Рішення

від 22.10.2019 по справі 925/969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/969/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:

від позивача - Мовчанюк М.М. адвокат за довіреністю (приймає участь в режимі відноконференції),

від відповідача - Коваль Д.П., за довіреністю

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовною заявою Шполянського госпрозрахункового міжрайонного магазину-складу Черкаської облспоживспілки

до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади

про скасування рішень та визнання права,

до Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Шполянський госпрозрахунковий міжрайонний магазин-склад Черкаської облспоживспілки, у якому просить скасувати рішення Шполянської міської ради №38-26.36/VII від 05.06.2019 Про припинення права користування земельною ділянкою ; скасувати рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №260 від 20.06.2019 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.11.1999 №331 Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствам м.Шпола та визнати право постійного користування на земельну ділянку площею 2,1325 га, яка розташована за адресою: пров. Сагайдачного, 8, м.Шпола, а також на земельну ділянку площею 0,1490 га, яка розташована за адресою: вул.Соборна, 47, м.Шпола, Черкаської області за Шполянським госпрозрахунковим міжнародним магазином-складом.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 вересня 2019 року. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 16.08.2019 відповідач отримав 21.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, які міститься у матеріалах справи, проте, у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з пунктом 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання відповідачем відзиву на позов, у встановлений судом строк, без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Протокольною ухвалою від 25 вересня 2019 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.10.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з підстав наведених у позові. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначав, що міською радою було правомірно прийняті спірні рішення і підстав для визнання їх недійсними немає.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2000 року на підставі рішенням Шполянської міської Ради народних депутатів № ІІ/ІІ від 25.11.1999 Шполянському госпрозрахунковому магазину-складу видано Державний акт серії ІІ-ЧР №002995 на право постійного користування земельними ділянками площею 2,28 га землі в межах згідно з планом землекористування. До Акту надано План зовнішніх меж землекористування, згідно з яким надана у користування земельна ділянка складається з двох ділянок №1- площею 2,1325 га та №2 - площею 0,1490 га. Земельна ділянка надавалась позивачу для торгівельного обслуговування населення.

Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39.

05.06.2019 Шполянською міською радою було прийняте рішення № 38-26.36/У/ІІІ, відповідно до якого, Шполянська міська рада вирішила:

1.Припинити Шполянському госпрозрахунковому магазину-складу право постійного користування земельною ділянкою площею 2,1325 га, яка розташована за адресою: пров . Сагайдачного, 8 , м.Шпола, земельною ділянкою площею 0,1490 га, яка розташована за адресою: вул. Соборна, 47, м .Шпола , Черкаської області .

2.Державний акт на право постійного користування земельними ділянками (серія II-ЧР №002995), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39 визнати таким, що втратив чинність.

3.Зарахувати земельну ділянку площею 2,1325 га, яка розташована за адресою: пров.Сагайдачного, 8, м.Шпола та земельну ділянку площею 0,1490 га, яка розташована за адресою: вул . Соборна, 47 , м . Шпола , до земель запасу.

4.Уповноважити міського голову Кравченка С.В. на підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

5.Відділу з питань земельних відносин внести відповідні зміни до земельно-облікових документів.

6.Рекомендувати Відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області внести відповідні зміни до земельно-облікових документів.

7.Контроль за виконанням даного рішення покласти на відділ з питань земельних відносин міської ради (Римлянська І.К.) та постійну депутатську комісію з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин ( ОСОБА_1 ).

20.06.2019 виконавчим комітетом Шполянської міської ради було прийняте рішення №260, відповідно до якого, виконавчий комітет міської ради вирішив внести зміни до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.11.1999 №331 Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствам м. Шпола та виключити з даного рішення абзац другий пункту 1 рішення: Шполянським міжрайонним госпрозрахунковим магазином-складом - 2,28 га в т.ч. меблевий магазин - 0,15 га; .

Позивач, не погоджуючись зі порушенням його права постійного користування земельними ділянками, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до положення статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (стаття 92 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач у визначеному законом порядку набув права на користування земельною ділянкою, що підтверджується Актом на право постійного користування земельними ділянками, який видано на підставі органу місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 6, частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Так, згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до компетенції місцевих рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рішення з цього приводу можуть бути прийняті виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Згідно з частинами 1, 6 статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень також приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради .

Підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені у статті 141 Земельного кодексу України, до яких відносяться; а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е)набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому підставами примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку є: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (статті 143 Земельного кодексу України).

Отже, чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для примусового припинення прав користування землею.

Приймаючи рішення №38-26.36/У/ІІІ від 05.06.2019 про припинення позивачу право постійного користування земельною ділянкою, відповідачем не зазначено з яких підстав було припинено право користування земельною ділянкою для позивача та не наведено обґрунтування для прийняття такого рішення.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо добровільного відмови від права постійного землекористування на спірні земельні ділянки чи настання будь-якого з юридичних фактів, які передбачені у статті 141 Земельного кодексу України та наявності судового рішення щодо вилучення спірних земельних ділянок із постійного користування позивача.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Окрім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі №5-рп/2005 визначено, що набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, у загальному порядку, визначеному статтею 118 Кодексу, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Приписи пункту 6 Перехідних положень Кодексу є нормами процесуального права і тому не повинні обмежувати норми матеріального права щодо права власності на землю та його набуття громадянами.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Оскільки оскаржуване рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання - наданням юридичній особі в постійне користування землі, а тому таке рішення не може бути в подальшому скасоване чи змінене самим органом місцевого самоврядування.

В зв`язку з чим спірне рішення №38-26.36/VII від 05.06.2019 Про припинення права користування земельною ділянкою , слід визнати недійсними у судовому порядку. Також підлягає визнанню недійсним рішення виконавчого комітету відповідача №260 від 20.06.2019 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.11.1999 №331 Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствам м.Шпола .

За приписами статті 19 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент набуття позивачем права постійного землекористування землею) було передбачено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється на підставі рішень обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів за проектами відведення цих ділянок.

Право власності або право постійного користування землею, згідно з статтею 23 Земельного кодексу України, посвідчується державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Оскільки судом визнано недійсним рішення відповідача, яким йому було припинено право постійного користування земельними ділянками, тобто, позивач має правові підстави для постійного землекористування земельною ділянку площею 2,1325 га, яка розташована за адресою пров. Сагайдачного, 8, м.Шпола та земельною ділянкою площею 0,1490 га, яка розташована за адресою вул. Соборна, 47, м.Шпола, Черкаської області , необхідності визнавати це право у судовому порядку немає. Тому в частині позовних вимог щодо визнання права постійного користування спірними земельними ділянками позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, відповідно до частини 9 цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведені правові норми сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному розмірі у сумі 3842 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення тридцять восьмої чергової сесії Шполянської міської ради VIII скликання, №38-26.36/VII від 05.06.2019 Про припинення права користування земельною ділянкою ;

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №260 від 20.06.2019 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.11.1999 №331 Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствам м.Шпола .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (вул.Лозуватська, 59, м.Шпола, 20603, код ЄДРПОУ 04061576) на користь Шполянського госпрозрахункового міжрайонного магазину-складу Черкаської облспоживспілки (пров.Сагайдачного. 8, м.Шпола, 20603, код ЄДРПОУ 01773419) 3842 грн 00 коп судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 11.11.2019

Суддя О.І.Кучеренко