Рішення

від 08.11.2019 по справі 340/2250/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2250/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Громадська організація "Народне коло" (25006, м. Кропивницький, вул. Солдатська, 2-а, кв. 2, код ЄДРПОУ 38660250)

відповідач: Мар`янівська сільська рада (26141, Кіровоградська обл., Новоархангельський район, село Мар`янівка, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 03316666)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Народне коло" (надалі - ГО "Народне коло") звернулася до суду з адміністративним позовом до Мар`янівської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що 30.07.2019 року ГО "Народне коло", в особі голови правління Нестерова С.Ю., звернулася до голови Мар`янівської сільської ради із запитом на отримання публічної інформації №104 від 30.07.2019 року, в якому просила надати засвідчені копії відомостей на виплату заробітної плати працівникам Мар`янівської сільської ради за 2018 рік. Однак відповіді на вказаний запит ГО "Народне коло" не отримала. Позивач стверджує, що ненадання відповідачем відповіді на його запит суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", тому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання інформації на його запит на отримання публічної інформації №104 від 30.07.2019 року;

- зобов`язати відповідача протягом п`яти днів з дня проголошення рішення суду надати запитувану інформацію в повному обсязі, а саме: засвідчені копії відомостей на виплату заробітної плати працівникам Мар`янівської сільської ради за 2018 рік.

Позивач також просив суд зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою судді від 16.09.2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву по позов.

Відповідач отримав копію ухвали 30.09.2019 року, однак у встановлений судом строк - протягом 15 днів з дня її отримання - відзив на позов не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Громадська організація "Народне коло" з 26.04.2013 року зареєстрована як юридична особа, її керівником є ОСОБА_1 . (а.с. 9 - 13)

ОСОБА_1 від імені ГО "Народне коло" у липні 2019 року звернувся до голови Мар`янівської сільської ради із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати засвідчені копії відомостей на виплату заробітної плати працівникам Мар`янівської сільської ради за 2018 рік. Вказаний запит зареєстрований 30.07.2019 року за №142. (а.с. 6)

Не отримавши відповіді на цей запит, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно зі статтею 2 цього Закону його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію має містити зокрема загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений частиною 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" і є вичерпним.

Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" унормовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У статті 1 цього Закону визначено, що посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частинами 5, 6 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

Судом установлено, що відповідач - орган місцевого самоврядування та розпорядник інформації про розпорядження бюджетними коштами на виплату заробітної плати своїм працівникам - отримавши запит позивача про надання публічної інформації, ніякої відповіді на нього не надав.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" установлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тож позовна вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, тому він фактично визнав позов ГО "Народне коло", що є підставою для його задоволення.

Вирішуючи спір, суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач - суб`єкт владних повноважень, на якого поширюються вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", допустив протиправну бездіяльність, оскільки не надав відповіді на запит позивача на інформацію. Тому порушене право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України "Про доступ до публічної інформації", має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача надати позивачу відповідь на його запит.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 371 КАС України рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктом 1 частини 1 статті 263 цього Кодексу, виконуються негайно.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).

Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З огляду на з`ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1921 грн., які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення позивачем інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов громадської організації "Народне коло" (25006, м. Кропивницький, вул. Солдатська, 2-а, кв.2, код ЄДРПОУ 38660250) до Мар`янівської сільської ради (26141, Кіровоградська обл., Новоархангельський район, село Мар`янівка, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 03316666) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мар`янівської сільської ради щодо ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації, поданий громадською організацією "Народне коло" та зареєстрований 30.07.2019 року за №142.

Зобов`язати Мар`янівську сільську раду надати відповідь на запит на отримання публічної інформації, поданий громадською організацією "Народне коло" та зареєстрований 30.07.2019 року за №142.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Стягнути на користь громадської організації "Народне коло" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мар`янівської сільської ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш