ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1750/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, треті особи: Орган опіки та піклування Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 про скасування рішення про відмову у реєстрації місця проживання та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Давидово-Брідської сільської ради Великоолександріського району Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , та зобов`язати відповідача зареєструвати дитину за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , без згоди батька.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , та від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.06.2019 року шлюб було розірвано на підставі рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Після розірвання шлюбу, позивач знялась з попереднього місця реєстрації та за згодою батька зняла з реєстрації і дитину. В березні 2019 року позивач зареєструвалась в іншому місці. При спробі зареєструвати дитину за новим місцем, їй було відмовлено з підстави, що вона не надала на це письмову згоду батька дитини, який має іншу реєстрацію.
З березня 2019 року зв`язок з батьком дитини був втрачений. На даний час у вихованні сина він ніякої участі не приймає. Долею сина не цікавиться, жодних стосунків з ним не підтримує, матеріальної допомоги не надає, своїх обов`язків щодо виховання та розвитку дитини як батько не виконує, аліменти не виплачує. Де він зараз проживає позивачці не відомо.
Позивач вважає, що відмова у здійсненні реєстрації дитини за адресою її реєстрації є протиправною та суперечить інтересам малолітньої дитини, у зв`язку із чим, звернулась в суд.
Від відповідача надійшов лист, за змістом якого, позивачці було відмовлено у реєстрації дитини за її місцем реєстрації з підстави відсутності письмової згоди батька.
Від третьої особи Органу опіки та піклування надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
13.09.2019 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , який розірвано на підставі рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20.06.2019 року, що набрало законної сили 23.07.2019 року.
Від шлюбу позивач та ОСОБА_4 мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2012, виданого Виконкомом Раденської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області.
Питання щодо місця проживання дитини після розірвання шлюбу у рішенні не вирішувалось.
07.03.2019 року позивач була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
З 19.03.2019 року зареєстроване місце проживання позивачки АДРЕСА_1 , власником домоволодіння є батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно довідки № 638 від 19.08.2019 року, яка видана сільським головою Давидово-Брідської сільської ради, малолітня дитина ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає на даний час за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 .
З метою зареєструвати місце проживання своєї дитини, позивач звернулась із відповідною заявою до Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.
За результатами розгляду вищевказаної заяви, 30.07.2019 року позивачеві відмовлено у реєстрації її малолітнього сина, через відсутність письмової згоди батька дитини, який зареєстрований за іншою адресою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Так, згідно матеріалів справи, єдиною підставою для відмови у реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем проживання матері є відсутність письмової згоди другого з батьків. Обов`язковість надання такої згоди відповідач обґрунтовує п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207.
Пунктом 11 Правил реєстрації місця проживання передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала необхідних документів або інформації.
Статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1382-IV(далі - Закон №1382) передбачено, що у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (представник).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Пунктом 18 Правил визначено перелік документів, які подаються для реєстрації місця проживання.
Також, вказаним пунктом Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить, що вони врегульовують лише реєстрацію дитини за місцем реєстрації одного з батьків в разі їх реєстрації за різними адресами.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Як зазначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 р. N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. N 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України "Про охорону дитинства".
Відповідно до статті 18 вказаного Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Як встановлено статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
Як визначено частиною 1 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Як вже зазначалось вище, дитина проживає з матір`ю, обставин, які б свідчили про наявність спору між батьком та матір`ю дитини, щодо визначення її місця проживання, не встановлено, при цьому до суду доказів протилежного не надано.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем фактичного проживання суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відмова у здійсненні реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем проживання матері, хоча й здійснена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений пунктами 11, 18 Правил № 207, однак без урахування інтересів дитини, як це визначено вимогами Конвенції про права дітей та Закону України "Про охорону дитинства" та є непропорційною, а отже позов підлягає задоволенню.
Разом із цим суд зазначає, що реєстрація малолітньої дитини за місцем реєстрації матері без згоди батька, не позбавляє останнього у разі його незгоди, вирішити питання про місце проживання або реєстрації дитини у судовому порядку.
Керуючись статтями 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 30.07.2019 року про відмову в реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язати виконавчий комітет Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області зареєструвати без згоди батька місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Виконавчий комітет Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області (ЄДРПОУ 26348433, Херсонська область, Великоолександрівський район, село Давидів Брід, вул. Центральна, 76).
Треті особи - Орган опіки та піклування Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області (ЄДРПОУ 41060092, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 155), ОСОБА_2 (РНОКПП відсутні відомості, АДРЕСА_1 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 102090000
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2019 |
Оприлюднено | 10.11.2019 |
Номер документу | 85490403 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Попов В.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні