Рішення

від 08.11.2019 по справі 925/1013/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/1013/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Дмитришин М.П. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортівет" (м. Львів) до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський комбікормовий завод" (с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область) про стягнення 214 020,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 214 020,00 грн. з них: 145 000,00 грн. залишку основного боргу за кормовий препарат, 55 970,00 грн. інфляційних втрат та 13 050,00 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 10 від 04.08.2014, укладеного між сторонами.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримував в повному об`ємі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з`явився, явка обов`язковою не визнавалася. Заперечень проти позову з боку відповідача суду не подано. Повідомлення про виклик відповідача в засідання розміщувалися на веб-порталі судової влади на сторінці господарського суду Черкаської області.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відзив на позов у справу не подано. За загальним правилом, у відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фортівет" ( далі - Продавець, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільській комбікормовий завод" ( далі - Покупець, відповідач по справі) укладено договір № 10 (а.с. 16-19), у відповідності до якого Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти Препарат комбікормовий біокаталізаторний- біосорбент, а Покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити Товар ( п. 1.1. договору)

За своєю правовою природою договір між сторонами є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальна сума Договору визначається кількістю отриманого товару згідно видаткових накладних протягом строку дії Договору ( п. 1.2. договору).

Кількість кожної окремої партії товару визначається в рахунках-фактурах і накладних документах ( п. 1.3. договору).

Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється відповідно до заявки Покупця не пізніше 3 (трьох ) банківських днів з моменту отримання заявки. Факт отримання заявки підтверджується виставленням рахунку Продавцем ( п. 4.1. договору).

Заявка подається усно або письмово по факсу, телефону чи за допомогою електронної пошти за розсудом Покупця. На підставі заявки, Продавець виставляє Покупцю рахунок - фактуру ( п. 4.2. договору).

Поставка товару здійснюється за домовленістю сторін. Якщо передача та поставка здійснюється транспортом Покупця (самовивозом), обов`язок передати товар передати товар Покупцю вважається виконаним в момент передачі йому Товару. Передачею товару в такому випадку вважається складання і підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка свідчить про фактичне отримання товару Покупцем ( п. 5.1. договору).

Згідно п. 2.1. та 6.1. договору ціна на товар фіксується у прайс-листах на дату виставлення продавцем рахунку-фактури. Оплата товарів покупцем проводиться в порядку перерахування коштів на поточний рахунок продавця, розмір якої визначається із ціни продажу товару шляхом оплати з відстрочкою у 20 банківських днів. Розрахунки проводяться у безготівковій формі в національній валюті України.

Доказів визнання недійсним, розірвання чи наявності підстав вважати договір між сторонами нікчемним у справу не подано, договір сторонами виконувався.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 175 661,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 48 від 08.05.2015 на суму 150 000,00 грн. ( а.с. 21);

- № 27 від 17.03.2005 на суму 215 625,00 грн. ( а.с. 22);

- № 4 від 15.01.2015 на суму 209 988,00 грн. ( а.с. 23);

- № 76 від 04.12.2014 на суму 70 008,00 грн. ( а.с. 24);

- № 74 від 04.12.2014 на суму 140 016,00 грн. ( а.с. 25);

- № 56 від 22.09.2014 на суму 195 012,00 грн. ( а.с. 26);

- № 48 від 21.08.2014 на суму 130 008,00 грн. ( а.с. 27);

- № 43 від 06.08.2014 на суму 65 004,00 грн. ( а.с. 28).

Всі видаткові накладні містять посилання на укладений сторонами договір № 10 від 04.08.2014.

Товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у накладній; по якості - згідно із сертифікатом якості ( п. 7.1. договору).

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.

Слід вважати, що товар отримано відповідачем без зауважень, оскільки суду про протилежне не вказано.

Доказів про існування між сторонами спорів з приводу кількості та якості отриманого товару у справу не подано.

Між сторонами у справі підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з квітня 2014 року по лютий 2018 року (а.с 20), з якого вбачається, що товар було поставлено на суму 1175661,00 грн., а оплачено відповідачем на суму 1030661,00 грн. Залишок заборгованості відповідача становить 145 000,00 грн.

При цьому з Акту звірки вбачається, що остання поставка товару на користь відповідача була здійснена 08.05.2015 згідно видаткової накладної № 48 (а.с.21), а відповідач здійснив останню оплату за поставлений товар в сумі 10 000,00 грн. 21.11.2017 року. При цьому на оплату вказаної видаткової накладної припало лише 5 000,00 грн. і тому залишок боргу за нею становить 145 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата товарів Покупцем проводиться в порядку перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, розмір якої визначається виходячи з ціни продажу товару шляхом оплати з відстрочкою у 20 (двадцять) банківських днів.

Таким чином, строк повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 48 від 08.05.2015 сплив 09.06.2015, однак відповідач свій обов`язок по оплаті товару не виконав.

Доказів проведення повного розрахунку за товар відповідачем суду не подано як і заперечень проти доводів та розрахунків позивача. Заяв про застосування до вимог позивача строку позовної давності відповідачем суду не подано.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач законні очікування позивача не задовольнив, його права на отримання повної оплати за товар порушив, з чого і виник спір.

Тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути залишок боргу за товар в сумі 145 000,00 грн.

За прострочення проведення розрахунків по договору, користуючись своїм правом на нарахування інфляційних та 3 % річних позивач просить суд стягнути з відповідача 55 970,00 грн. інфляційних витрат та 13 050,00 грн. як 3% річних за період з 16.08.2016 по 15.08.2019 на залишок суми боргу 145 000,00 грн. на підставі ст. 625 ЦК України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, у випадку прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Суд перевіривши нарахування позивачем інфляційних витрат та 3 % річних в програмі "Ліга Закон" за період з 16.08.2016 по 15.08.2019 встановив неправильність їх нарахування. Так, за належним розрахунком сума інфляційних втрат становить лише 55 373,18 грн., а сума 3 % річних - 13045,51 грн.

Правомірність підстав для стягнення цих платежів позивачем доведена.

Доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідачем у справу не подано, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 145 000,00 грн. залишку основного боргу за кормовий препарат, 55 373,18 грн. інфляційних втрат, 13 045,51 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 10 від 04.08.2014 року.

В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3210,31 грн. повністю, оскільки спір виник з неправильних дій відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу при вирішенні спору.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення заявлених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано копію договору - доручення про надання правової допомоги № 1100-Д від 07.08.2019( а.с. 30) копію додатку № 1 від 07.08.2019 до договору - доручення ( а.с. 31), копія рахунку № 1100/1 від 14.08.2019 ( а.с. 32), копію акту виконаних робіт № 1 від 14.08.2019 з їх переліком, вартістю на загальну суму 12000,00 грн. ( а.с. 33) копію платіжного доручення № 2154 від 14.08.2019 на суму 12000,00 грн. що засвідчена банком ( а.с. 34), копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 1621 (а. с. 35), ордер серія ЛВ № 173445 про надання правової допомоги (а.с. 36).

У всіх засіданнях від позивача брала участь адвокат Дмитришин М.П.

У відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення не співмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подавав клопотання про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, а тому такі витрати стягуються із відповідача повністю в сумі 12 000,00 грн.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 39014623, с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортівет" (ідентифікаційний код 39045798, м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 4-А корпус 10) -- 145 000,00 грн. залишку основного боргу за кормовий препарат, 55 373,18 грн. інфляційних втрат, 13 045,51 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 10 від 04.08.2014 року, 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3210,31 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2019

Суддя Н.М. Спаських