Постанова

від 09.11.2019 по справі 911/778/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2019 р. Справа№ 911/778/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області

від 28.05.2019 (повний текст рішення складено 19.07.2019)

у справі № 911/778/19 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив-комплектснаб"

про стягнення 167 695,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" (далі - відповідач) про стягнення 167 695,49 гривень, з яких: 165 396,48 грн. забезпечення тендерної пропозиції та 2 299,01 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив-комплектснаб" зобов`язань за договором поставки №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017, що забезпечене укладеним між позивачем та відповідачем договором страхування страховою гарантією №90/FR-2173 від 19.12.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2019 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" 165 396 (сто шістдесят п`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн. 48 коп. забезпечення тендерної документації та 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 94 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19 скасувати в частині відмови у стягненні суми пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 2299,01 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" суму 167 695, 49 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, необґрунтованим та винесеним в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначаючи при цьому, що до позовної заяви була додана копія Вимоги, на якій стоїть відмітка про отримання вимоги 30.10.2018 особисто директором ТДВ СК СМАРТ ІНШУРАНС Дубовим С.С., водночас під час розгляду справи у суді першої інстанції представником відповідача не заперечувався факт отримання вимоги саме 30.10.2018 - особисто директором ТДВ СК СМАРТ ІНШУРАНС Дубовим С.С., 31.10.2018 - поштою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19.

Відновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19.

Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 06.11.2017 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва") (далі - філія "ЦЗВ"/замовник) оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-06-000567-b, назва предмету закупівлі за класифікатором ДК 021:2015 34630000-2 - частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів), та відповідну тендерну документацію.

За результатами аукціону, який відбувся 23.11.2017, найбільш економічно вигідну пропозицію запропоновано Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив-Комплектснаб", про що зазначено у протоколі від 14.12.2017 №1307/743/-17-Т розгляду тендерних пропозицій та у повідомленні від 14.12.2017 №1307/585-17Т про намір укласти договір.

Копії вищезазначених тендерної пропозиції, протоколу та повідомлення наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 7.5 розділу 7 тендерної документації замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі надання ним не пізніше дня укладання договору про закупівлю забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5% від вартості договору про закупівлю.

Забезпечення виконання договору надається учасниками торгів у вигляді оригіналу гарантії: зокрема страхова гарантія у вигляді оригіналу договору страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання учасником договірних зобов`язань, страховиком за яким виступає страхова компанія (гарант), яка має ліцензію на здійснення такого виду страхування (копія ліцензії надається учасником разом із договором) та квитанції (або іншого підтверджуючого документу) про оплату послуг із страхування.

19.12.2017 на виконання п. 7.5 розділу 7 тендерної документації переможцем закупівлі - ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" було надано позивачу, як замовнику, забезпечення виконання договору шляхом укладення між ТДВ "Смарт Іншуранс", як страховиком, та ТОВ "Локомотив-Комплектснаб", як страхувальником, договору страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань №90/FR-2173 (далі - договір страхування), а також надано страхову гарантію від 19.12.2017 №90/FR-2173 (далі - страхова гарантія) на суму 165 396,48 гривень. Копії вказаних договору страхування та страхової гарантії наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 1.1., 2.1., 6.1. та 11.1. договору страхування страховик (гарант) зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити вигодо набувачеві (замовнику торгів/бенефіціару) страхування в межах передбаченого п. 5.1. цього договору розмір страхової суми на умовах і в обсязі, визначених цим договором, Правил добровільного страхування фінансових ризиків, а страхувальник (принципал/учасник) зобов`язується вчасно і в повному обсязі сплатити страховий платіж і виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника (принципала/учасника) або вигодо набувача (замовника торгів/бенефіціара), що не суперечить закону, пов`язані з невиконанням страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Цей договір набуває чинності з 20.02.2017 і закінчує дію 31.12.2018 згідно умов договору поставки (забезпечення діє до повного виконання договору в частині поставки продукції на умовах, викладених в договорі поставки).

Страховик зобов`язується в разі настання страхового випадку виплатити вигодонабувачу за вимогою страхове відшкодування в розмірі страхового відшкодування, але не більше страхової суми, передбаченої п. 5.1. цього договору.

До того ж, згідно страхової гарантії відповідач був повідомлений про зобов`язання третьої особи перед позивачем, виконання яких, в свою чергу, відповідач гарантував.

29.12.2017 між філією "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця", як замовником, та ТОВ "Локомотив-Комплектснаб", як постачальником, укладеного договір поставки №ЦЗВ-03-12917-01 (далі - договір поставки). Копія вищезазначеного договору наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. п. 1.1., 2.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти і оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначеній в Специфікації №1 до даного договору.

Як зауважив позивач, на виконання умов договору поставки ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" поставлено філії "ЦЗВ" комплекти деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 штук, що складаються з 18-ти комплектуючих на суму 2 729 041,92 грн. з урахуванням ПДВ та, надалі, зазначену продукції замовником направлено на адресу кінцевих вантажоодержувачів - структурні підрозділи регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", які здійснивши вхідний контроль отриманої продукції, виявили її недоліки та невідповідність умовам договору.

25.06.2018 на адресу ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" було направлено претензію №ЦЗВ-20/2371 з вимогою здійснити заміну комплектів деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 штук, що складаються з 18-ти комплектуючих на аналогічну продукцію, у відповідності до умов договору. Проте, як зауважив позивач, зазначена претензія була залишена без відповіді. Копія вказаної претензії наявна в матеріалах справи.

З огляду на порушення третьою особою зобов`язання по заміні неякісної продукції філія "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" про заміну продукції, що не відповідає умовам договору поставки №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017.

За результатами розгляду вказаного вище позову рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9681/18 позов задоволено повністю, зобов`язано постачальника продукції - ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" здійснити заміну комплектів деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів, які не відповідають умовам договору №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

Отже позивач вказує, що Господарським судом міста Києва встановлено факт постачання ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" неякісної продукції, який з підстав ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує доказування

Крім того, позивач зазначив, що ним на адресу ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" було направлено претензію від 22.12.2018 №ЦЗВ-20/5120 про стягнення штрафних санкцій у сумі 547 181,06 грн., яка також залишилась без відповіді, у результаті чого філія "ЦЗВ" звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 547 181,06 грн., за яким ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.01.2018 порушено провадження у справі №907/14/19.

25.10.2018 філія "ЦЗВ" звернулась до ТДВ "СК "Смарт Іншуранс" з вимогою №ЦЗВ-20/3879 про сплату повної суми забезпечення виконання договору у розмірі 165 396,48 грн., встановленої договором страхування. Разом з надісланою вимогою позивачем додано до вимоги всі необхідні копії документів, які підтверджують настання страхового випадку.

Копія вказаної вимоги з доказами її надіслання наявна в матеріалах справи. Відповідач не заперечив обставин отримання вказаної вимоги.

Втім, за доводами позивача, отримана відповідачем 30.10.2018 вимога ним виконана не була, 165 396,48 грн. забезпечення тендерної пропозиції позивачу відповідач не сплатив.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" взятих на себе зобов`язань за договором поставки, забезпечених гарантією відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 165 396,48 грн. суми забезпечення тендерної пропозиції.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що продукція за договором поставки була прийнята позивачем 29.12.2017 без зауважень до якості та кількості - 40 комплектів, а не 33, як вказує позивач, товар було поставлено у строк та у місце, яке було визначене позивачем, а тому строк дії договору страхування закінчився з дати поставки продукції. В підтвердження вказаних обставин відповідач надав копію видаткової накладної РН-0000005 від 29.12.2017.

Також, відповідач вважає недоведеними обставини поставки неякісної продукції з огляду на те, що позивачем була виписана рознарядка не на комплект продукції, закупленої за договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017, а на продукцію у кількості 187 комплектних одиниць, тобто на більшу кількість одиниць, аніж передбачено договором. Копія вказаної рознарядки наявна в матеріалах справи.

До того ж відповідач посилається на ряд недоліків та зауважень стосовно порядку прийняття товару по кількості та якості, якого, за доводами відповідача, позивач не дотримався, а саме: від позивача на адресу постачальника жодного листа-виклику не надходило; огляд товару було проведено з порушенням строку; місце проведення огляду продукції не відповідає місцю поставки товару; актом було проведено огляд 35 комплектів деталей, що не відповідає кількості деталей, поставленого за договором поставки, а тому неможливо ідентифікувати ті деталі, які було поставлено за договором поставки; гарантійний термін зберігання продукції не закінчився.

Також, відповідач вказує про те, що акт №26/01/21 від 26.01.2018 є неналежним доказом, адже на відповідний акт, як і на акт №06/02/22 від 06.02.2018, позивач посилається ще й у справі №911/778/19 та не надає його копії, що є порушенням процесуальних приписів.

З огляду наведених обставин, відповідач вважає, що договір поставки третьої особою був виконаний належним чином, а тому відсутній факт настання страхового випадку, який до того ж, за доводами відповідача з посиланням на Правила добровільного страхування фінансових ризиків, затверджених загальними зборами учасників ТДВ "СК "Іншуранс" від 02.02.2015, має бути підтверджений понесенням фінансових збитків.

Приймаючи рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд керувався тим, що встановлені рішеннями судів обставини неналежного виконання третьою особою (страхувальником) зобов`язання за договором поставки та наявність підстав для стягнення з третьої особи штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором, з огляду на положення п. 5.1. договору страхування, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленої позивачем до стягнення з відповідача 165 396,48 грн. суми страхового відшкодування, як забезпечення тендерної пропозиції, а саме у розмірі штрафних санкцій (547181,06 грн.), обмеженому розміром страхової суми за договором (163 396,48 грн.).

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 299,01 грн. пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає з огляду на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги саме 31.10.2018, у тому числі і роздруківки з сайту ПАТ "Укрпошта" суду не надано, тоді як з доданих до позову фіскального чека, накладної та опису вкладення не можливо встановити відповідну дату отримання вимоги, а за вказаним позивачем посиланням на сайті ПАТ "Укрпошта" відомості про поштове відправлення не відображаються.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця", колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондує із статтею 979 Цивільного кодексу України.

Згідно статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 4.1., 5.1., 10.1. та 10.2. договору страхування страховими ризиками, випадками є: невиконання або неналежне виконання страхувальником (принципалом/учасником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі. Страхова сума складає 165 396,48 грн.

Під розміром страхового відшкодування за цим договором розуміється нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Розмір страхового відшкодування не може бути більшим страхової суми, передбаченої п. 5.1. цього договору.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла до переконання, що підписання відповідачем договору страхування та страхової гарантії без будь-яких зауважень чи заперечень щодо умов вказаних правочинів свідчить про погодження відповідача із ними та законодавчими вимогами стосовно викладених у таких правочинах положень, що, у разі настання страхової події - невиконання/неналежне виконання третьою особою (страхувальником) зобов`язання за договором закупівлі (поставки), породжує для ТДВ "СК "Іншуранс" обов`язок по сплаті позивачу страхового відшкодування у передбаченому договором розмірі - розмірі штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання третьої особою (страхувальником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі, що не може бути більшим передбаченої договором страхування страхової суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9681/18, що набрало законної сили, позов ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця" задоволено повністю, зобов`язано постачальника продукції - ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" здійснити заміну комплектів деталей АКПМ №2 (візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів, які не відповідають умовам договору №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017.

Так, під час розгляду вказаної справи судом встановлено, зокрема, що:

- на виконання умов договору, ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" поставив філії "ЦЗ" ПАТ "Укрзалізниця" комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 40 комплектів на суму 3 307 929,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 29.12.2017. В подальшому комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів позивачем перенаправлено на адресу кінцевого вантажоодержувача - структурні підрозділи регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";

- на виконання вимог Інструкції від 15.06.1965 №П-6 "О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления но количеству" та Інструкції від 25.04.1966 №П-7 "О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", 26.01.2018 кінцевим вантажоодержувачем продукції - структурним підрозділом регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" проведено вхідний контроль комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів, під час якого було встановлено недоліки продукції, про що складено акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 26.01.2018 № 26/01/21;

- кінцевим вантажоодержувачем продукції за участю представника громадськості було проведено повторний вхідний контроль продукції, що не відповідає умовам договору, за результатами якого було складено акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 06.02.2018 №06/02/23, у якому зазначено, що комісія дійшла висновку щодо необхідності заміни комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ- ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 33 комплектів.

Відповідно до змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9681/18, судом встановлено обставини істотного порушення вимог щодо якості товару, оскільки виявлені недоліки неможливо усунути, як наслідок не виконання ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" своїх зобов`язань за договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017 щодо поставки товару належної якості та комплектності.

З огляду вказаного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність обставин виникнення передбаченого договором страхування страхового випадку - неналежне виконання третьою особою (страхувальником) взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі (поставки) №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017.

Заперечення ж відповідача стосовно кількості та якості прийнятої позивачем продукції, як наслідок ряду недоліків та зауважень стосовно порядку прийняття товару по кількості та якості та недотримання його позивачем, спростовуються встановленими судом у господарській справі №910/9681/18 обставинами отримання такої продукції та виявлення її недоліків на підставі відповідних доказів, що в межах даної справи не підлягають переоцінці.

Посилання ж відповідача на виписану позивачем рознарядку та невідповідність вказаній у ній кількості товару кількості поставленого позивачу товару оцінюються судом критично та не спростовують обставин порушення третьою особою зобов`язань за договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017, оскільки зі змісту такої рознарядки слідує, що позивач готовий прийняти продукцію у кількості 187 одиниць загалом за п`ятьма договорами, у тому числі і договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017.

Також, є хибними доводи відповідача стосовно порушення позивачем процесуальних приписів та надання тотожних, відтак неналежних, доказів по декількох справах, а саме: акту №26/01/21 від 26.01.2018 та акту №06/02/22 від 06.02.2018, позаяк зі змісту акту №26/01/21 від 26.01.2018 слідує, що вхідний контроль проводився по товару, поставленому за двома договорами, зокрема і договором №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.2017, порушення якого і стали підставою для звернення до суду із відповідним позовом у даній справі, тоді як рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9681/18 встановлено, що повторний вхідний контроль продукції та виявлених у ній недоліків оформлено актом від 06.02.2018 №06/02/23.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2019 у справі №907/14/19, що не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" на користь АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" штрафні санкції у сумі 547181,06 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 29.12.2017 №ЦЗВ-03-12917-01.

Під час розгляду вказаної справи судом, з посиланням на ч. 4 ст. 75 ГПК України та рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/9681/18, встановлено, що комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих постачальником не замінені, відсутні комплектуючі на суму 4134,36 грн недопоставлені, а тому заявлені позивачем до стягнення з ТОВ "Локомотив-Комплектснаб" у відповідності до умов договору (п.7.3 та п.10.4 договору) 547181,06 грн штрафних санкцій нараховані у відповідності до вимог ст. 232 ГК та умов договору.

З огляду вищевказаного, враховуючи встановлені рішеннями судів обставини неналежного виконання третьою особою (страхувальником) зобов`язання за договором поставки та наявність підстав для стягнення з третьої особи штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором, з огляду на положення п. 5.1. договору страхування, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстнації про обґрунтованість та доведеність заявленої позивачем до стягнення з відповідача 165 396,48 грн. суми страхового відшкодування, як забезпечення тендерної пропозиції, а саме у розмірі штрафних санкцій (547181,06 грн.), обмеженому розміром страхової суми за договором (163 396,48 грн).

Посилання відповідача на те, що строк дії договору страхування закінчився з дати поставки продукції оцінюються судовою колегією критично з огляду на те, що відповідно до умов договору страхування останній діє до повного виконання договору в частині поставки продукції на умовах, викладених в договорі, тоді як встановленими обставинами у даній справі підтверджується протилежне - виконання третьою особою обов`язку щодо поставки продукції на викладених в договорі умовах.

Доводи ж відповідача про відсутність обставин настання страхового випадку з огляду на Правила добровільного страхування фінансових ризиків, затверджені загальними зборами учасників ТДВ "СК "Іншуранс" від 02.02.2015, та відсутність підтвердження понесених позивачем фінансових збитків, визнаються колегією суддів неспроможними з огляду на погоджені сторонами умови договору страхування, якими обов`язок відповідача по сплаті страхового відшкодування не ставиться в залежність від доведення позивачем будь-яких інших обставин, окрім настання страхового випадку - зокрема неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі, що відповідно і було доведено позивачем належними та допустимими доказами у даній справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення суми відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 165 396,48 грн. забезпечення тендерної пропозиції підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором страхування, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 299,01 грн. пені, нарахованої з 31.10.2018 по 18.03.2019 на 165 396,48 грн.

Початок нарахування пені з 31.10.2018 позивачем обґрунтовується тим, що відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" за посиланням - https:/a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=0304907302600, вимога про сплату страхового відшкодування отримана відповідачем 31.10.2018.

Приписами статей 611, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктами 8.4.5. та 11.3. договору страхування передбачено, що за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує пеню в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Виплата страхового відшкодування здійснюється, зокрема, повністю, якщо страхувальник сплатив страховий платіж у повному обсязі, протягом п`яти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги.

Статтями 612, 530 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, за приписами вищенаведених норм закону для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання.

Відмовляючи у стягненні з відповідача 2 299,01 грн. пені, нарахованої з 31.10.2018 по 18.03.2019 на 165 396,48 грн. суд першої інстанції зазначив, що належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги саме 31.10.2018, у тому числі і роздруківки з сайту ПАТ "Укрпошта" за посиланням - https:/a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=0304907302600, суду не надано, тоді як з доданих до позову фіскального чека, накладної та опису вкладення не можливо встановити відповідну дату отримання вимоги, а за вказаним позивачем посиланням на сайті ПАТ "Укрпошта" відомості про поштове відправлення не відображаються. Отже вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом моменту (дати, місяця, року) виникнення у відповідача обов`язку по сплаті страхового відшкодування, а тому і моменту, з якого останній вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу, що з наявного в матеріалах справи витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Дубовий Сергій Сергійович має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Водночас, з наявної в матеріалах справи копії вимоги від 25.10.2018 №ЦЗВ-20/3879 вбачається, що відповідачем, а саме Дубовим С.С. , вищезазначену вимогу було отримано 30.10.2018, що підтверджується підписом останнього.

Таким чином, беручи до уваги вище встановлені обставини у даній справі, а також наявні та допустимі докази отримання вимоги від 25.10.2018 №ЦЗВ-20/3879 відповідачем 30.10.2018, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про відмову у стягненні з відповідача 2 299,01 грн. пені, нарахованої з 31.10.2018 по 18.03.2019 на 165 396,48 грн., оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем вимоги 30.10.2018.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а судове рішення - частковій зміні з викладенням його резолютивної частини в новій редакції, а саме, щодо задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача: 165396 грн. 48 коп. забезпечення тендерної документації, 2299,01 - пені та 2 515,43 грн. судового збору.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі №911/778/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі № 911/778/19 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" (07807, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дружня, вул. Привокзальна, буд. 13, оф. 7, ідентифікаційний код 39461548) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) 165396 грн. 48 коп. забезпечення тендерної документації, 2299,01 грн. - пені та 2 515,43 грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" (07807, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дружня, вул. Привокзальна, буд. 13, оф. 7, ідентифікаційний код 39461548) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) 2881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/778/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко