Ухвала

від 07.11.2019 по справі 826/11542/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 листопада 2019 року м. Київ№ 826/11542/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В.,, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Правовест" до треті особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Моторс Груп", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення за участю представників сторін:

від позивача: Хромеєв Д.С.

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи, 1: не з`явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 .

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Правовест" до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Моторс Груп", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про вилучення обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 09.12.2015 року, згідно Договору застави посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. та зареєстровано в реєстрі №3066, предметом якого є: транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі G 500. 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі VIANO, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі G 500, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , транспортний засіб марки LEXUS, моделі LX 570, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JTNBFYFKX03011175.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2014 з метою забезпечення зобов`язань ТОВ ВІП МОТОРС ГРУП за кредитним договором №104/кл/2014, укладеним між ПАТ БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ та ТОВ ВІП МОТОРС ГРУП , було укладено договір застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 3066. Так предметом договору застави є нерухоме майно, а саме: транспортний засіб марки транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі G 500. 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі VIANO, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі G 500, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , транспортний засіб марки LEXUS, моделі LX 570, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JTNBFYFKX03011175.

Так, 12.01.2018 між ПАТ БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ , як банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Правовест , як новим кредитором укладено договір №2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги Банку до заставодавців за яким позивач набув права застоводержателя на вищевказане нерухоме майно.

Листом Регіонального сервісного центру МВС в Києвіській області Територіального сервісного центру № 3246 від 27.04.2018 позивача повідомлено, що 10.12.2015 транспортні засоби було знято з обліку для реалізації. Зняття з обліку проводилось на підставі Протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ ВІП МОТОРС ГРУП № 08/12-15 від 08.12.2015. Із Протоколу №08/12-15 вбачається, що рішення про зняття заборони відчуження автомобілів (застави рухомого майна) відбулося на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.03.2015 по справі №2-98789/15. В той же час, Малиновським районним судом м. Одеси листом №01/85/2018 від 23.03.2018 повідомлено позивача про те, що останнім вищевказаного рішення не виносилось, окрім того, в провадженні суду не перебувало справ за участю ПАТ БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ та ТОВ ВІП МОТОРС ГРУП . Вважаючи, що відповідачем було порушено процедуру вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та вилучено рухоме майно на підставі неіснуючого судового рішення , позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2019 по справі № 640/4301/17 (провадження № 14-640цс18).

З аналізу наведених вище правових висновків Верховного Суду, а також встановлених судом обставин слідує, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частині другій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За правилами частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширювалася на правовідносини, що виникали у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За змістом наведених приписів участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим і розглядати його за правилами адміністративної юрисдикції. Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суди повинні з`ясувати, у зв`язку з чим він виник, і за захистом яких прав чи інтересів особа звернулася до суду.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи зміст позовних вимог та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов спрямований на захист майнового права позивача, яке випливає із договірних правовідносин щодо права на предмет застави, тобто, про право цивільне, що, в свою чергу, свідчить про приватноправовий характер спірних відносин.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 цього Кодексу в зазначеній редакції указано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено у статті 15 Цивільного процесуального кодексу України , а саме: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги носять приватноправовий характер та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем заяви, судом встановлено наявність підстав для закриття провадження у справі, визначених ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Аналогічне положення міститься в п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в раз закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Так, за звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1762, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1287-5042-9051-7127 від 11.07.2018. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення сплаченого судового збору у сумі 1762, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в справі №826/11542/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма правовест" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Моторс Груп", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма правовест" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, корпус а,а, оф. 9, код ЄДРПОУ 37559415) сплачений судовий збір у сумі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.С. Мазур