Ухвала

від 11.11.2019 по справі 29/5005/486/2012

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.11.2019 м. Дніпро Справа № 29/5005/486/2012

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Парусніков Ю.Б.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у справі № 29/5005/486/2012 (суддя Владимиренко І.В.), повний текст ухвали складено 17.09.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м. Дніпро (код ЄДРПОУ 33858193)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 справу № 29/5005/486/2012 прийнято до провадження, а судове засідання в частині розгляду питання про затвердження суми винагороди розпоряднику майна ТОВ "Укртек" арбітражному керуючому Чопенко Д.В. у розмірі 154568,00 грн за період з 13.11.2012 по 25.05.2017 та видачі відповідного наказу призначено на 17.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 заяву розпорядника майна № 20-01/2 від 20.01.2016 про затвердження суми основної грошової винагороди розпоряднику майна ТОВ "Укртек" арбітражному керуючому Чопенко Д.В. у сумі 154568,00 грн за період з 13.11.2012 по 25.05.2017 та видачі відповідного наказу з урахуванням доповнення - задоволено частково.

Затверджено розпоряднику майна ТОВ "Укртек" арбітражному керуючому Чопенко Д.В. основну грошову винагороду за період з 13.11.2012 по 01.12.2015 у сумі 90800,00 грн. В іншій частині нарахованої розпорядником майна ТОВ "Укртек" арбітражним керуючим Чопенко Д.В. основної грошової винагороди у сумі 63768,00 грн - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ "Укртек" оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить: визнати поважними причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги та відновити пропущений строк; звільнити ТОВ "Укртек" від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги з підстав, що передбачені ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"; відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою; оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у справі № 29/5005/486/2012 - скасувати; питання про затвердження суми винагороди розпорядника майна ТОВ "Укртек" арбітражного керуючого Чопенка Д.В. у справі № 29/5005/486/2012 за заявою кредитора ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про банкрутство боржника ТОВ "Укртек" - передати на новий розгляд Господарському суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя вважає необхідним залишити її без руху, з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України визначено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За змістом ст. 3 Закону України "Про судовий збір" об`єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява та інша заява, передбачена процесуальним законодавством; апеляційна та касаційна скарги на судові рішення, у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги має визначатися за розміром ставок, встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" на момент подання відповідного позову, іншої заяви чи скарги. Об`єктом, з якого розраховується ставка судового збору за подання апеляційної скарги, є саме заява, а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті під час подання відповідної заяви.

Згідно із пп. 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу місцевого господарського суду про затвердження суми винагороди розпорядникові майна ТОВ "Укртек" арбітражному керуючому Чопенкові Д.В.

Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду сплаті підлягає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2019 один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" визначено у сумі 1921,00 грн.

Однак до апеляційної скарги ТОВ "Укртек" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у справі № 29/5005/486/2012 не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване перебуванням боржника у стадії банкрутства та розпорядження майном протягом семи років, відсутністю коштів через арешт рахунків боржника, що на думку апелянта є підставою для звільнення його від сплати судового збору за подачу цієї апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню заявлене боржником клопотання про звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне.

Суд може звільнити сторону від сплати судового збору на підставі, зазначеній у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" врахувавши при цьому її майновий стан. При цьому, вказаною статтею Закону передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору. Також, вказаною статтею Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Крім того, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування..., незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

На думку судді, вказані апелянтом обставини не передбачають визначених Законом підстав для звільнення його від сплати судового збору, що обумовлює неможливість задоволення такого клопотання апеляційним судом.

Крім того, відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана ухвала оголошена господарським судом першої інстанції 17.09.2019, а тому строк подання апеляційної скарги з метою її оскарження сплинув 27.09.2018 .

Натомість, ТОВ "Укртек" з апеляційною скаргою до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося лише 28.10.2019 (вх. № 48807/19) про що свідчить штамп Господарського суду Дніпропетровської області на титульній сторінці апеляційної скарги. Тобто, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 подана боржником у справі з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними , крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 2 та 3 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В апеляційній скарзі заявником порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у даній справі, з підстав того, що ТОВ "Укртек" дізналося про оскаржувану ухвалу з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 23.10.2019.

Законодавцем не передбачено обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за відсутності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному конкретному випадку, суд вважає недостатніми доводи апелянта для поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, оскільки скаржник повинен добросовісно користуватися своїми правами, належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки, у тому числі пов`язані з оскарженням судових рішень у справах за його участі. При цьому, на думку судді, скаржник не довів належними доказами того, що він не знав та не міг знати про постановлену судом першої інстанції ухвалу, враховуючи й той факт, що офіційне оприлюднення оскаржуваної ухвали в ЄДРСР відбулося ще 23.09.2019 .

Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 256 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ТОВ "Укртек" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у цій справі слід залишити без руху на підставі ст. 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків, апелянтові необхідно: надати докази сплати судового збору у сумі 1921,00 грн , а також надати клопотання з наведенням інших поважних причин для поновлення пропущеного строку для оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у цій справі.

Керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 у справі № 29/5005/486/2012 - залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртек" строк - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Б. Парусніков