Постанова

від 07.11.2019 по справі 817/3348/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №817/3348/15

адміністративне провадження №К/9901/14184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у складі судді Жуковської Л.А. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у складі колегії суддів: Зарудяної Л.О., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В. у справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Юган Галини Іванівни, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича, Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Валіон- 105", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Рівненської міської ради (надалі по тексту - позивач) звернулвся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення реєстратора Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" від 24.07.2012 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державних реєстраторів реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненької області: від 29.03.2013 індексний №1257545 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23302381 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23303416 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру 2 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23304003 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру в„–1 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23304785 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на квартиру 4 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23305425 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на квартиру 3 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23306213 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру 8 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23307015 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нежитлове приміщення 1-го поверху за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23308213 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23309178 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру 6 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23310094 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру 5 за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23310094 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.07.2015 індексний №23311240 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру 7 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О.: від 31.03.2015 індексний №20417726 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №20418875 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №204155450 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №20416837 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №20419122 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №20420062 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; від 31.03.2015 індексний №20420133 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/7 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І. від 12.08.2015, індексний №234620451 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на квартиру 1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повній мірі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що недотримання забудовником містобудівних умов і обмежень № 41, виданих управлінням містобудування і архітектури Рівненського міськвиконкому в частині поверхності будинку та відступів від суміжних земельних ділянок порушує права територіальної громади міста Рівне, яка є власником частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та суміжної за адресою: АДРЕСА_2 , на якій в безпосередній близькості від спірного будинку розміщений об`єкт комунальної власності (школа-колегіум), а також спірний будинок розташований у I зоні регулювання пам`ятки архітектури національного значення, тому недотримання будівельних норм порушує охорону зазначеної пам`ятки.

Також вказано, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.

Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що перша реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 була проведена 28.02.2003 і підставою виникнення права власності слугувало свідоцтво про право на спадщину, власник - ОСОБА_11 (частка ?). Власником іншої ? частки в даному нерухомому майні був ОСОБА_12 , і його право власності зареєстровано 31.08.2006, а підставою слугував договір дарування від 30.06.1995, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М. В подальшому, 02.04.2008 зареєстровано перехід права власності на увесь об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_13 , а підставою слугував договір купівлі-продажу від 29.03.2008, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищук І.М. 24.07.2012 зареєстровано перехід права власності на увесь об`єкт нерухомого майна до ОСОБА_8 , а підставою слугувало рішення Рівненського міського суду у справі №1715/11853/12 від 05.07.2012. В Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності ОСОБА_8 на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 24.07.2012. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_8 на це нерухоме майно зареєстровано 20.03.2013, а припинено - 09.04.2013 у зв`язку із переходом права власності на це майно до ТОВ "Валіон-105". З документів, які подавалися на державну реєстрацію права власності державному реєстратору Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 09.04.2013 встановлено, що ТОВ "Валіон-105" набуло у власність вказаний об`єкт нерухомого майна та отримало свідоцтво про право власності на нього 15.04.2013 на тій підставі, що ОСОБА_8 передала вказане приміщення у вигляді майнового внеску до статутного капіталу ТОВ "Валіон-105".

В подальшому, 31.03.2015 право власності ТОВ "Валіон-105" на вказаний об`єкт нерухомого майна припинено у зв`язку з відчуженням часток у такому майні фізичним особам. Так, 31.03.2015 на об`єкт нерухомого майна в рівних частках, а саме по 1/7 кожен, набули: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Державну реєстрацію проведено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О., який посвідчував відповідні договори купівлі-продажу від 31.03.2015.

В подальшому, 29.07.2015 право спільної часткової власності вказаних фізичних осіб на даний об`єкт нерухомого майна припинено з одночасною реєстрацію права власності цих осіб на окремі квартири.

Так, на підставі ухвали Рівненського міського суду від 16 липня 2015 року у справі №569/8906/15-ц за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ майна в натурі, яка набрала законної сили 22.07.2015 і якою визнано мирову угоду, укладену між сторонами, державним реєстратором прав на нерухоме майно Зелінським Р.В. 31 липня 2015 року прийнято рішення №№23303416, 23307015, 23305425, 23302944, 23310639, 23306213, 23311240, 23304003, 23308213, 23304785, 23309178, 233100904, 23302381 про проведення державної реєстрації права власності у розмірі 1/1 частки на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на квартиру в„–2 - за ОСОБА_2 , на нежитлове приміщення 1-го поверху - за ОСОБА_5 , на квартиру в„–3 за ОСОБА_9 , на квартиру в„–9 - за ОСОБА_6 , на нежитлове приміщення - за ОСОБА_1 , на квартиру в„–8 - за ОСОБА_4 , на квартиру в„–7 - за ОСОБА_3 , на квартиру в„–1 - за ОСОБА_2 , на нежитлове приміщення - за ОСОБА_9 , на квартиру в„–4 - за ОСОБА_9 , на квартиру в„–6 - за ОСОБА_1 , на квартиру в„–5 - за ОСОБА_1 , на нежитлове приміщення - за ОСОБА_6 , відповідно.

В подальшому, 12.08.2015 право власності ОСОБА_2 на квартиру в„–1 припинено у зв`язку з відчуженням з одночасною реєстрацію права власності на цей об`єкт за ОСОБА_10 Державну реєстрацію проведено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І., яка посвідчувала відповідний договір купівлі-продажу від 12.08.2015.

При цьому, судом також встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0287 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000: 01:015:0076 з цільовим призначенням: "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" з 31.03.2015 і по даний час належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (в рівних частках, по 1/7 кожному). Державну реєстрацію їх прав проведено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О., який посвідчував договори купівлі-продажу від 31.03.2015. До цього, вказана земельна ділянка належала: ТОВ "Валіон-105" (з 13.01.2014 до 31.03.2015) і ОСОБА_8 (з 09.01.2014 по 13.01.2014). Підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_8 слугував договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С.І. 24.03.2011 і рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Максимчук В.М. від 09.01.2014.

Судами вказано, що на час розгляду справи, земельна ділянка, площею 0,0027 га. розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:015:0077 з цільовим призначенням: "для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" рахувалась в оренді гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Судами також встановлено, що рішення Рівненського міського суду у справі №1715/11853/12 від 05 липня 2012 року, яким визнано дійсним укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 27 липня 2011 року договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_8 право приватної власності на завершений будівництвом житловий будинок з офісними приміщеннями літ.А-3 загальною площею 480,3 кв.м, житловою площею 36,4 кв.м, допоміжною площею 443,9 кв.м., огорожа № 1, що знаходиться в АДРЕСА_1 , 05 липня 2015 року, тобто через три роки, було оскаржене виконавчим комітетом Рівненської міської ради в апеляційному порядку. Ухвалою судді апеляційного суду Рівненської області від 20 липня 2015 року виконавчому комітету Рівненської міської ради поновлено пропущений строк апеляційного оскарження рішення Рівненського міського суду від 05 липня 2012 року і відкрито апеляційне провадження №22-ц/787/1621/2015 в справі №1715/11853/12. А рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 13.08.2015, рішення Рівненського міського суду від 05 липня 2012 року у справі №1715/11853/12 скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - відмовлено.

Також, ухвала Рівненського міського суду від 16 липня 2015 року у справі №569/8906/15-ц за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ майна в натурі, яка набрала законної сили 22.07.2015 і якою визнано мирову угоду між сторонами, 21 січня 2016 року, тобто через шість місяців, була оскаржена виконавчим комітетом Рівненської міської ради в апеляційному порядку. Ухвалою судді апеляційного суду Рівненської області від 1 лютого 2015 року виконавчому комітету Рівненської міської ради поновлено пропущений строк апеляційного оскарження ухвали Рівненського міського суду від 16 липня 2015 року і відкрито апеляційне провадження №22-ц/787/403/2016 в справі №569/8906/15-ц. Судами вказано, що на день розгляду судами справи №817/3348/15 рішення у справі №569/8906/15-ц апеляційним судом не ухвалене.

На підставі судового рішення в адміністративній справі Рівненського міського суду №2а-2211/10 від 30 грудня 2010 року, яке набрало законної сили 27 жовтня 2011 року - з дня винесення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення апеляційної скарги ОСОБА_13 без задоволення, судом встановлено обставини, які в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України, не підлягають доказуванню у справі №817/3348/15. Так, зокрема, встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради для ОСОБА_13 було погоджено проект реконструкції та надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №41 від 28.07.2009 на реконструкцію житлового будинку з добудовою за адресою: АДРЕСА_1 , а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області - наданий дозвіл на виконання будівельних робіт №968 від 19.08.2009. Однак перевіркою, проведеною інспекцією ДАБК у Рівненській області встановлено, що будівництво на АДРЕСА_1 проводилося з відхиленням від затвердженого проекту і ОСОБА_13 допустила наступні відхилення від затвердженого проекту: збільшені габаритні розміри будівлі від 9,3 м. х 6,5 м. до 21 м. х 8 м.; по висоті об`єкт перевищує граничну висоту будівлі, яка зазначена у містобудівних умовах та обмеженнях №41, виданих управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради. Наказом інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області №16-оон від 29 березня 2010 року скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт №968 від 19 серпня 2009 року з реконструкції житлового будинку з добудовою на АДРЕСА_1 , наданий ОСОБА_13 , оскільки даний об`єкт знаходиться в зоні регулювання 1 категорії забудови пам`ятки архітектури національного значення. Порушення ОСОБА_13 вимог законодавства під час реконструкції житлового будинку з добудовою за адресою: АДРЕСА_1 доводиться також і іншими матеріалами справи

Крім цього, постановою Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року у справі №2а-2211/10, яка набрала законної сили 27 жовтня 2011 року ОСОБА_13 було зобов`язано привести будівництво об`єкту на АДРЕСА_1 у відповідність до затвердженого проекту управлінням містобудування та архітектури, зокрема шляхом знесення габаритних розмірів будівлі з 21 м х 8 м до 9,3 м х 6,5 м та по висоті, зменшивши граничну висоту будівлі до зазначеної в містобудівних умовах і обмеженнях №41, виданих управлінням містобудування і архітектури.

Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №2а-2211/10 від 30 грудня 2010 року було відкрито виконавче провадження, а 26 лютого 2015 року накладено арешт на майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_13 . Разом з тим, вказане обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 28.08.2015 року не зареєстроване.

27 березня 2015 року виконавчий комітет Рівненської міської ради звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити спосіб і порядок виконання постанови Рівненського міського суду від 30 грудня 2010 року у справі №2а-2211/10. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2015 року заяву задоволено: встановлено спосіб та порядок виконання постанови шляхом розроблення спеціалізованою будівельною організацією проекту пониження (зменшення) об`єкту на АДРЕСА_1 у відповідність до затвердженого проекту управління містобудування і архітектури, в примусовому порядку без участі боржника. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрито. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року №К/800/31220/15, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. На день розгляду судами попередніх інстанцій справи №817/3348/15 рішення у справі №2а-2211/10 апеляційним судом не ухвалене.

Крім цього, на об`єкт по АДРЕСА_1 ТОВ "Валіон-105" 23.10.2015 зареєструвало у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт, однак вказана реєстрація була скасована наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 12.02.2015.

Вважаючи, що право власності ОСОБА_8 , а право власності відповідних фізичних осіб є похідним від права власності ОСОБА_8 , на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 проведено неправомірно з огляду на відсутність акту про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах розгляду судом справи №817/3348/15 не встановлено, що оскаржувані акти породжують у позивача - Виконавчого комітету Рівненської міської ради будь-які права чи обов`язки, а отже і зумовлюють виникнення у нього права на судовий захист. Позивачем взагалі не зазначено і жодним чином не мотивовано, які саме його права, чи охоронювані законом інтереси порушено оскаржуваними рішеннями про державну реєстрацію прав власності і яким чином. В свою чергу, відсутність порушених з боку відповідачів прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які підлягали б судовому захисту, обумовлює відмову у відповідному позові.

Також судом вказано, що в межах розгляду справи виявлено правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на відповідний об`єкт нерухомого майна, як і правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Валіон-105" на нього. Таким чином, відсутні і підстави для скасування державної реєстрації права власності усіх наступних власників.

Так, судами вказано, що ОСОБА_8 звернулася до реєстратора Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" не із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 з видачою їй свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто не із вимогою провести державну реєстрацію у зв`язку з набуттям права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, а із вимогою провести державну реєстрацію у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт по договору купівлі-продажу, який визнаний дійсним в судовому порядку. Для проведення державної реєстрації ОСОБА_8 подала реєстратору Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" рішення Рівненського міського суду у справі №1715/11853/12 від 05.07.2012, яким визнано дійсним укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 27 липня 2011 року договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_8 право приватної власності на завершений будівництвом житловий будинок з офісними приміщеннями літ.А-3 загальною площею 480,3 кв.м, житловою площею 36,4 кв.м, допоміжною площею 443,9 кв.м., огорожа №1, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду містило відмітку по набрання ним законної сили 17.07.2012 і було скріплене гербовою печаткою суду. Відповідно, воно було належною правовою підставою для проведення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_8 .

Також судами вказано, що зі змісту рішення суду у справі №1715/11853/12 від 05.07.2012 жодним чином не вбачалося, що житловий будинок з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 є реконструйованим об`єктом нерухомого майна. Також вказане рішення по своїй суті не є рішенням про визнання за ОСОБА_8 права власності на самочинне будівництво. Відповідно до цього, державна реєстрація на підставі вказаного рішення проведена саме як державна реєстрація права, пов`язаного з відчуженням нерухомого майна, а не як державна реєстрація права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно з видачою свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Як наслідок, у реєстратора Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" не було підстав вимагати від заявниці - ОСОБА_8 документу, який відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, як і документу, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктивний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС у редакції, чинній на час подання позову, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС в наведеній вище редакції визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.

Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб, а не позивача.

Таким чином, належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто вони вчинені за заявою іншої особи, спір щодо його оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди помилково розглянули справу за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі має приватноправовий характер.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші).

У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

При цьому слід звернути увагу на те, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 757/1660/17-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року скасувати.

Провадження у справі № 817/3348/15 закрити.

Роз`яснити про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук