Рішення
від 08.11.2019 по справі 573/1857/19
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1857/19

Номер провадження 2/573/511/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

08 листопада 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Улянівська селищна рада Білопільського району Сумської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 листопада 2018 року їй на праві власності належить житловий будинок під АДРЕСА_1 . За вказаною адресою з 21 жовтня 1996 року зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте з жовтня 2001 року останній за місцем реєстрації не проживає без поважних причин, постійно мешкає з своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , але в добровільному порядку знятися з реєстрації не бажає, тим самим створюючи їй перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні власністю. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування її будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та викликом заявлених свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 18-19).

Ухвалою від 07 листопада 2019 року задоволено клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 28).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В установлений судом строк відзив на позов не подав (а. с. 23, 25).

Представник третьої особи - Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова надіслав листа про розгляд справи без участі їх представника (а. с. 20).

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 150 ЖК України.

Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

У відповідності з положеннями ст. 167 ЖК України - у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України судам роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату особою права користування жилим приміщенням з`ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

За приписами ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 листопада 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №1250, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказане домоволодіння зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 листопада 2018 року за №28812182 (а. с. 8).

Згідно з записом у будинковій книзі, по АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач з 21 жовтня 1996 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а. с. 9-12).

За інформацією Улянівської селищної ради, станом на 26 червня 2019 року відповідач зареєстрований за вказаною вище адресою, але фактично проживає без реєстрації по АДРЕСА_3 (а. с. 13).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що ОСОБА_2 з 2001 року без поважних причин не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкає разом з сім`єю в АДРЕСА_3 . Особисті речі останнього в спірному будинку відсутні. Перешкоди у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 відповідачу ніхто не чинить.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є співвласником або наймачем житлового будинку за вказаною вище адресою, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , понад 17 років без поважних причин не проживає у ньому, а лише зареєстрований, не приймає участі в його утриманні та сплаті комунальних послуг, між сторонами не досягнуто будь-якої домовленості щодо укладення договору найму (оренди) житла. Доказів протилежного суду не надано.

Суд вважає, що реєстрація відповідача у житловому будинку, що належить ОСОБА_1 , порушує права останньої, оскільки перешкоджає здійсненню нею права користування та розпорядження своїм майном, як складовими частинами права власності, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, сплачений останньою при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 768 грн. 40 коп. (а. с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 150, 156 ЖК України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 02 квітня 1997 року Білопільським РВ УМВС України в Сумській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , третя особа: Улянівська селищна рада Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ 04390908, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 08 листопада 2019 року.

Суддя:

Справа № 573/1857/19

Номер провадження 2/573/511/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)