Постанова

від 06.11.2019 по справі 260/793/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10149/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року про закриття провадження у справі № 260/793/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання неправомірними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Гаврилко С.Є. в м. Ужгороді Закарпатської області 27.08.2019 року, повний текст судового рішення складено 27.08.2019), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру. відповідач), в якому просить визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру та рішення, оформлене листом від 03 грудня 2018 року № С-2023/0-4767/0/18-18, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області, скасувати рішення ГУ Держгеокадастру, оформлене листом від 03 грудня 2018 року № С-2023/0-4767/0/18-18, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області, зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області згідно матеріалів клопотання від 02 листопада 2018 року, визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру та наказ від 23 листопада 2018 року № 2125-сг Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , скасувати наказ відповідача від 23 листопада 2018 року № 2125-сг Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року закрито провадження у справі № 260/793/19.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року про закриття провадження у справі № 260/793/19 скасувати, а справу направити на продовження розгляду в суд першої інстанції.

У доводах апеляційної скарги посилається на те, що спірними в даній справі є виключно дії суб`єкта владних повноважень в галузі публічно-правових відносин, але жодним чином не земельна ділянка і право власності на неї, як це зазначено в оскаржуваному рішенні.

Відповідач в поданому апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти її задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 02 листопада 2018 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки для надання у власність, орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального садівництва за адресою Рахівський район, Лазещинська сільська рада, урочище Горішків (за межами населеного пункту).

Відповідач листом від 03 грудня 2018 року № С-2023/0-4767/0/18-18 у задоволенні такого клопотання відмовив з мотивів надання дозволу щодо вказаної земельної ділянки наказом від 23 листопада 2018 року № 2125-сг Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншій особі.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 23 листопада 2018 року № 2125-сг Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надано громадянину ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, що розташована за межами населеного пункту на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Відповідно до наказу відповідача від 11 липня 2019 року № 1428-сг ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку кадастровий номер № 2123684500:03:002:0104 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, що розташована за межами населеного пункту на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 15 липня 2019 року було зареєстроване право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер № 2123684500:03:002:0104.

Частина 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень, вчиненням дій чи бездіяльністю порушуються права позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Відповідно до п. 2 цієї ж статті, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Пунктом 9 ч. 1 цієї ж статті визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм КАС України, публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач належить на праві власності третій особі, а саме ОСОБА_2

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її йому у власність.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що даний спір є спором щодо земельної ділянки, право власності на яку належить третій особі ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин справи та норм чинного законодавства України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим, тому провадження у справі підлягає закриттю, а даний спір розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року про закриття провадження у справі № 260/793/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 08.11.2019