Рішення

від 08.11.2019 по справі 460/1995/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2019 року м. Рівне №460/1995/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області доЖитлово-комунального підприємства "Західне" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, - В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду з позовною заявою до Житлово-комунального підприємства "Західне", у якій просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Житлово-комунального підприємства "Західне", що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах у загальній сумі 1818276,68 грн, яка виникла на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим відповідно та у порядку статті 59 ПК України податковим органом направлено податкову вимогу. Покликаючись на положення статей 88, 89, 95 ПК України стверджує, що на забезпечення виконання платником податків обов`язку зі сплати податків та зборів, майно платника податків, що має податковий борг, передається у податкову заставу згідно з відповідним актом опису майна. Підставою для прийняття органом податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є рішення суду про надання відповідного дозволу. З таких підстав просить суд позов задовольнити та надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов та власної позиції по суті спору суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Житлово-комунальне підприємство "Західне" 24.05.2001 зареєстроване як юридична особа, про що 02.11.2007 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1 608 120 0000 005512, та з 29.05.2001 перебуває на обліку у позивача у справі як платник податків.

06.02.2019 податковим органом проведено опис майна відповідача в податкову заставу відповідно до рішення № 2 (а.с.22), на підставі чого був складений акт опису майна від 02.07.2019 № 2 на загальну суму 85825 грн (а.с.23-24).

Податкова застава зареєстрована 17.07.2019 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майно (а.с.25).

Станом на 24.07.2019 за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 1818276,68 грн (а.с.5), а саме:

військовий збір (11011000) в сумі 19618,71 грн, заборгованість за яким виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 0000051305 (а.с.8).

податок на прибуток (код 11020201) в сумі 165311,12 грн, заборгованість за яким виникла згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2019 № 0000551404 на суму 144902,50 грн (а.с.13) та пені 20408,62 грн (а.с.6 на звороті).

податок з доходів фізичних осіб (код 11010100) в сумі 1300334,24 грн, заборгованість за яким виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 0000031305 на суму 1299824,24 грн (а.с.9) та податкового повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 0000041305 на суму 510 грн (а.с.10).

податок на додану вартість ( код 14010100) в сумі 333012,61 грн, заборгованість за яким виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 0000561401 на суму 309256,25 грн (а.с.12) та пені 25449,64 грн (а.с.6 на звороті).

На вказану суму заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу від 29.01.2019 № 2112-50, яку надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.26).

На думку податкового органу, наявність зазначеного податкового боргу є належною підставою для можливості його погашення за рахунок майна платника податків, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно з підпунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Відповідно до наступного пункту названої статті, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд встановив, що 06.02.2019 податковим органом прийнято рішення № 2 щодо опису майна відповідача у податкову заставу (а.с.22).

І як наслідок, податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.25).

В той же час, відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що Податковим кодексом України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

Тобто, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі № П/811/203/16 (адміністративне провадження № К/9901/19758/18) та від 21.10.2019 у справі № 808/4269/15 (адміністративне провадження № К/9901/19547/18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Податковий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках відповідача-платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, не надав жодних документів, які б підтверджували відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які відомо податковому органу та не надав доказів, які б свідчили про неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.

Таким чином, позивач - суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Головному управлінню ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12, ЄДРПОУ 39394217) в позові до Житлово-комунального підприємства "Західне" (33000, м. Рівне, вул. Вербова, буд. 20, код ЄДРПОУ 31479220) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 08 листопада 2019 року.

Суддя Нор У.М.