Рішення

від 06.11.2019 по справі 908/2479/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/78/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2019 Справа № 908/2479/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2479/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ідентифікаційний код юридичної особи 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б .Хмельницького, 6)

до відповідача Комунального підприємства "Новотроїцький сількомунгосп", ідентифікаційний код юридичної особи 30907750 (71144, Запорізька область, Бердянський район, с. Новотроїцьке, вул. Лактіонова, буд. 60)

про стягнення 2068,89 грн,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 14/4-1321 від 23.08.2019 (вх. № 2660/08-07/19 від 10.09.2019) про стягнення з Комунального підприємства "Новотроїцький сількомунгосп" 2068,89 грн, у тому числі: 1936,81 грн пені та 132,08 грн 3 % річних.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, та мотивовано несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором № 4069/16-БО-13 постачання природного газу щодо оплати, чим було порушено умови пункту 6.1 вказаного договору. За порушення грошових зобов`язань відповідачеві нараховано пеню та 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 справу № 908/2479/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.09.2019 у справі № 908/2479/19 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.10.2019 о 11 год. 00 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 02.10.2019, включно.

30.09.2019 до канцелярії суду від позивача у справі надійшло клопотання б/н від 28.09.2019 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання уповноваженого представника позивача

01.10.2019 до канцелярії суду від відповідача у справі, у встановлений судом строк,

надійшов відзив на позовну заяву, без доказів направлення відзиву позивачеві у справі.

Відповідач у відзиві просив розглянути справу без участі представника відповідача.

В судове засідання 04.10.2019 представники сторін не з`явились.

За наслідками судового засідання, враховуючи неявку представників сторін, задоволення клопотання позивача, необхідність надання позивачу часу для підготовки відповіді на відзив, суд відклав розгляд справи на 21.10.2019 о 12 год. 20 хв., про що сторони повідомлені ухвалою суду.

В судовому засіданні 21.10.2019 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв`язку з неявкою представників сторін, згідно з ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судове засідання 21.10.2019 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2019 у справі № 908/2479/19 відкладено розгляд справи на 06.11.2019.

01.11.19 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

Неявка представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної справи.

В судовому засіданні 06.11.2019 судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (змінено найменування на Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", постачальник) та Комунальним підприємством "Новотроїцький сількомунгосп" (споживач) укладено договір № 4069/16-БО-13 постачання природного газу (далі договір № 4069/16-БО-13).

Згідно із п. 1.1. договору № 4069/16-БО-13 постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору № 4069/16-БО-13 газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Пунктами 5.1., 5.2. договору № 4069/16-БО-13 встановлено ціну на газ та порядок її визначення.

Розділом 12 договору № 4069/16-БО-13 передбачено, що цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, та діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковими угодами №№ 1-7 вносились зміни до договору № 4069/16-БО-13.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня - квітня 2016 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 225241,16 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2016 за січень на суму 101079,21 грн; від 29.02.2016 за лютий на суму 65297,34 грн; від 31.03.2016 за березень на суму 51726,40 грн; від 30.04.2016 за квітень на суму 7138,21 грн.

Таким чином, позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 225241,16 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору № 4069/16-БО-13 в первинній редакції остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.1. договору № 4069/16-БО-13 в редакції додаткової угоди № 4 від 28.03.16 встановлено, що оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в свою чергу свої зобов`язання за договором поставки природного газу не виконав належним чином, за поставлений природний газ не вчасно розрахувався, з порушенням строків встановлених договором № 4069/16-БО-13.

Сплата поставленого природного газу відбувалась наступним порядком погашення: 22.02.16 на суму 70000 грн, 11.03.2016 на суму 20261,01 грн, 17.03.2016 на суму 10818,20 грн, 17.03.2016 на суму 14181,80 грн, 21.03.2016 на суму 30000 грн, 23.03.2016 на суму 21115,54 грн, 01.04.2016 на суму 30000 грн, 20.04.2016 на суму 20000 грн, 28.04.2016 на суму 1726,40 грн, 28.04.2016 на суму 7138,12 грн (0,09 коп сплачено 21.12.2016 і на вказану суму пеня та 3% річних позивачем не нараховуються).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору № 4069/16-БО-13 передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору споживач зобов`язується сплатити постачальнику крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення 1936,81 грн пені та 132,08 грн 3 % річних за загальний період з 16.02.16 по 27.04.16. Заборгованість за поставлений газ погашено відповідачем 28.04.2016 на залишок суми 7138,12 грн (0,09 коп сплачено 21.12.2016 і на вказану суму пеня та 3% річних позивачем не нараховуються).

30 листопада 2016 року набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016 року (далі - Закон № 1730-VIII).

Сфера дії Закону № 1730-VIII визначена статтею 2, згідно якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону №1730-VIII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня ), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом .

З огляду на те, що відповідач є теплопостачальною компанією (згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), основний борг якої був погашений до подання позову, нараховані 1936,81 грн пені та 132,08 грн 3 % річних, підлягають списанню з 30.11.16.

Частина 3 статті 7 Закону №1730-VIII є нормою прямої дії; цією нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Вказана правова позиція викладена у постанові від 18.09.19 Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 920/66/19.

КП "Новотроїцький сількомунгосп" основну суму боргу погашено до подання даного позову, тому предмет реструктуризації в розумінні Закону №1730-VIII - відсутній, заборгованість для врегулювання погашена.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 11.11.2019.

Суддя А.О. Науменко