Рішення

від 11.10.2019 по справі 280/3806/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 жовтня 2019 року Справа № 280/3806/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Базис

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заяві,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Базис (далі - відповідач), в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу перед бюджетом за рахунок майна Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Базис , що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується сума узгодженого податкового боргу перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб, з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Заборгованість виникла в результаті несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань та донарахованих позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Вказує, що судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, стягнуто з відповідача податковий борг у зв`язку з чим позивачем направлялися до банківських установ, в яких у відповідача відкриті банківські рахунки, інкасові доручення, проте останні поверталися без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках, або були виконані частково на незначні суми. Зазначає, що майно платника податків описано у податкову заставу, а застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та у зв`язку із відсутністю коштів у боржника просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідачем у встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, до суду відзив на позов не подано.

Ухвалою судді від 12.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою судді від 11.10.2019 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма Базис рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 52237,77 грн., з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів у сумі 958,04 грн., та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 2440,61 грн., яка виникла внаслідок наступного:

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник внаслідок несплати податкових зобов`язань визначених самостійно у наданих до податкового органу податковій декларації:

- №9020798861 від 19.02.2016 року, згідно якої відповідач самостійно визначив суми податку, що підлягають нарахуванню та сплаті у бюджет щомісяця у розмірі 1600,36 грн., проте не сплатив зобов`язання по терміну сплати: 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016, 30.10.2016, 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017.

Крім того відповідачем було подано податкові розрахунки земельного податку:

- №9024158741 від 20.02.2017 на суму 16967,55 грн. (з лютого 2017 по грудень 2017 по 1413,96 грн., січень 2018 року - 1413,99 грн.).

- №9024289720 від 18.02.2018 на суму 16967,55 грн. (з лютого 2018 по грудень 2018 по 1413,96 грн., січень 2019 року - 1413,99 грн.).

-№9024230975 від 16.02.2019 на суму 2827,92 грн. (лютий та березень 2019 по 1413,96 грн).

За результатом проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено Акт №2132/08-01-49-01/20493453 від 03.10.2018;

На підставі вказаного Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0170824906 від 29.11.2018 за яким застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 301,30 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0170824906 від 29.11.2018 було надіслано на адресу відповідача, однак повернуто у зв`язку з неможливістю вручення (а.с. 24), відповідачем рішення не оскаржувалось.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з вказаного податку відповідачу донараховано пеня у сумі 770,21 грн.

Отже заборгованість з орендної плати з юридичних осіб складає 52237,77 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок наступного:

Відповідачем було самостійно подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9158642455 за 01.03.2018 у сумі 1442 грн., та у зв`язку з частковою сплатою суми 836,49 грн., залишок несплаченої суми складає 605,51 грн.

За результатом проведеної камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності сплати узгодженої суми зобов`язань, за результатами якої складено Акт №1873/08-01-49-06/20493453 від 10.09.2018.

На підставі вказаного Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0175124906 від 07.12.2018від 29.11.2018 за яким застосовано штраф у розмірі 341 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0170824906 від 29.11.2018 було надіслано на адресу відповідача, однак повернуто у зв`язку з неможливістю вручення (а.с. 27), відповідачем рішення не оскаржувалось.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з вказаного податку відповідачу донараховано пеня у сумі 11,53 грн.

Таким чином сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 958,04 грн.

Заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникла на підставі наступного:

Відповідачем самостійно було визначено податкові зобов`язання у поданих деклараціях:

-№9024289696 від 18.02.2018 на суму 562,09 грн. (по терміну сплати 29.07.2018), у зв`язку з частковою сплатою у сумі 204,17 грн., сума боргу складає 357,92 грн.;

Крім того, за цією ж декларацією не сплачено податкове зобов`язання по терміну сплати 29.10.2018 та 29.01.2019 (по 562,09 грн.).

За результатом проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено Акт №2132/08-01-49-01/20493453 від 03.10.2018;

На підставі вказаного Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0170924906 від 29.11.2018 за яким застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 881,63 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0170924906 від 29.11.2018 було надіслано на адресу відповідача, однак повернуто у зв`язку з неможливістю вручення (а.с. 24), відповідачем рішення не оскаржувалось.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з вказаного податку відповідачу донараховано пеня у сумі 76,88 грн.

Отже, заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки складає 2440,61 грн.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 року в адміністративній справі №808/131/17 задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС в Запорізькій області до ПП Базис про стягнення податкового боргу у сумі 22170,31 грн. (а.с.31).

Крім того, податковим органом вживалися заходи, спрямовані на погашення суми податкового боргу в позасудовому порядку, а саме: відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ю» №1400-23 від 09.07.2015 (а.с.30).

Окрім того, з метою виконання вищевказаних рішень суду, податковим органом надсилалися до банківських установ, що обслуговують ПП Виробничо-комерційна фірма Базис інкасові доручення (розпорядження), а саме:

№232 _30 від 22.04.2019 на 22170,31, яке повернуто банком без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.32);

№230_30 від 22.04.2019 на 22170,31 грн., яке повернуто банком без виконання у зв`язку із тим, що кошти арештовані іншим виконавчим документом (а.с.32 зворот);

№231_ 30 від 24.04.2019 на 22170,31 грн., яке повернуто банком без виконання у зв`язку із тим, що кошти арештовані іншим виконавчим документом (а.с.33 зворот);

№233_ 30 від 24.04.2019 на 22170,31 грн., яке повернуто банком без виконання у зв`язку із тим, що кошти арештовані іншим виконавчим документом (а.с.33);

11.08.2015 заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №18142/10/08-30-23-016 у відношенні ПП ВКФ Базис (а.с. 34).

18.12.2017 податковим керуючим ОСОБА_1 призначеним наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.11.2017 №3212, на підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 11.08.2015 №18142/10/08-30-23-016, проведено опис майна ПП ВКФ Базис у податкову заставу, за результатами якого складено Акт опису майна №3/30-49 від 18.12.2017 (а.с.35).

Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с. 36).

У зв`язку з відсутністю на рахунках боржника коштів, достатній для погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За визначенням пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

З 01.01.2017 набрали чинності зміни, внесені в ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016, за якими, до функцій державних податкових інспекцій віднесено лише здійснення сервісного обслуговування платників податків (ст.19-3 ПК України). Водночас, вказаним Законом, до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення погашення податкового боргу платників податків, стягнення своєчасно не нарахованих та несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 19-1.1.22 п. 19.1 ст. 19 ПК України), звернення до суду у випадках, передбачених законодавством (пп.19-1.1.45 п. 19.1 ст. 19 ПК України).

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до абз. 1 п. 89.2 ст. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За приписами абзаців першого - четвертого пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно з п.п. 95.1 - 95.5 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу вищенаведених приписів чинного податкового законодавства можна дійти висновку, що погашення податкового боргу платника податків з рахунок продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі, є виключною мірою та застосовується лише тоді, коли контролюючим органом вчинено всі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, але такі заходи видалися марними.

Відповідно пп.93.1.1 п.93.1 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня, отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій підлягає задоволенню, але частковому в межах суми наявного у відповідача податкового боргу.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Базис (69098, м.Запоріжжя, вул. Магистральна, б. 98, код ЄДРПОУ 20493453) про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок реалізації майна - задовольнити частково.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 55636,38 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять шість гривень 38 коп.) за рахунок реалізації майна, що належить платнику податків - Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма Базис , яке перебуває у податковій заставі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова