Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 387/9441/17
провадження № 61-41857св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Діалог ,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року у складі судді Майстер І. П. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Діалог (далі - ТОВ Діалог ), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання договору оренди землі неукладеним та витребування земельної ділянки.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 5,28 га, кадастровий номер 3521787000:02:000:0210, що розташована на території Юр`ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цю земельну ділянку вона отримала у спадщину після смерті своєї рідної сестри. Успадкована нею земельна ділянка перебувала в оренді у відповідача.
06 грудня 2010 року вона уклала з ТОВ Діалог договір оренди належної їй земельної ділянки строком на п`ять років. Державна реєстрація вказаного договору оренди не відбулася.
Оскільки на порушення частини четвертої статті 15 Закону України Про оренду землі до підписаного сторонами договору не було долучено плану або схеми земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, та договір оренди землі не містить необхідної інформації про об`єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди земельної ділянки, вважає, що договір є неукладеним. Отже, ТОВ Діалог користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Позивач просила суд позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення договору оренди землі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, які є обов 'язковими для визнання його укладеним, що обумовлено самою юридичною природою поняття договору як взаємної домовленості сторін, спрямованої на встановлення, зміну та припинення цивільних прав і обов 'язків (частина перша статті 626 ЦК України). Факт реєстрації спірного договору оренди землі підтверджено реєстраційним записом у відділі Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 09 грудня 2011 року № 352178704000007, та витягом з Державного земельного кадастру від 25 жовтня 2017 року №НВ-350496741207.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що підписаний сторонами договір не містить необхідної інформації про об`єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, що не враховано судами.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ТОВ Діалог подало відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Діалог , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання договору оренди землі неукладеним та витребування земельної ділянки.
Витребувано з Добровеличківського районного суду Кіровоградської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,28 га з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, розташованої на території Юр`ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.
06 грудня 2010 року між неюта ТОВ Діалог укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, строком на п`ятнадцять років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 09 грудня 2011 року № 352178704000007.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 25 жовтня 2017 року державна реєстрація договору відбулася 09 грудня 2011 року.
Згідно з актом прийому-передачі від 06 грудня 2010 року позивач передала, а ТОВ Діалог прийняло земельну ділянку , яка є предметом оренди.
Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 18 грудня 2017 року № 9-11-0.22-724/110-17 проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210 відсутній, що відповідає пункту 18 договору оренди землівід 06 грудня 2010 року, яким передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, висновок про реєстрацію обтяжень договору оренди землі у відділі відсутній.
На виконання умов договору оренди землі позивачотримувала орендну плату у натуральній формі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Стаття 15 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що істотними умовами договору оренди землі, крім іншого, є: - об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; - умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частина перша - друга статті 640 ЦК України).
З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.
Аналогічних висновків дійшла й Велика Палата у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).
Сторони у справі дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди земельної ділянки, підписали спірний договір.
Суди встановили, що ТОВ Діалог користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, яка передана в оренду згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки від 06 грудня 2010 року та сплачувало орендну плату позивачу.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання оспорюваного договору оренди землі неукладеним та витребування земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не впливають та їх не спростовують, а зводяться до оцінки доказів, а також незгоди заявника з висновками щодо оцінки цих доказів.
Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року та постанови апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 400 , 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2019 |
Оприлюднено | 10.11.2019 |
Номер документу | 85493594 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Журавель Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні