Рішення

від 05.11.2019 по справі 160/4923/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Справа № 160/4923/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркина А.В.,

за участі:

представників позивача Недвига К.О.,

представника відповідача Агаджанян О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Нікком (50074, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, 24, кв. 68, код ЄДРПОУ 309496607) до головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Нікком звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 31.01.2019 року за № 0002131419 за формою В4 , яким зменшено від`ємне значення за декларацією січня 2018 року з податку на додану вартість на суму 165 976 грн;

- від 31.01.2019 року за № 0002141419 за формою Р , яким збільшено податкові зобов`язання за декларацією січня 2018 року з податку на додану вартість на суму 92 530 грн у т.ч. штрафна санкція 18 506 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що про проведення перевірки представник позивача дізнався з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного на директора та головного бухгалтера підприємства, тому з актом та висновками акту ознайомлені не були. На підставі акту перевірки податковим органом ухвалені оскаржувані податкові повідомлення рішення, з яким не погоджується позивач, оскільки товариство має повний комплект документів на підтвердження господарської операції з контрагентами

На думку позивача, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень є протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в відзиві до позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4403/19 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (суддя Барановський Р.А.)

У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_1. зі штату суду та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 № 195 справу передано до повторного автоматичного розподілу та згідно з Витягом з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року справу передано на розгляд судді Ніколайчук С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року адміністративну справу № 160/4923/19 прийнято до провадження та подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати в порядку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2019 року о 10:30 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/4923/19 та розпочати розгляд справи по суті у судовому засіданні 05 листопада 2019 року.

В наданому до суду відзиві від 16.07.2019 року зазначено, що перевірку проведено в присутності директора ОСОБА_2 та в ході комплексної документальної планової перевірки податковим органом встановлені правопорушення податкового законодавства, внаслідок чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, зазначено, що у період вчинення правопорушення відповідальними посадовими особами суб`єкта господарювання ТОВ Нікком був директор ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 , тому перевірку проведено в межах чинного законодавства. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

14.08.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що податковим органом під час перевірки зроблені висновки лише на підставі даних податкової звітності підприємств-контрагентів (постачальників). Податковим органом не проведено жодної зустрічної перевірки з питань правомірності декларування підприємствами-контрагентами податкових зобов`язань з урахуванням наданих для перевірки документів.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно з наказом від 29.11.2018 року № 6795-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Нікком (код ЄДРПОУ) проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Нікком з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Протек Агро Груп (код ЄДРПОУ 41324751) та ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія (код ЄДРПОУ 41209988) за період з 01.01.2018 р. по 31.01.2018 р.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис бухгалтера ТОВ Нікком та вручено копію наказу під розписку.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2018 р. № 74745/04-36-14-19/30949607, в якому зроблені висновки:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 року за № 1267/26044, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 74024,00 грн. (січень 2018 року - 74 024 грн.) та завищена сума від`ємного значення за січень 2018 року в розмірі 165 976 грн.

Судом не беруться до уваги твердження представника позивача про не одержання копії акта перевірки від 26.12.2018 р. № 74745/04-36-14-19/30949607,оскільки перевірка проводилась з відома та в присутності директора ОСОБА_2 .

Крім того, акт перевірки від 26.12.2018 р. № 74745/04-36-14-19/30949607є актом індивідуальної дії та не породжує правових наслідків для позивача, оскільки нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх не дотримання може бути належною підставою для скасування наказу про проведення перевірки, а невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню (правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12).

Акт перевірки від 26.12.2018 р. № 74745/04-36-14-19/30949607 отримано представником позивача 24.04.2019 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта, яка наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд не встановив порушень проведення перевірки органом контролю, на які вказує позивач.

На підставі виявлених порушень, викладених в акті перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 31.01.2019 року № 0002131419, яким ТОВ Нікком зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 165 976 грн.

- від 31.01.2019 року № 0002141419, яким ТОВ Нікком збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 74 024 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18 506 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомлення-рішеннями ТОВ Нікком подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 14.02.2019 року, за результатами розгляду якої Державна фіскальна служба України оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума податку виникла з наступних господарсько-правових відносин позивача.

02.01.2018 року між позивачем та ТОВ Протек Агро Груп укладено договір поставки № 2018/3, відповідно до якого ТОВ Протек Агро Груп зобов`язано передати у власність товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у рахунку-фактурі на підставі поданої заявки, а ТОВ Нікком зобов`язався прийняти цей товар і сплатити цей товар на умовах даного договору.

На виконання умов договору надана специфікація № 1 від 02.01.2018 року, рахунок фактура № СФ-0102/07 від 02.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0102/07 від 02.01.2018 року, акт прийому -передачі № АП 0102/07 від 02.01.2018 року, товарно-транспортно накладна № 1/1-1/18 від 02.01.2018 року, відомості про вантаж, рахунок-фактура № СФ-0103/01 від 03.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0103-01 від 03.01.2018 року, акт прийом-передачі № АП 0103/01 від 03.01.2018 року, товарно-транспортна накладна № 18/1-2 від 03.01.2018 року, відомості про вантаж.

03.01.2018 року між позивачем та ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія укладено договір № 15, відповідно до якого ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія зобов`язується передати у власність ТОВ Нікком товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у рахунку-фактурі на підставі заявки, а ТОВ Нікком зобов`язується прийняти цей товар та сплатити цей товар на умовах даного Договору.

На виконання умов договору надана специфікація № 1 від 03.01.2018 року, договір про відступлення права вимоги № П01.02/2018 від 31.01.2018 року, лист від 07.02.2018 року про призначення платежу помилковим, рахунок -фактура № С0103/03 від 03.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0103/03 від 03.01.2018 року, акт приймання-передачі від 03.01.2018 року, товарно-транспортна накладна № 1/1-2/18 від 03.01.2018 року, відомості про вантаж, рахунок-фактура № СФ-0104/03 від 04.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0104/03 від 04.01.2018 року, акт приймання-передачі № АП 0104/03 від 04.01.2018 року, товарно-транспортна накладна № 18/1-3 від 04.01.2018 року, відомості про вантаж, розпорядження від 02.01.2018 року № 1, розпорядження від 03.01.2018 року № 2, розпорядження від 03.01.2018 року №3, розпорядження від 04.01.2018 року № 4.

03.01.2018 року між позивачем та ТОВ НВК Союзцветметавтоматика , відповідно до якого ТОВ Нікком передати у власність ТОВ НВК Союзцвтметавтоматика товар, відповідно до специфікації додоговору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов цього договору надана специфікація № 1\1 від 05.01.2018 року, специфікація № ? від 09.01.2018 року, банківські виписки про розрахунки покупця, рахунок-фактура № СФ-0000002 від 09.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0000001 від 09.01.2018 року, акт приймання-передачі № АП-1/01-18 від 09.01.2018, рахунок фактура № СФ-0000003 від 10.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0000002 від 10.01.2018 року, акт приймання-передачі № АП-1/02-18 від 10.01.2018 року, рахунок-фактура № СФ-0000004 від 11.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0000003 від 11.01.2018 року, акт приймання-передачі № АП-1/03-18 від 11.01.2018, рахунок-фактура № СФ-0000005 від 12.01.2018 року, видаткова накладна № РН-0000004 від 12.01.2018 року, акт приймання-передачі № АП-1/04-18 від 12.01.2018 року, довіреність на зберігання № 11/1 від 09.01.2018 року, квитанція № 2 про подання податкової декларації з податку на додану вартість, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2018 року (сума податку зазначена 808 655,76 грн), квитанція № 2 про подання податкової декларації з податку на додану вартість, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2018 року (сума податку зазначена 120 000,00 грн).

На думку позивача, останнім документально підтверджено здійснення господарсько-правових відносин з контрагентами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року

№ 2755-VI.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для виникнення у платника податків права на податковий кредит достатньо наявності факту поставки товарів, підтвердженої належним чином, а також складеної та зареєстрованої податкової накладної.

У спірних правовідносинах факт поставки товарів підтверджується видатковими накладними, а також зареєстрованими належним чином податковими накладними.

Отже, податковий кредит сформований та січень 2018 року позивачем, повністю відповідає нормам ст. 198 Податкового кодексу України та підтверджений належним чином оформленими та успішно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість, складеними відповідно до вимог Податкового кодексу України.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Позивач відобразив операції з придбання продукції в бухгалтерському обліку, що не заперечується актом перевірки від 26.12.2018 року № 74745/04-36-14-19/30949607.

Факт наявності певних неточностей в оформленні документів, якщо вони мали місце, не спростовує того, що господарська операція мала місце, спрямована на реальне настання правових наслідків, зважаючи на принцип превалювання сутності над формою.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача з моменту отримання продукції від ТОВ Протек Агро Груп та ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія виникло право власності на нього відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України та придбання продукції спричинило зміни в структурі активів позивача, в подальшому позивач реалізував цей товар ТОВ НВК Союзцветметавтоматика .

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що в наданих для перевірки первинних документах видаткових накладних містяться всі зазначені вище реквізити, які вимагаються чинним законодавством України до первинного документу.

Тобто, надавши до перевірки первинні документи по операціям з ТОВ Протек Агро Груп та з ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія позивач документально підтвердив наявність господарських операцій з зазначеними підприємствами.

Крім того, в акті перевірки від 26.12.2018 року № 74745/04-36-14-19/30949607 зазначено, що при проведенні перевірки запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання -контрагентами не направлялись. Тобто, жодного акту перевірки органом контролю щодо ТОВ Протек Агро Груп та ТОВ Маріупольська Топливно-енергетична компанія не складено.

На момент проведення господарських операцій ТОВ Протек Агро Груп та ТОВ Маріупольська Топливно-енергетична компанія знаходились на обліку як платники податків, зокрема, як платники податків на додану вартість, що дало позивачу право на оформлення податкових накладних.

В матеріалах справи наявні витяги з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації ТОВ Протек Агро Груп та ТОВ Маріупольська Топливно-енергетична компанія , яка на момент проведення перевірки та на момент звернення позивача з позовною заявою до суду не припинено.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов`язку щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) вступає у зв`язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов`язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій належним чином не довів, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, тому суд вважає за необхідне адміністративний позов задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3877,59 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2019 року № 180.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3877,59 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Нікком (50074, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, 24, кв. 68, код ЄДРПОУ 309496607) до головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 31.01.2019 року за № 0002131419 за формою В4 , яким зменшено від`ємне значення за декларацією січня 2018 року з податку на додану вартість на суму 165 976 грн;

- від 31.01.2019 року за № 0002141419 за формою Р , яким збільшено податкові зобов`язання за декларацією січня 2018 року з податку на додану вартість на суму 92 530 грн у т.ч. штрафна санкція 18 506 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Нікком (50074, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, 24, кв. 68, код ЄДРПОУ 309496607) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 3 877,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 листопада 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук