Рішення

від 08.11.2019 по справі 910/11088/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2019Справа № 910/11088/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/11088/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік Юніон (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, КОМПЛЕКС БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, будинок 8, офіс 229)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Інтро газ (03141, м. Київ, вулиця Амосова, будинок 4, офіс 7)

Про стягнення заборгованості у розмірі 135 325, 80 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Логістік Юніон (далі - Позивач; Споживач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтро газа (далі - Відповідач; Постачальник) про стягнення заборгованості у розмірі 135325, 80 грн.

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що на підставі договору на постачання природного газу № Г20/12-4 (далі - Договір) від 20.12.2017 та на виконання умов договору, з метою отримання газу Позивачем на рахунок Відповідача було перераховано 1 021 823, 66 грн, проте, як зазначає позивач відповідно до Актів приймання-передачі, які підписані сторонами, підтверджується, що Позивачем фактично було спожити газу на суму 886 497, 86 грн. Таким чином, Позивач зазначає, що сума переплати за спожитий природний газ становить 135 325, 80 грн, яку він просить повернути на його рахунок. Крім того Позивач просить стягнути з Відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 029, 89 грн та суму судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 10 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 позовну заяву було залишено без руху, встановлено Позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: надання належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (опису вкладення із зазначенням номеру накладної).

30.08.2019 від Позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, якою останній усунув недоліки визначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, з огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, без проведення судового засідання та виклику сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 02.10.2019.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03141, м. Київ, вул. Амосова, буд. 4, офіс 7.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103051531500 отримав ухвалу суду від 02.09.2019 про відкриття провадження у справі 09.09.2019.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Позивачем, як споживачем та Відповідачем, як постачальником 20.12.2017 укладено договір № Г20/12-4 на постачання природного газу, за яким Постачальник зобов`язується передавати (поставляти) у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальний обсяг газу, що планується поставити за даним Договором протягом року становить 202, 900 тис.м3.

Обсяги вказані в п. 2.1 Договору є орієнтовними та можуть змінюватися, як в більшу так і в меншу сторону. Плановий щомісячний обсяг природного газу визначається на підставі письмових заявок (номінацій) Споживача (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, Постачальник передає газ Споживачу на комерційних вузлах обліку газу, котрі знаходяться на межі балансової належності Споживача.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача. Підстави для підписання акту приймання-передачі газу між Постачальником і Споживачем є підписаний акт прийому-передачі послуг з транспортування газу повноваженими особами Споживача та підприємства, що здійснювало транспортування та облік газу для Споживача.

Пунктом 3.4. Договору зазначено, що за підсумками розрахункового (звітного) періоду (місяця) Споживач до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим (звітним), зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий (звітний) період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох календарних днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання та акту приймання-передачі природного газу. У разі відсутності мотивованої відмови та акту приймання-передачі від Споживача після закінчення строку зазначеному в цьому пункті, такий акт приймання-передачі вважається погодженим Споживачем та є підставою для розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Кодексом газотранспортної системи. Кількість газу, яка поставляється Споживачу, визначається шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку, що встановлений на межі балансової належності Споживача, у відповідності до вимог чинного законодавства та закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких зазначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача.

Згідно з п. 5.1. Договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу погоджується Сторонами у відповідній додатковій угоді до даного Договору та є обов`язковою для сторін. Будь - які зобов`язання з постачання природного газу Постачальником виникають виключно після підписання сторонами першої додаткової угоди, в якій буде зазначено ціну природного газу для Споживача.

На виконання вимог п. 5.1. Договору, сторони 20.12.2017 уклали Додаткову угоду №1 до Договору на постачання природного газу №Г20/12-4 від 20.12.2017 , в якій дійшли згоди визначити загальну вартість природного газу за 1000,0 тис.м3 газу з 01.01.2018 на рівні - 9850, 00 грн; 19.02.2018 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, в якій дійшли згоди визначити загальну вартість природного газу за 1000,0 тис.м3 газу з 01.03.2018 на рівні - 8 050, 00 грн; 06.03.2018 сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору, в якій дійшли згоди, що з 06.03.2018 вартість перших 16 тис.м3 поставленого газу в березні буде складати 8050, 00 грн за 1000,0 тис. м3, а ціна кожної наступної 1000,0 тис. м3 газу поставлених у березні 2018 буде складати - 8 600, 00 грн; 20.03.2018 сторони уклали Додаткову угоду №4 до Договору, в якій дійшли згоди, що з 20.03.2018 вартість перших 16 тис.м3 поставленого газу в березні буде складати 8 050, 00 грн за 1000,0 тис. м3. (відповідно до Додаткової угоди №2). Вартість наступних 24 тис. м3 газу поставлених у березні буде складати 8 600,00 грн (відповідно до Додаткової угоди №3), а ціна кожної наступної 1000,0 м3 поставлених у березні 2018 буде складати - 8 800,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами, за його вибором наступними способами: не пізніше останніх п`яти календарних днів місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання (споживання) газу. Споживач сплачує на рахунок Постачальника 100% (сто відсотків) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу.

Згідно до п. 6.3. та п. 6.4. Договору, кошти, які надлишково надійшли від Споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному Договору. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Вказана звірка оформлюється Актом звірки.

Усі розбіжності, що виникають у сторін за даним Договором, або пов`язані з ним вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п. 9.1. Договору). У випадку неможливості вирішення відповідного спору шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України (п. 9.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем було перераховано на рахунок відповідача коштів на загальну суму - 1 021 823, 66 грн, що підтверджується: платіжним дорученням №83 від 04.01.2018 на суму 590 999, 76 грн; платіжним дорученням №1205 від 08.02.2019 нат суму 7 623, 90 грн; платіжним дорученням №1872 від 01.03.2018 на суму 128 799, 94 грн; платіжним дорученням №2289 від 14.03.2018 на суму 206 400, 10 грн; платіжним дорученням №2563 від 23.03.2018 на суму 87 999, 96 грн (копії яких містяться в матеріалах справи).

Водночас, відповідно до акту прийому-передачі природного газу №15 від 31.01.2018 відповідач передав, а позивач прийняв у період з 01.01.2018 по 31.01.2018 природного газу в кількості 60 774 тис.м3 на суму 598 623,66 грн та відповідно до акту прийому-передачі природного газу №22 від 31.03.2018 відповідач передав, а позивач прийняв у період з 01.03.2018 по 31.03.2018 природного газу в кількості 16 тис.м3 і 18,487 тис.м3 на суму 287 874,20 грн. Зазначені акти містять відбитки печаток та підписи представників сторін, і копії актів наявні в матеріалах справи. Відповідно позивачем фактично було спожито природного газу на загальну суму 886 497, 86 грн.

За розрахунком позивача сума переплати за договором складає 135 325, 80 грн, що також підтверджено підписаним між сторонами актом звіряння до договору від 20.12.2017.

Листом від 29.01.2019 вих. № Л-2019-000239 позивач вимагав від відповідача повернення грошових коштів в розмірі 135 325, 80 грн. Відповідач відповіді на зазначений лист не надав і грошові кошти не повернув, доказів іншого матеріали справи не містять.

Листом від 15.07.2019 вих. № 15/07/19 позивач повідомив відповідача про розірвання договору достроково з 15.08.2019.

Предметом позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 135 325, 80 грн переплати за договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а саме договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, ст. 714 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбачених договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом Відповідач здійснив поставку природного газу в період з 01.01.2018 по 31.01.2018 та з 01.03.2018 по 31.03.2018 на загальну суму 886 497, 86 грн, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу № 15 від 31.01.2019 та №22 від 31.03.2018.

Позивач в свою чергу оплатив поставлений природний газ на загальну суму 1 021 823, 66 грн, про що свідчать платіжне доручення №83 від 04.01.2018, платіжне доручення №1205 від 08.02.2018, платіжне доручення №1872 від 01.03.2018, платіжне доручення №2289 від 14.03.2018, платіжне доручення №2563 від 23.03.2018.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що Позивач скористався наданим йому правом, і направив вимогу Відповідачу про повернення суми передплати, яку Позивач залишив без виконання, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, з огляду на приписи ст.ст. 693, 530 Цивільного кодексу України у Відповідача з моменту отримання вимоги Позивача про повернення грошових коштів виникло зобов`язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Тобто Відповідач був зобов`язаний повернути Позивачу кошти передплати за Договором, але відповідний обов`язок виконаний Відповідачем не був. Доказів, які б підтверджували виконання Відповідачем його зобов`язання по поверненню коштів передплати або спростовували б доводи Позивача щодо отримання Відповідачем вимоги, матеріали справи не містять.

Згідно п. 6.4. Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Вказана звірка оформлюється Актом звірки.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період: 9 місяців 2018 року між Відповідачем та Позивачем за договором № Г20/12-4 від 20.12.2017, який було підписано сторонами та скріплено печатками, на 30.09.2018 заборгованість Відповідача на користь Позивача становить - 135 325, 80 грн.

Відповідно до п. 6.3. Договору, кошти, які надлишково надійшли від Споживача, будуть зараховані як передоплата, за умови відсутності заборгованості по даному Договору.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 135 325, 80 грн, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 135 325, 80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду будь-яких належних доказів, які б спростовували заявлені позивні вимоги і належних та допустимих доказів іншого матеріали справи не містять.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Позивач звернувся за юридичною допомогою до Адвокатського об`єднання Альянс , тому просить суд стягнути з Відповідача суму судових витрат, які Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до приписів ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 ч. 3. ст.123 Господарського процесуального кодексу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В позовній заяві адвокат надав розрахунок судових витрат, які Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, відповідно до якого сума судових витрат, які Позивач поніс (очікує) у зв`язку з розглядом справи становить - 10 000, 00 грн.

Проте, доказів фактичного понесення Позивачем витрат на правову допомогу Позивач до матеріалів справи не надав, відтак у суду відсутні правові підстави для покладенні таких витрат на Відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Юніон до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтро газ про стягнення 135 325, 80 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтро газ (03141, м. Київ, вулиця Амосова, будинок 4, офіс 7; ідентифікаційний код 41344652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Юніон (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, КОМПЛЕКС БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, будинок 8, офіс 229; ідентифікаційний код 37090215) суму заборгованості у розмірі 135 325 (сто тридцять п`ять тисяч триста двадцять п`ять) грн 67 коп. та суму судового збору у розмірі 2 029 (дві тисячі двадцять дев`ять) грн 89 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.11.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко