Постанова

від 30.10.2019 по справі 659/310/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Херсон

Номер справи: 659/310/19

Номер провадження: 22-ц/819/1539/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів : Приходько Л.А.,

Радченка С.В.,

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС-Агропродукт на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області, в складі судді Панкєєва В.М., від 25 липня 2019 року, повний текст рішення складено 05 серпня 2019 року, та додаткове рішення від 09 серпня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агродом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС-Агропродукт , Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Людмили Трохимівни про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агродом (далі - ТОВ Агродом ) звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС-Агропродукт , Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Людмили Трохимівни про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора.

Позов обґрунтовано тим, що 01.10.2008 року між ТОВ Агродом та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі - земельної ділянки кадастровий номер 6523884500:04:021:0008 площею 8,10 га строком на 15 років. Державна реєстрація договору здійснена Нижньосірогозьким районним реєстраційним округом Херсонської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам 08.01.2007 року 2007 року, запис № 040972501437.

22.03.2019 року державним реєстратором Милівської сільської ради Магурян Л.Т. проведено реєстрацію речового права на оренду землі за земельною ділянкою кадастровий номер 6523884500:05:021:0008 за ТОВ ЮТС-Агропродукт на підставі договору оренди землі без номеру від 18 березня 2019 року, укладеного між ТОВ ЮТС-Агропродукт та ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що договір оренди землі між орендарем ТОВ ЮТС-Агропродукт та орендодавцем ОСОБА_1 був укладений та їх державна реєстрація була проведена в той час, коли не втратив чинності договір оренди тих самих земельних ділянок, що суперечить вимогам Цивільного Кодексу, Закону України Про оренду землі іншим актам цивільного законодавства, позивач просив суд:

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6523884500:05:021:0008, розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений 19 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЮТС-Агропродукт ;

скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Магурян Л.Т. №46098192 від 22 березня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008) розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, прийнятого на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЮТС-Агропродукт

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 липня 2019 року позовні вимоги ТОВ Агродом задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки без номера, укладений 19 березня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ ЮТС-Агропродукт , зареєстрований 22 березня 2019 року державним реєстратором Милівської сільської ради Бариславського району Херсонської області Магурян Л.Т. (рішення № 46098192), належної ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХС №032255, (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008), розташованої на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, площею 7,0554 га.

Cкасовано рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Магурян Л.Т. №46098192 від 22 березня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008) розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, прийнятого на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЮТС-Агропродукт

Стягнуто на користь ТОВ АГРОДОМ в рівних частках з ОСОБА_1 , ТОВ ЮТС-АГРОПРОДУКТ , Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Л.Т. в рівних частках з кожного понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3842 гривні.

09 серпня 2019 року Нижньосірогозький районний Суд Херсонської області задовольнив заяву ТОВ Агродом від 01 серпня 2019 року про стягнення понесених на правову допомогу витрат у розмірі 15000 гривень та додатковим рішенням, яке оформив у вигляді ухвали, стягнув на користь ТОВ Агродом у рівних частинах з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ ЮТС -Агропродукт , Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Л.Т. витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки суперечать нормам ЦК України, Закону України Про оренду землі та іншим актам цивільного законодавства, що відповідно до вимог встановлених ч.1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсними. Оскільки його державна реєстрація відбулася в той час коли не втратив чинності попередній договір оренди тієї самої земельної ділянки, укладений 01 жовтня 2008 року між орендарем ТОВ АГРОДОМ та орендодавцем ОСОБА_1 , тому рішення про державну реєстрацію оспорюваного договору, як таке що прийняте з порушенням вимог ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає скасуванню.

Задовольняючи заяву про стягнення витрат понесених на правову допомогу, суд виходив з того, що позивачем доведено факт понесення таких витрат та визнав достатніми доказами для підтвердження їх розміру надані позивачем договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт та квитанція про оплату робіт.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ ЮТС-Агропродукт , звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим , що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Агродом від 01 жовтня 2008 року не пройшов державної реєстрації у встановленому законом порядку, а тому не набрав чинності і не створює жодних правових наслідків. Державним реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішення не було порушено жодних норм Законів України. У судовому рішенні не наведено правових підстав для визнання недійсним оспорюваних договорів оренди землі. Наведені в судовому рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Також вказує, що заявлений позивачем та стягнутий судом розмір судових витрат є необґрунтовано завищеним та не відповідає принципу співмірності та розумності. Посилаючись на необґрунтовано завищеними вартість усіх робіт у акті № 2, просить додаткове рішення у вигляді ухвали від 09 серпня 2019 року скасувати.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Агродом , заперечуючи проти апеляційної скарги ТОВ ЮТС-Агропродукт , вказує, на безпідставність доводів апеляційної скарги вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

Під час розгляду справи адвокат Андросюк І.С., представляючи інтереси ТОВ ЮТС-Агропродукт та ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Представник ТОВ Агродом адвокат Харцизова Т.В., апеляційну скаргу не визнала, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 01 жовтня 2008 року між ТОВ Агродом та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі.

Об`єктом оренди землі на підставі вказаного договору є земельна ділянка загальною площею 8,10 га, в тому числі ріллі 8,10 га (п.2 Договору оренди землі).

Земельні ділянки, що є об`єктом вказаного Договору оренди землі належать ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №032255, виданого 19 березня 2003 року на підставі розпорядження Голови Нижньосірогозької районної державної адміністрації № 33 від 18 березня 2003 року. Цільове призначення ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.18,19).

З вказаного державного акту вбачається, що земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 загальною площею 8,10 га фактично складається з двох земельних ділянок: 37/238 - площею 7,06 га та 4/238 - площею 1,04 га (а.с.19)

Договір укладено терміном на 15 років, ( у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культу згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору оренди землі).

Підстави розірвання договору оренди визначені пунктом 37 вказаного Договору оренди землі.

Відповідно до пункту 38 Договору оренди землі розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається.

Договір зареєстровано у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08 січня 2009 року № 040972501437. Кадастрові номери земельних ділянок: 6523884500:04:004:068 - 1,04 га, 6523884500:05:021:0008 - 7,06 га(а.с.15-16, 50,51).

Відповідно до акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі та передачу на зберігання межових знаків від 06 грудня 2008 року та акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 06 грудня 2008 року, проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 8,10 гектарів в натурі, яку передано ТОВ АГРОДОМ в особі директора ОСОБА_2 в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років (а.с.14,15).

18 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЮТС-Агропродукт укладено договір оренди землі № 2700009. Об`єктом оренди, за умовами Договору ( пункти 1.2 та 2.1), є земельна ділянка загальною площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008), у тому числі ріллі богарної 7,05554 га, що становить 1 пай.

Вказаний договір укладений строком до 30 листопада 2025 року, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством (пункт 3.1. Договору).

Право оренди землі ТОВ ЮТС-Агропродукт , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано ТОВ ЮТС-Агропродукт 19 березня 2019 року да підставі рішенння державного реєстратора Милівської сільської ради, Бериславського району, Херсонської області Магурян Л.Т. про державну реєстрацію прав та обтяжень за № 46098192 від 22 березня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в частинами1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

У частині 3 цієї статті передбачено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 4 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником ділянки й орендарем.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендарю земельної ділянки надано право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Як вбачається зі змісту частини 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі вказаним вище правам орендаря законодавцем кореспондовано обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Орендареві, згідно з частинами 1, 2 ст. 27 Закону України Про оренду землі , забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

З матеріалів справи вбачається, що на час укладення оспорюваного договору оренди, договір оренди землі, укладений ОСОБА_1 з ТОВ Агродом 01 жовтня 2008 року строком на 15 років відповідно до вимог законодавства та умов договору не припинений (зокрема строк дії договору не сплив) та у встановленому законом та договором порядку не розірваний.

Доводи апелянта про те, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ Агродом від 01 жовтня 2008 року не пройшов державної реєстрації у встановленому законом порядку, а тому не набрав чинності і не створює жодних правових наслідків позбавлені правового обґрунтування та спростовуються встановленими судом обставинами.

Так, відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі в редакції чинній на час укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 3.2 Наказу Держкомзему України "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" від 04 травня 1999 року № 43, в редакції чинній на час укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Агродом , визначено, що державна реєстрація, зокрема договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Як вбачається з матеріалів справи Договір оренди землі , укладений 01 жовтня 2008 року між ТОВ Агродом та ОСОБА_1 зареєстровано 08 січня 2009 року у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центр, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040972501437.

Вказаний договір, відповідно листа Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22 квітня 2019 року, обліковується у відділі у Нижньосірогозького району ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, про що вчинено запис в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 08 січня 2009 року за №040972501437 (а.с.50, 51).

З огляду на зазначені обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди землі , укладений 01 жовтня 2008 року між ТОВ Агродом та ОСОБА_1 набрав чинності з моменту його державної реєстрації та є чинним до теперішнього часу.

Враховуючи, що одна й та сама ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та захист прав позивача в обраний ним спосіб, зважаючи на те, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку стосовно позивача - орендаря за первісним договором оренди землі, порушивши його право на орендовані земельні ділянки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частинами 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки між ТОВ Агродом та ОСОБА_1 не припинений та не розірваний на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, був зареєстрований в установленому законодавством порядку 08 січня 2009 року у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040972501437.

Наявність такої суперечності між заявленим ТОВ ЮТС-Агропродукт та вже зареєстрованим правом оренди земельної ділянки ТОВ Агродом , відповідно до п.5 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Однак через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ТОВ ЮТС-Агропродукт про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення, факт існування реєстрації права ТОВ Агродом на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою відповідача, що призвело до подвійної державної реєстрації права.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанцій про скасування рішення державного реєстратора є законними й обґрунтованими та не підлягає скасуванню з огляду на правильне застосування судом норм матеріального й процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не допустив порушення норм матеріального або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу в частині оскарження рішення суду від 05 серпня 2019 року необхідно залишити без задоволення.

Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги щодо додаткового рішення суду від 09 серпня 2019 року про стягнення на користь позивача витрат понесених ним на правову допомогу.

Відповідно до положень статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, не вирішив питання про судові витрати.

Згідно із частинами 3,4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу 01 серпня 2019 року ТОВ Агродом подав суду першої інстанції: акт приймання - передачі наданих послуг № 2 від 25 липня 2019 року; квитанцію до прибуткового касового ордера від 25 липня 2019 року № 072502, відповідно до якої ТОВ Агродом сплатив адвокату Харцизовій Т.В. 15 000 грн за договором про надання правничої допомоги від 29 березня 2019 року (а.с.230-232).

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 29 березня 2019 року, за умовами якого адвокат Харцизова Т.В. взяла на себе зобов`язання надавати правову допомогу ТОВ Агродом відповідно до узгоджених сторонами доручень: консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади….. а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій….. (а.с.26).

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг № 2 від 25 липня 2019 року адвокатом визначено вартість послуг за 1 годину - 600 гривень. Згідно вказаного акту адвокатом витрачено на правовий аналіз документів клієнта щодо договору оренди землі від 01.10.2008 року 1 година, на правовий аналіз договору оренди від 19 березня 2019 року - 1 година, щодо рішення реєстратора - 1 година, складання письмової консультації щодо визнання недійсним договору від 19 березня 2019 року - 2 години, складання письмової консультації щодо скасування рішення державного реєстратора - 1 година, складання тексту позовної заяви - 3 години, підготовка копій документів - 2 години.

Зважаючи на те, що в провадженні Нижньосірогозького районного суду Херсонської області перебуває 24 цивільних справи, з аналогічними позовними заявами ТОВ Агродом , представником позивача в яких є також адвокат Харцизова Т.В., що не заперечується представником позивача, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зазначений адвокатом у акті виконаних робіт, час, витрачений на виконання вказаних ним робіт не відповідає принципу співмірності зі складністю конкретної справи.

Крім того, згідно акту приймання - передачі наданих послуг № 2 від 25 липня 2019 року адвокатом витрачено по 3 години на складання відповідей на відзив відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ ЮТС-Агропродукт , державного реєстратора, при цьому в матеріалах справи наявна одна відповідь на відзиви (а.с.180-188).

Також адвокатом в акті приймання - передачі наданих послуг № 2 від 25 липня 2019 року вказано 2 години - участь у судовому засіданні 13.06.2019 року, тоді як згідно матеріалів справи 13.06.2019 року у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб які приймають участь у справі, фіксування судового процесу не здійснювалось (а.с.202,203), та наявна заява адвоката Харцизової Т.В. про проведення підготовчого судового засідання 13.06.2019 року без її участі. (а.с.199).

Зважаючи на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги у вказаній частині та вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу зменшивши стягнуту суму з 15000 гривень до 5000 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.1,4 ч.1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС-Агропродукт задовольнити частково.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 05 серпня 2019 року залишити без змін, додаткове рішення від 09 серпня 2019 року цього ж суду про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агродом витрат, що понесені позивачем на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши стягнуту суму з 15000 гривень до 5000 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.В. Вейтас

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко

Повний текст постанови складено 11 листопада 2019 року

Суддя: І.В. Вейтас