Рішення

від 31.10.2019 по справі 916/1607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1607/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1607/19

за позовом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача Дочірнього підприємства Здоров`я Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Більшовик

про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників :

від позивача: Недашківський А.В., ордер серії ОД №231399 від 29.07.2019р.;

від відповідача: Кушнір С.Л., довіреність №1-33 від 16.07.2019р.;

В С Т А Н О В И В:

Затоківська селищна рада звернулась до Дочірнього підприємства Здоров`я відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Більшовик з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області:

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,5513 га за адресою: смт. Затока, вул. Чорноморська, 3/1, укладений між Затоківською селищною радою та ДП Здоров`я ВАТ НВП Більшовик 08.08.2002р.

- зобов`язати ДП Здоров`я ВАТ НВП Більшовик звільнити земельну ділянку площею 1,5513 га за адресою: смт. Затока, вул. Чорноморська, 3/1.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки. а саме:

- Орендарем на даний час не було здійснено водовідведення на території орендованої земельної ділянки, що є порушенням умов п.7.2.2. договору оренди, якими встановлено, що орендар зобов`язаний додержуватися вимог чинного земельного, екологічного, природоохоронного законодавства, державних, місцевих стандартів, норм і правил, проектних рішень щодо використання землі, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності, а також умов п.7.2.6. договору оренди, якими встановлено обов`язок Орендаря виконати вимоги щодо каналізування та водопостачання бази відпочинку Альбатрос до 01.01.2003р.

- Орендарем не було проведено сертифікацію бази відпочинку Альбатрос , що є порушенням умов п.7.2.10. договору оренди, якими встановлено обов`язок Орендаря щодо удосконалення організації відпочинку громадян, розширення сервісних та туристичних послуг та проведення сертифікації бази відпочинку

- Орендарем без згоди Орендодавця земельна ділянка, що є об`єктом договору оренди, передана в суборенду, про що свідчать відомості з Реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.06.2019р. та є порушенням умов п.7.1.4. договору оренди, якими встановлено, що Орендар має право за згодою Орендодавця передавати у володіння і користування іншій особі орендовану земельну ділянку або її частину (суборенда) у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, а також в інших випадках і межах, передбачених законом.

02.07.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов за вх.№15097/19 від 29.07.2019р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому на наступне.

По-перше, твердження позивача, що всупереч договору оренди земельної ділянки, відповідач не отримав згоди позивача на передачу земельної ділянки в суборенду, не відповідає дійсності та не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, тобто всупереч вимогам ст.8 Закону України Про оренду землі ґрунтується виключно на власних припущеннях позивача, що є неприпустимим, оскільки 06.11.2018р. відповідач звернувся до позивача з листом №475 від 06.11.2018р. щодо надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки, який було вручено позивачу 15.11.2018р. Враховуючи, що протягом одного місяця від дня вручення позивачу листа №475 від 06.11.2018р., тобто до 15.12.2018р., позивач не надіслав відповідачу письмового повідомлення, як того вимагає законодавець щодо згоди чи заперечення щодо передачі земельної ділянки в суборенду, що свідчить про отримання відповідачем мовчазної згоди позивача, відповідач мав всі підстави, передбачені ст.8 Закону України Про оренду землі для передачі орендованої земельної ділянки в суборенду. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №168910035 від 03.06.2019р., яка міститься в матеріалах справи, договір суборенди укладено 29.01.2019р., тобто майже через півтора місяці після отримання мовчазної згоди позивача та передачу земельної ділянки в суборенду.

По-друге, позивач, як Орендодавець земельної ділянки, не наділений жодними повноваженнями щодо встановлення порушень земельного та екологічного законодавства, а самостійне виявлення позивачем на його думку даних порушень без додержання законодавчої процедури, встановленої ст.144 Земельного кодексу України для припинення права користування земельною ділянкою, які використовуються з порушенням земельного законодавства та без належного підтвердження зазначених порушень відповідними належними, та допустимими доказами, вказують на відсутність жодних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Твердження позивача, що відповідачем на даний час не здійснено водовідведення та каналізування земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки позивачем на підтвердження власних доводів не надано жодного доказу, на орендованій земельній ділянці наявне водопостачання (скважина, душові). При цьому, договором оренди не визначено конкретних вимог до водовідведення та каналізуванння, а на території земельної ділянки розміщені септики (автономна каналізація).

Щодо відсутності проведення відповідачем сертифікації бази відпочинку, то договором оренди не встановлено конкретних строків будівництва бази Альбатрос , спірна земельна ділянка використовується відповідачем з дотриманням її цільового призначення, строк дії договору встановлений до 2047 р., тобто відповідач, здійснюючи свою господарку діяльність на власний розсуд має право (без встановлених договором оренди строкових обмежень) самостійно визначати строки будівництва.

По-третє, виходячи із сукупності приписів ст.32 Закону України Про оренду землі , ст.144 ЗК України та ст.651 ЦК України, умов договору оренди та з урахуванням судової практики, відповідач вважає, що договір оренди може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, а підставою для розірвання договору може бути лише належним чином доведений факт істотного порушення договору однією зі сторін та невиконання передбачених договором зобов`язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди. Натомість позивачем не доведено належним чином факт істотності порушення відповідачем передбачених договором зобов`язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди, адже, такі заявлені позивачем підстави для розірвання договору як недодержання вимог каналізування та водовідведення земельної ділянки, не здійснення сертифікації бази відпочинку, по-перше, не доведені належними та допустимими доказами, по-друге, не завдають реальної шкоди позивачу, за якої він позбавлений можливості отримати очікуване при укладені договору, у зв`язку з чим відсутні й достатні належні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Окрім того, в порушення умов п.8.5. договору оренди землі та вимог ст.188 ГК України позивачем не була дотримана процедура досудового врегулювання спору, отже, звернення останнього до суду є передчасним.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивач у 2015р. вже звертався до відповідача з аналогічним позовом про розірвання договору оренди, але з іншої підстави - систематичне несплата орендної плати. Проте, такої підстави як нездійснення відповідачем каналізування та водовідведення земельної ділянки, не проведення сертифікації бази відпочинку в позовній заяві за 2015р. заявлені не були.

У заяві про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вх.№2-3577/19 від 29.07.2019р. відповідач посилається на те, що підставою позову є нездійснення відповідачем водовідведення та каналізування земельної ділянки, яке за умовами п.7.2.6. договору оренди мало бути здійснено ним до 01.01.2003р. Враховуючи положення ст.76 ЦК УРСР, правові позиції Верховного Суду, позивач був обізнаний про порушення на його думку своїх прав та мав об`єктивну можливості знати про обставини порушення своїх прав саме з 01.01.2003р. Тобто перебіг позовної давності за вимогою про розірвання договору оренди з цих підстав розпочався з 02.01.2003р., отже, позивач міг звернутися до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди в межах строку загальної позовної давності. Такий строк сплинув 02.01.2006р. Звертаючись з позовом до суду через тринадцять років після закінчення строку позовної давності, а також через чотири роки після пред`явлення попереднього позову про розірвання договору оренди, позивач не надав жодних доказів на підтвердження непереборних та об`єктивних причин, з яких строк позовної давності пропущений ним з поважних причин, заяв чи клопотань щодо визнання причин пропущеного строку позовної давності поважними разом з позовною заявою також не заявив.

Під час підготовчого провадження господарським судом постановлено:

- ухвалу від 29.07.2019р. про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 01.10.2019р. та про задоволення клопотання відповідача про витребування доказів у позивача за вх. №2-3576/19 від 29.07.2019р.

- ухвалу від 18.09.2019р. про частково задоволення клопотання відповідача про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та з позивача до державного бюджету України стягнуто штраф у розмірі 1921 грн.

- ухвалу від 18.09.2019р. про повторне задоволення клопотання відповідача витребування доказів у позивача за вх.№2-3576/19 від 29.07.2019р.

- ухвалу від 30.09.2019р. про задоволення клопотання відповідача про витребування доказів у позивача за вих.№1-98 від 29.09.2019р. (вх.№2-4733/19 від 01.10.2019р.)

Також у підготовчому провадженні господарським судом поставлено ухвали, які запечено до протоколу судового засіданнями, та якими:

- відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання за вх.№18325/19 від 11.09.2019р. про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України та на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (вх.№18325/19 від 11.09.2019р.);

- відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК України (вх.№18934/19 від 18.09.2019р.,

- відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви на підставі п.6 ч.5 ст.174 ГПК України (вх.№19949/19 від 30.09.2019р.).

Листом від 15.08.2019р. за вих. № 645/01-27 (вх. № 16509/19 від 19.08.2019р.) Затоківська селищна рада повідомила господарський суд про неможливість надання вказаної в ухвалі документації, у зв`язку із тим, що з початку 2019 року у приміщеннях Затоківської селищної ради неодноразово відбувалися обшуки, вилучення документації та протиправні дії зі сторони невстановлених осіб, а саме: викрадення документації, самоправні дії що неодноразово висвітлювалося у різних ЗМІ. Внаслідок зазначених протиправних дій, радою було втрачено більшу частину документації, а саме протоколів та рішень сесій. На підтвердження чого відповідач надав до суду копію листа Головного управління національної поліції в Одеській області.

У клопотанні за вх.№19912/19 від 30.09.2019р. позивач пояснив, що не має можливості надати до суду витребувані в ухвалі докази у зв`язку з їх відсутністю в приміщенні ради та надав до суду Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 02.01.2019р. зареєстровано кримінальне провадження 12019160240000009 за заявою ОСОБА_1 .

Ухвалою від 30.09.2019р. підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представниками сторін підтримані вимоги, викладені у заявах по суті справи.

При цьому представник відповідача надав пояснення, згідно з якими відповідач вважає, що позивачем визнаються обставини, на які відповідач посилається у відзиві на позов, оскільки такі посилання не спростовані позивачем шляхом подання до суду відповідної заяви по суті справи - відповіді на відзив.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 31.10.2019р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.1994р., який укладений між державною асоціацією Валеологія-Інтер (продавець) і НВО Більшовик (покупець), продавець продав, а покупець купив будівлі, розташовані на території комсомольсько-молодіжного табору Альбатрос (Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Чорноморська,5). Покупець перераховує грошові кошти за купівлю будівель Альбатрос на р/р продавця в розмірі 100 млн. Карбованців протягом 3-х банківських днів.

Відповідно до Положення Бази відпочинку „Альбатрос", затвердженого директором ДП Здоровье ВАТ Більшовик , наказом фонду Державного майна України від 10.02. 1997р. БВ „Альбатрос" включена до складу дочірнього підприємства Здоров`я відкритого акціонерного товариства Більшовик .

08.08.2002р. між Затоківською селищною радою (Орендодавець) та Дочірнім підприємством Здоров`я відкритого акціонерного товариства Більшовик (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець на підставі рішення Затоківської селищної ради 22-ї сесії ХХІІІ скликання від 28 вересня 2000 року за № 462 Про передачу в тимчасове користування земельної ділянки під розміщення бази відпочинку Альбатрос ДП Здоров`я ВАТ Більшовик надає, а орендар приймає у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на сорок п`ять років земельну ділянку загальною площею 15 500 кв.м., в тому числі забудованих земель 15 500 кв.м., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, яка використовується під будівництво бази відпочинку Альбатрос .

Відповідно до умов п. 2.1. Договору земельної ділянки передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під будівництво бази відпочинку Альбатрос .

Відповідно до п. 2.3. договору укладається на термін сорок п`ять років, починаючи з дати його реєстрації.

Відповідно до умов п. 7.1.4. договору Орендар має право за згодою Орендодавця передавати у володіння і користування іншій особі орендовану земельну ділянку або її частину (суборенда) у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, а також в інших випадках і межах, передбачених законом. Термін суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов п. 7.2.2. договору Орендар зобов`язаний додержувати вимог чинного земельного, екологічного, природоохоронного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил, проектних рішень щодо використання землі, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов п. 7.2.6. Договору Орендар зобов`язаний виконати вимоги щодо каналізування та водопостачання бази відпочинку Альбатрос до 01.01.2003 року.

Умовами п. 10.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та реєстрації у Затоківській селищній раді та Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів.

Відповідно до умов п.8.3. договір оренди припиняється у разі: розірвання договору за взаємною згодою сторін (пп.8.3.5.); невиконання вимог щодо каналізування, водопостачання та благоустрою, як орендованої земельної ділянки. так і примикаючої території, а також зобов`язань, передбачених розділом 7.2. цього договору.

Відповідно до умов п. 8.4. договору на вимогу однією із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором їх використанню, а на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 08.08.2002р. та зареєстровано в реєстрі за №2942.

12.08.2002р. за №348 у Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис про реєстрацію договору у Міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.06.2019р. № 168910035, 19.06.2018р. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим № 5110300000:02:028:0206 за ДП „Здоров`я" ВАТ „Більшовик" на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.08.2002р. №2942, орендодавцем за яким є Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради.

29.01.2019р. проведено державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки за кадастровим № 5110300000:02:028:0206 за ТОВ „Танвел" на підставі договору суборенди земельної ділянки від 29.01.2019р. №67, орендодавцем за яким є ДП „Здоров`я" ВАТ „Більшовик".

Також судом встановлено, що 06.11.2018р. ДП „Здоровя" ПАТ НВП „Більшовик" надіслано до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради лист від 06.11.2018р. №475 „Щодо надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки", про що свідчить лист з описом вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 06.11.2018р.

У листі ДП „Здоровя" ПАТ НВП „Більшовик" просило Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міської ради надати згоду на передачу в суборенду ТОВ „Танвел" земельної ділянки, площею 15 500 кв.м. , яка розташована за адресою: Центральний курортний район смт. Затока, м. Білгород -Дністровського Одеської області (вул. Чорноморська, 3/1), з кадастровим номером 5110300000:02:028:0206, яка в даний час знаходиться в оренді ДП "Здоров`я" ПАТ "Науково - виробниче підприємство "Більшовик" право користування якого посвідчено договром оренди земельної ділянки від 08.08.2002 року № 2942, зареєстрований у Міському відділі земельних ресурсів Деркомзему України, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 12.08.2002 №348 та зареєстровано у Затоківській селищній раді, про що у книзі записів Державної реєстраційної договорів оренди вчинено запис 12.08.2002 №9д.

Вказаний лист вручено Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради 15.11.2018р., про що свідчить витяг з офіційного сайту Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень.

Окрім того, у матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2016р. у справі № 916/885/15-г, яким заступнику Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради відмовлено у задоволенні позову до Дочірнього підприємства "Здоров`я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик" про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 15500 кв.м., розташованої у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород - Дністровський, Одеської області, укладеного 08.08.2002 року між Затоківською селищною радою та Дочірнім підприємством "Здоров`я" відкритого акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент вирішення даного спору, орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов`язані з орендною землі регулюються законом.

У ч.1 ст.9 Закону України „Про оренду землі", в редакції, що була чинною на мент укладання спірного договору оренди землі 08.08.2002р. орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись у володіння і користування іншій особі (суборенда) у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, а також у інших випадках і межах, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України „Про оренду землі", в редакції, що була чинною на мент укладання спірного договору оренди землі 08.08.2002р., договір оренди земельної ділянки припиняється у разі розірвання договору оренди згідно зі статтею 28 цього Закону.

У ч.ч.1,2 ст.28 Закону встановлено, що договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених статтями 22, 23 цього Закону та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У ст.8 Закону України „Про оренду землі", в редакції, чинній на момент вирішення даного спору встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду .

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.31 Закону України „Про оренду землі", В редакції , чинній на момент вирішення даного спору, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У ч.1 ст.32 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 8.4 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки також передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, На вимогу однією із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором їх використанню, а на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки може бути розірваний за рішенням суду на вимогу Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради у випадку доведення останньою обставин істотного порушення орендарем відповідного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, позивач не надав до суду жодного доказу, яким підтверджується порушення орендарем зобов`язань, встановлених умовами п.7.2.6. щодо виконання вимог каналізування та водопостачання бази відпочинку „Альбатрос", умовами п.7.2.10 щодо удосконалення організації відпочинку громадян, розширення сервісних та туристичних послуг, проведення сертифікації бази відпочинку, та умовами п.7.2.2. щодо додержання вимог чинного земельного, екологічного, природоохоронного законодавства, державних, місцевих стандартів норм і правил, проектних рішень щодо використання землі, недопущення погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності.

Більш того, позивачем не заявлено суду жодного клопотання про витребування доказів, як то передбачено вимогами ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі пожати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Фотографії на 3 арк., які надані до суду позивачем у паперових копіях, не посвідчених належних чином, не приймаються до уваги господарським судом, оскільки із наданих доказів взагалі не можливо встановити наявності будь-якого порушення відповідачем умов п.7.2.6., п.7.2.10., 7.2.2. договору оренди,

Щодо порушення орендарем умов п.7.1.4 договору оренди землі та передачу останнім земельної ділянки в суборенду за відсутністю згоди орендодавця, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомірні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У п.34 ч.1 ст.26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У п."а", п. „в" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У підготовчому провадженні господарським судом задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача доказів шляхом постановлення ухвали від 29.07.2019р., якою у позивача витребувані: - порядок денний позачергової XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання згідно розпорядження Затоківського селищного голови № 111-од від 22.12.2018 року, яким була скликана позачергова XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання із земельних питань; - рішення позачергової XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання згідно розпорядження Затоківського селищного голови № 111-од від 22.12.2018 року, яким була скликана позачергова XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання із земельних питань.

Також судом задоволено клопотання відповідача про повторне витребування у позивача доказів шляхом постановлення ухвали від 18.09.2019р., якою у позивача витребувані: - порядок денний позачергової XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання згідно розпорядження Затоківського селищного голови № 111-од від 21.12.2018 року, яким була скликана позачергова XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання із земельних питань; - рішення позачергової XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання згідно розпорядження Затоківського селищного голови № 111-од від 22.12.2018 року, яким була скликана позачергова XXXV-ї сесії Затоківської селищної ради VII-го скликання із земельних питань.

Докази, які витребувані судом у позивача, останнім до суду не надані, з посиланням при цьому на їх відсутність.

За таких обставин у зв`язку із відсутністю відповідного рішення Затоківської селищної ради щодо вирішення питання про надання дозволу відповідачу на передачу земельної ділянки, господарський суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин ч. 2 ст.8 Закону України „Про оренду землі", вимогами якої встановлено, якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду .

Як свідчать встановлені вище обставини справи письмового повідомлення щодо згоди чи заперечень на передання в суборенду земельної ділянки орендодавець орендарю не надіслав протягом місяця з дня одержання відповідного листа орендаря, тобто до 15.12.2018р. В свою чергу земельна ділянка була передана орендарем у суборенду 29.01.2019р.

Такі обставини свідчать про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із порушенням відповідачем умов п.7.1.4 договору оренди земельної ділянки.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

У ст. 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Враховуючи, що судом не було встановлено порушених прав позивача, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи недоведеність обставин, на які позивач посилається обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині розірвання договору оренди, а також з того, що вимоги про зобов`язання звільнити земельну ділянку є похідними від позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі п.2 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842 грн. покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради у задоволенні позову до Дочірнього підприємства „Здоров`я" Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Більшовик в повному обсязі.

2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець