Постанова

від 08.11.2019 по справі 813/258/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2019 року

Київ

справа №813/258/17

адміністративне провадження №К/9901/41729/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (суддя Іщук Л.П.) у справі №813/258/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Славутський солодовий завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство Славутський солодовий завод (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління ДФС України, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0001781400/12878 в частині застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 19437,26грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 28.02.2017 (повний текст постанови складено та підписано 02.03.2017) адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0001781400/12878. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вперше відповідач подав апеляційну скаргу 09.03.2017.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.03.2017 залишив вказану апеляційну скаргу без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документа про сплату судового збору, та встановив десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

У межах встановленого ухвалою від 27.03.2017 строку контролюючий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.04.2017 відхиливши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з підстав його необґрунтованості, на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, з урахуванням частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційну скаргу повернув заявнику.

Офіс великих платників податків ДФС 13.06.2017 вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 долучивши до такої скарги документ про сплату судового збору. При цьому скаржником до апеляційної скарги також було долучено заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якої зазначено про неможливість сплати судового збору раніше через тривалість проведення процедури виділення відповідних коштів та необхідність часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2017 керуючись абзацом 1 частини четвертої статті 189 КАС України залишив подану відповідачем апеляційну скаргу без руху запропонувавши у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній поважних причин пропуску цього строку з доданням відповідних доказів.

Згідно зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду, копію ухвали від 23.06.2017 отримано представником відповідача 30.06.2017.

На виконання вимог ухвали від 23.06.2017 відповідачем на адресу суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому податковий орган в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження вказав, що причиною несплати судового збору раніше були проблеми пов`язані з відсутністю на рахунку Офісу великих платників податків ДФС бюджетних коштів необхідних для такої сплати.

Львівський апеляційний адміністративний суд 03.08.2017 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), у зв`язку з визнанням наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі №813/258/17, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, статей 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та вказує на безпідставність прийняття ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що тривала відсутність на рахунку відповідача грошових коштів необхідних для спати судового збору з причин не незалежних від волі останнього є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження при черговому зверненні до суду. Також відповідач зазначає, що повторна реалізація права на апеляційне оскарження податковим органом здійснена з дотриманням положень КАС України, а саме з наданням доказів про сплату судового збору, що, на думку відповідача, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.

5. В свою чергу Публічне акціонерне товариство Славутський солодовий завод не скористалося своїм правом не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Конституція України.

7.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

8.1. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

8.2. Частина друга статті 49.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

8.3. Частина перша статті 185.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

8.4. Частина друга статті 186.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

8.5. Частина третя статті 189.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

8.6. Частина четверта статті 189.

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Приписи частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.06.2017 визначив податковому органу достатній строк для усунення недоліків друге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням причин поважності підстав пропуску такого строку. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними у зв`язку з чим Львівський апеляційний адміністративний суд 03.08.2017 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд дійшов умотивованого висновку, що відсутність на рахунку податкового органу бюджетних асигнувань, не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. При цьому, суд наголосив, що апелянтом на підтвердження відсутності відповідних коштів не надано суду жодних доказів, які б свідчили про його майновий стан починаючий з моменту виникнення права на апеляційне оскарження і до моменту повторного подання апеляційної скарги, та підтверджували неспроможність сплатити судового збору протягом цього періоду.

11. Відтак, у зв`язку з недоведенням відповідачем наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України , та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні відповідача обґрунтовано визнано судом не поважними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

13. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

14. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

15. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

16. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд касаційної інстанції вважає, що вказані податковим органом причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

17. Таким чином, оскільки Офісом великих платників податків ДФС не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

18. З урахуванням частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 - без змін.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі №813/258/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду