Ухвала

від 11.11.2019 по справі 915/242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

11 листопада 2019 року Справа № 915/242/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши заяву відповідача - Фермерського господарства Урожай про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом : Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області (54050, м.Миколаїв, пр.-т Богоявленський, буд.314)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, пр.-т Миру, буд.34),

до відповідача : Фермерського господарства "Урожай" (57222, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Михайло-Ларине, вул.Миколаївська, буд.1),

про : зобов`язання повернути земельні ділянки площею 15,84 га та 5,41 га загальною вартістю 594606,61 грн.,

без повідомлення (виклику) учасників справи, -

в с т а н о в и в:

Керівник Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-32)3098вих-18 від 22.03.2018, в якій просить зобов`язати Фермерське господарство "Урожай" (код ЄДРПОУ 20875976) повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки площею 15,84 га та 5,41 га загальною вартістю 594606,61 грн. для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, які перебували у постійному користуванні ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування серії ІІ-МК №001366, виданого Жовтневою районною радою народних депутатів 28.12.2001.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

Постановою Верховного Суду (Касаційний господарський суд) від 13.05.2019 у справі №915/242/18 касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково, рiшення Господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2018 року та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15 січня 2019 року у справі 915/242/18 скасовано, справу №915/242/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Справу №915/242/18 06.06.2019 прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Ухвалою суду від 08.07.2019 провадження у справі №915/242/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №477/681/18 за позовом ОСОБА_2 до Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права постійного користування на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, що перебуває у провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області.

08.11.2019 на адресу суду надійшла заява відповідача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 4823355700: 08:000 :0226, 4823355700: 08:000: 0227, 4823355700 : 08:000: 0228, 4823355700:08:000 :0229,4823355700:08:000: 0230,4823355700 :08:000:0231,4823355700:08:000:0232, 4823355700:08:000:0233, що розташовані в межах Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а відтак зупинення провадження у справі не є перешкодою для розгляду відповідної заяви учасника справи.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно п. п. 1, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що земельна ділянка, повернення якої є предметом спору в даній справі, а саме: земельна ділянка площею 15,84 га, яка розташована в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, поділена на 8 однакових земельних ділянок по 2 га кожна та право власності на ці земельні ділянки зареєстровано за фізичними особами.

На думку відповідача, зазначені обставини можуть у подальшому унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом позову у справі №915/242/18 є зобов`язання Фермерського господарства "Урожай" (код ЄДРПОУ 20875976) повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки площею 15,84 га та 5,41 га загальною вартістю 594606,61 грн. для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Статтею 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову у вигляді накладенням арешту на майно, застосовуються, якщо це майно належить відповідачу (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Разом з тим, фізичні особи, яким належать земельні ділянки, про які йдеться в заяві про забезпечення позову, не є відповідачами в цій справі.

Крім того, відповідачем не доведено належними доказами обставин поділу земельної ділянки площею 15,84 га, яка розташована в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області на земельні ділянки з кадастровими номерами 4823355700:08 : 000:0226, 4823355700:08:000:0227, 4823355700:08:000:0228, 4823355700:08:000: 0229,4823355700 :08:000: 0230,4823355700 :08:000:0231,4823355700:08:000:0232, 4823355700:08:000:0233, на які відповідач просить накласти арешт.

Оцінивши наведені міркування в сукупності, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, у зв`язку з невідповідністю її положенням норм ГПК України, про які зазначено вище та необґрунтованістю обставин, на які посилається відповідач.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому господарський суд зазначає, що відповідне право відповідача може бути захищено у інший спосіб, зокрема, шляхом оскарження у встановленому Законом порядку відповідних рішень Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо розпорядження земельними ділянками.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Фермерського господарства "Урожай" (вх. №17222/19 від 08.11.2019) про забезпечення позову у справі - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

3.Ухвалу надіслати учасникам справи.

Суддя В.О.Ржепецький