Ухвала

від 11.11.2019 по справі 915/2228/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

11 листопада 2019 року Справа № 915/2228/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Атлантік Мерітайм (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 40)

до відповідача: Компанії Салюта Шиппінг Лімітед (Сент Кіттс і Невіс, Невіс, Часльзтаун, Мейн Стріт, поштова скринька 556 (Р.о. box 556, Main Street, Charlestown, Nevis St/Kitts & Nevis West Indies)

про: стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

06.11.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 3838,75 доларів США, що станом на 04.11.2019 по курсу НБУ складає 94970,67 грн., 3% річних у розмірі 468,35 грн, а всього 95439,02 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2228/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164,172 ГПК України.

Відповідно до п. 8 ч. 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі, або шляхом надання належним чином засвідчених копій.

Вимоги до оформлення документів, порядок засвідчення їх копій, що подаються до суду, визначено пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р. Так, згідно вказаного стандарту, відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її прізвища ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Письмові документи повинні подаватися державною мовою в порядку, встановленому ГПК України. Разом з тим, процесуальний закон не відкидає можливості подання до суду процесуальних письмових документів (за винятком позовної заяви) не українською мовою. Якщо документи подано до суду не українською мовою, суд не має права відмовити в їх прийнятті. В цьому випадку суд повинен витребувати від осіб, які їх подали, у визначений ним строк належним чином засвідчений переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України Про нотаріат .

У п. 7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/608 Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій зазначено, що господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську.

Відділом документального забезпечення господарського суду складено акт від 06.11.2019 про те, що позивачем в переліку додатків не вірно зазначено номери документів, а саме:

-в п.11 переліку додатків вказано: "№2019/437", а фактично надано документ № 2019/37;

-в п.22 переліку додатків вказано: "№15-00/2019", а фактично надано документ № 15-006/2019.

Також, в п.6-7 переліку додатків двічі вказано документ, який надано в 1 примірнику.

Окрім того, документ вказаний в п.8 переліку додатків надано в 2 примірниках про що не зазначено.

До того ж, до позовної заяви додано документи, які не вказано в переліку додатків, а саме:

-копію ACCEPTANCE CERTIFICATE;

-копію лоцманської квитанції №2074 від 24.05.2019;

-копію квитанції № 7716 від 24.05.2019.

Всупереч зазначеним процесуальним нормам, документи, до позовної заяви додано документи, які складені мовою іноземної держави та до них не додано перекладу на державну мову, а документи, які перекладено перекладачем Султановою С.Б. не завірено у відповідності з вимогами ст. 79 Закону України "Про нотаріат".

Господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.

Консули України легалізують іноземні документи, що подаються до офіційних органів України, відповідно до статті 54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.94 N 127/94 ( 127/94 ).

Посвідчення консулами зазначених документів означає встановлення і засвідчення справжності підписів на цих документах і відповідності їх законам держави перебування.

Легалізація іноземного документа є необхідною умовою для подання його як доказу у судовому процесі, але не виключає у разі необхідності перевірки з боку суду з метою встановлення правильності вміщених у ньому відомостей по суті.

Міжнародними договорами України про правову допомогу може передбачатися надання іноземних офіційних документів без консульської легалізації.

Таким чином, господарський суд має право приймати іноземні офіційні документи без консульської легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів ( 995_082) (Гаага, 1961), якою передбачено спрощений порядок засвідчення документів шляхом проставлення на них спеціальної печатки - апостиля, ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України від 10.01.2002 N 2933-III ( 2933-14 ) "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" і діє на території України з часу набрання чинності зазначеним Законом. При цьому судам слід мати на увазі, що згідно з пунктом "b" частини 3 статті 1 названої Конвенції ( 995_082 ) її дія не поширюється на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій (вантажні митні декларації, товарно-транспортні накладні, виписки банку тощо).

Додані до позовної заяви документи, складені іноземною мовою. До позовної заяви не додано їх перекладів на державну мову, що унеможливлює встановлення судом обставин щодо необхідності їх легалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 176, 234 ГПК України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати позивачу акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївсткої області від 06.11.2019.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький