Постанова

від 28.10.2019 по справі 607/13749/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13749/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/817/689/19 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Сташків Б. І., Щавурська Н. Б.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

за участю апелянта - Шкули А.П.,

представника апелянта - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Михальчук О.Ю.,

представника 3-ї особи -

Прокуратури Тернопільської області - Осядач Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/13749/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року, ухваленого суддею Грицаком Р.М., повний текст якого складено 29 березня 2017 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Прокуратура Тернопільської області, Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання незаконними рішень щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою, надання земельної ділянки в користування, віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови та скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати незаконними:

- рішення № 6/29/49 Тернопільської міської ради від 15 лютого 2013 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.35 га в постійне користування під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 Тернопільської АДРЕСА_2 (далі - рішення №6/29/49);

- рішення № 6/30/88 Тернопільської міської ради від 22 березня 2013 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.35 га за адресою: АДРЕСА_3 С АДРЕСА_1 Прокуратурі Тернопільської області (далі - рішення № 6/30/88);

- рішення державного реєстратора ОСОБА_4 про державну реєстрацію права постійного користування вказаною земельною ділянкою за Прокуратурою Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 15 лютого 2013 року Тернопільська міська рада прийняла рішення № 6/29/49, згідно з яким надала Прокуратурі Тернопільської області дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки у Тернополі на проспекті С.Бандери загальною площею до 0.35 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів.

22 березня 2013 року Тернопільська міська рада прийняла рішення № 6/30/88, згідно з яким затвердила Прокуратурі Тернопільської області проект землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки у Тернополі на проспекті С.Бандери загальною площею 0.35 га (кадастровий номер 6110100000060020073) для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів; надала Прокуратурі Тернопільської області вказану земельну ділянку; віднесла останню до земель житлової та громадської забудови; зобов`язала Прокуратуру Тернопільської області в двомісячний термін здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства.

Позивач зазначає, що вказані рішення Тернопільської міської ради є незаконними, оскільки передана у постійне користування Прокуратурі Тернопільської області земельна ділянка належить до категорії зелені насадження спеціального призначення , а не до земель житлової та громадської забудови.

Вказує, що рішення №6/29/49 і № 6/30/88 порушують його охоронюваний законом інтерес, який проявляється у прагненні до користування конкретним нематеріальним благом - вчинення органами місцевого самоврядування Тернополя та їх посадовими особами дій і прийняття рішень, які відповідають визначеним Конституцією України та Законами України засадам.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні рішення судом першої інстанції не враховано, що згідно Генерального плану м.Тернополя спірна земельна ділянка належала до категрорії »Зелені насадження спеціального призначення» , а розроблений міською радою «План зонування м.Тернополя» (згідно якого вказана ділянка віднесена до категорії «Ж-3 - змішана багатоквартирна житлова забудова» ) суперечить Генеральному плану.

Зазначає, що Тернопільською міською радою було не правомірно віднесено спірну земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови.

Крім того, оскаржувані рішення порушують його охоронювані законом інтереси, оскільки він є членом громади м.Тернополя, який делегував свої повноваження щодо вирішення, в тому числі і земельних питань, саме органу місцевого самоврядування - Тернопільській міській раді, а тому порушеним вважає охоронюваний законом інтерес у публічно-правових відносинах.

Враховуючи наведене, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В червні 2019 року Прокуратура Тернопільської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивований тим, що апелянтом жодним чином не обґрунтовано, в чому саме при прийнятті Тернопiльською мiською радою оскаржуваних рiшень полягало порушення безпосередньо його прав та як саме орган мiсцевого самоврядування, прийнявши оскаржувані рiшення, перешкодив у реалізації його суб`єктивних прав, як мешканця міста Тернополя.

Звертає увагу, що згiдно даних державного земельного кадастру спірна земельна дiлянка не вiдносилася до земель, якi не могли бути наданні у користування чи для ведення будівництва.

В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представники відповідача - Михальчук О.Ю. та третьої особи - Прокуратури Тернопільської області Осядач Н.А. проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Тернопільської міської ради від 14 лютого 2006 року №4/18/50 затверджено Правила використання та забудови території м.Тернополя.

Рішенням Тернопільської міської ради від 10 серпня 2010 року №5/37/11 затверджено генеральний план м.Тернополя.

Згідно даного плану територія Товариства з додатковою відповідальністю Зелене господарство (виробниче підприємство) по вул. Ст.Бандери визначена як перспективна зміна цільового використання, що підтверджується відповідним викопіюванням.

30 вересня 2011 року, згідно рішення №6/14/32, Тернопільською міською радою було внесено зміни у рішення Про затвердження Правил використання та забудови території м.Тернополя від 14 лютого 2006 року №4/18/50, а саме: в тексті рішення та додатку замість слів ...правила... читати ...план... , замість слів ...використання та забудови... читати ...зонування... у відповідному відмінку; замість слів Про планування та забудову територій читати Про регулювання містобудівної діяльності .

04 лютого 2013 року постійною комісією з питань містобудування Тернопільської міської ради та 05 лютого 2013 року постійною комісією з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі Тернопільської міської ради вирішено надати прокуратурі Тернопільської області дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою: АДРЕСА_4 . На замовлення прокуратури Тернопільської області КП Земельно-кадастрове бюро розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_4 .

Вищезазначений проект землеустрою погоджено Управлінням містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету міської ради (висновок №329/14 від 15 лютого 2013 року) та Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області (висновок №03-31/209/28 від 01 березня 2013 року), при умові розташування об`єкта будівництва за межами червоних ліній вулиці.

Згідно вказаного висновку Головного управління Держземагенства у Тернопiльськiй областi вiд 01 березня 2013 року при розробленні проекту вiдведення земельної дiлянки площею 0.35 га по просп АДРЕСА_4 в постiйне користування Прокуратурі Тернопільської областi будь-які порушення вимог Земельного кодексу України чи інших законодавчих актів відсутні.

Рішенням Тернопільської міської ради №6/29/49 від 15 лютого 2013 року прокуратурі Тернопільської області надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.35га в постійне користування під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою просп. АДРЕСА_4 .Тернополі.

Згідно рішення №6/30/88 від 22 березня 2013 року Тернопільська міська рада вирішила:

1. Затвердити прокуратурі Тернопільської області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.35га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою просп АДРЕСА_4 . АДРЕСА_4 .

2. Надати прокуратурі Тернопільської області земельну ділянку площею 0.35га (кад. номер 6110100000060020073) в постійне користування, під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та гаражами для легкових автомобілів за адресою АДРЕСА_4 .

3. Віднести земельну ділянку, вказану в п.2, до земель житлової та громадської забудови.

4. Зобов`язати прокуратуру Тернопільської області в двомісячний термін здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства.

24 травня 2013 року державним реєстратором Тернопільського міського управління юстиції Підгородецькою Н.В. проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0.35 га, кадастровий номер 6110100000:06:002:0073, за прокуратурою Тернопільської області, індексний номер 2541033.

Згідно висновку Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 25 лютого 2016 року №329/14, цільове призначення запроектованої до відведення земельної ділянки, згідно з Планом зонування міста Тернополя , - зона багатоповерхової житлової забудови.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року витребувано в Управлінні державної реєстрації Тернопільської міської ради відомості про підстави припинення права постійного користування Прокуратури Тернопільської області земельною ділянкою з кадастровим номером: 6110100000:06:002:0073.

Згідно інформації Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 19 вересня 2019 року №2240/28 вбачається, що 16 грудня 2014 року проводилася державна реєстрація об`єднання земельних ділянок, користувачем однієї з яких була Прокуратура Тернопільської області. При проведенні реєстрації реєстратором була допущена помилка і розділ, відкритий на земельну ділянку, яка об`єднувалася, не було закрито. У зв`язку з цим, 28 грудня 2017 року державний реєстратор, намагаючись виправити раніше допущену технічну помилку, провів внесення змін до Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що потягло за собою закриття розділу на дану земельну ділянку, погашення права постійного користування за Прокуратурою Тернопільської області, як і права власності за Тернопільською міською радою. Оскільки помилково було закрито розділ не на ту земельну ділянку, то 18 вересня 2019 року були внесені ще одні зміни по виправленню раніше допущених помилок державних реєстраторів і відомості про користувачів та власників земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:06:002:0073 повернуті в попередній стан.

В силу вимог абз.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.35 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Пунктом 13 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що при прийнятті рішень №6/29/49 від 15 лютого 2013 року та №6/30/88 від 22 березня 2013 року Тернопільською міською радою порушено вимоги земельного законодавства в частині недотримання порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.

Так, генеральним планом м.Тернополя, затвердженим рішенням Тернопільської міської ради №5/37/11 від 10 серпня 2010 року територія Товариства з додатковою відповідальністю Зелене господарство (виробниче підприємство) по вул. Ст.Бандери визначена як перспективна зміна цільового використання, що підтверджується відповідним викопіюванням з генерального плану м.Тернополя.

Колегія суддів враховує той факт, що на даний час цільове призначення спірної земельної ділянки товариства змінено під будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Відведення земельної ділянки на підставі оспорюваних рішень відповідає карті правового зонування м.Тернополя, як складової Правил використання та забудови м. Тернополя , за яким зазначена у позові земельна ділянка віднесена до категорії Ж-3 (змішана багатоквартирна житлова забудова).

Разом з тим, пунктом 3 оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради №6/30/88 від 22 березня 2013 року земельна ділянка, яка передана у користування прокуратурі Тернопільської області, за основним цільовим призначенням віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, що відповідно до ч.1 ст.20 ЗК України, і входить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000060020073 площею 0.35 га. по просп. С.Бандери АДРЕСА_5 м.Тернополі віднесена до земель іншого призначення («Зелені насадження спеціального призначення» ), посилаючись при цьому на дані генерального плану міста, який затверджений рішенням сесії Тернопільської міської ради №5/37/11 від 10 серпня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювані рішення прийняті на засіданні двадцять дев`ятої та тридцятої сесій Тернопільської міської ради, за які проголосувало 36 делегованих представляти інтереси громади м.Тернополя депутатів.

Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що Тернопільська міська рада при прийнятті рішень №6/29/49 від 15 лютого 2013 року та №6/30/88 від 22 березня 2013 року діяла в спосіб та в межах повноважень, наданих Законом України Про місцеве самоврядування та Земельним кодексом України в частині норм, які визначають порядок розпорядження землями комунальної власності та їх віднесення до певних категорій.

Апеляційний суд звертає увагу, що із змісту оскаржуваних рішень вбачається, що вони є ненормативними актами, оскільки передбачають настання певних юридичних наслідків для конкретних суб`єктів та вичерпали свою дію фактом виконання (реалізації).

Так, рішення сесії Тернопільської міської ради №6/29/49 від 15 лютого 2013 року виконано та вичерпало свою дію фактом складання прокуратурою Тернопільської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.35 га по просп. С.Бандери та його затвердження уповноваженим органом, а рішення №6/30/88 від 22 березня 2013 року - фактом державної реєстрації за прокуратурою Тернопільської області права постійного користування вказаною земельною ділянкою.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року зазначено: Конституційний Суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селиш та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальній характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .

Згідно правових позицій Верховного Суду України зазначених у постанові від 30 вересня 2015 року у справі №911/3396/14, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов`язки сторін таких правовідносин (у зв`язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання).

Таким чином, скасування рішень органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію шляхом виконання, не породжує наслідків як для власника земельної ділянки, так і для землекористувача, оскільки як право власності, так і право постійного користування ґрунтується на відповідних правовстановлюючих документах.

Щодо доводів ОСОБА_3 про необхідність судового захисту його інтересу шляхом звернення до суду із позовом про скасування рiшень органу мiсцевого самоврядування про надання прокуратурі земельної ділянки у постійне користування, то колегія суддів виходить з наступного.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенi в конституцiйному зверненні i конституцiйному поданні щодо тлумачення частини другої ст.55 Конституцiї Украiни, а саме в рішенні № 19-рп/2011 вiд 14 грудня 2011 року зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватись (зачіпати), зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Стверджуване порушення має бути обґрунтованим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного суду України вiд 25 грудня 2013 в справi №6-78цс13, вiд 02 липня 2014 року справi 6-88цс14, Верховного Суду вiд 22 травня 2019 року у справі № 175/2160/15, від 28 січня 2019 року у справі № 629/3090/16-ц, в яких судом зазначено, що правом на звернення до суду за захистом надiлена особа в разi порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів на момент звернення до суду.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у позовній заяві та в ході судового розгляду позивачем не наведено, в чому саме полягало порушення безпосередньо його інтересів при прийнятті Тернопільською міською радою оскаржуваних ним рішень. Також не подано доказів, що орган місцевого самоврядування, прийнявши оскаржувані рішення, перешкодив у реалізації його суб`єктивних інтересів, як мешканця м.Тернополя.

З наведених у позові правових підстав, апеляційний суд вважає безпідставними також вимоги апелянта про визнання незаконним рішення державного реєстратора Підгорецької Н.В ОСОБА_5 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0.35 га, кадастровий номер 6110100000:06:002:0073, за прокуратурою Тернопільської області від 24.05.2013 року, індексний номер 2541033.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 04 листопада 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи