Рішення

від 29.10.2019 по справі 163/2227/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2227/18

Провадження № 2/163/123/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представників позивача Агапова Д.Л., Шкабрія М.П., Черній Т.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лисюка В.В ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ТОВ "Екопел" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та збитків,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ТОВ "Екопел" просить стягнути з відповідача 499 331,82 гривень реальних збитків та упущеної вигоди, а також понесені судові витрати по справі.

Вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договорів оренди у ТОВ "Екопел" в користуванні з початку 2018 року перебувають земельні ділянки площею 12 га, що знаходяться за межами села Підгородне Любомльського району Волинської області в урочищі "Кацапове", і взяті для ведення товарного виробництва - вирощування у 2018 році гірчиці білої. 16.03.2018 року між ТОВ "Екопел" та ТОВ "Агрохімічна компанія "Віагро" був укладений договір поставки, за яким ТОВ "Екопел" придбало 0,5 тон насіння гірчиці білої. З 02.06.2018 року по 07.08.2018 року були проведені польові роботи, пов`язані із посівом і доглядом рослин, на які позивач витратив 67 989,26 гривень. Від зібраного врожаю планував отримати прибуток в сумі 423 000,00 гривень з розрахунку 1,5 т/га і середньої ринкової вартості гірчиці білої 23 500,00 грн/т. Після сходів гірчиці орендодавці земельних ділянок почали звертатися із застереженнями щодо випасу відповідачем на посівах своєї худоби, якої налічується близько 70 голів. На звернення зупинити незаконний випас відповідач не реагував, продовжував випасати худобу, що призвело до поступової загибелі посіву. 28.08.2018 року директор ТОВ "Екопел", об`їжджаючи посіви, виявив табун коней відповідача, про що повідомив дільничного, старосту села і викликав наряд поліції. По даному факту їм було рекомендовано звернутись до суду. Враховуючи розрахунок проведених на земельних ділянках робіт та розмір запланованого прибутку, відповідач має відшкодувати всього 499 331,82 гривень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. У ньому по суті предмета спору вказав на недоведеність заподіяння шкоди саме належними йому кіньми та наявності в його діях вини; обґрунтування доводів позивача вважає припущеннями. Також вказав, що гірчиця позивачем вирощувалась з метою отримання добрив, а включена у розмір збитків вартість внесених добрив є безпідставною, оскільки добрива залишились в землі.

Позивач подав відповідь на відзив, яка за своїм змістом зводиться до тверджень доведеності вини відповідача у заподіянні шкоди внаслідок випасання його коней на посіві гірчиці білої упродовж усього періоду її вегетації.

У судовому засіданні представники відповідачів позов підтримали. Вказали, що відповідач має худобу (коней та корів), однак не має землі, де її можна було б випасати. З приводу випасу на полі ТОВ "Екопел" представники товариства неодноразово з відповідачем як власником коней вели переговори з метою вирішення питання мирним шляхом, попереджали його про заподіяння товариству збитків, проте випас коней відповідач продовжував умисно. У зв`язку із цим товариство зверталось до сільського старости, райдержадміністрації. Викликом поліції зафіксовано заподіяння шкоди. Посіви були знищені на усій площі поля, внаслідок чого товариство зазнало збитків і не отримало прибутку. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив повністю. Вказав, що позивачем не доведено належними доказами самого факту заподіяння шкоди і упущеної вигоди, не підтверджено звернень щодо неправомірних дій відповідача та не доведено заподіяння шкоди саме худобою відповідача. Просив закрити провадження в справі за відсутністю предмета спору або відмовити у задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що випасає коней у різних місцях, в основному ближче до води на землях сільської ради. Це поле для випасу худоби для усіх селян і знаходиться поруч поля позивача, тому уся худоба випасається на прив`язі. Також випас здійснює на своїй земельній ділянці. Вважає, що випас саме його коней на полі позивача не доведений. Просив у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

У лютому 2019 року позивач уклав дев`ять договорів оренди землі, за якими ТОВ "Екопел" виступає орендодавцем належних фізичним особам земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,0803 га, які розташовані за межами населених пунктів Підгородненської сільської ради Любомльського району Волинської області, терміном на 10 років.

Наказом ТОВ "Екопел" від 26.02.2018 року № 1 затверджено нумерацію полів, які перебувають у користуванні товариства. Земельній ділянці площею 12 га із назвою урочища "Кацапове", що знаходиться за межами села Підгородне, присвоєно номер 1/17.

09.08.2017 року ТОВ "Екопел" уклало договір поставки № 1632/18/29 із МПП Фірма "Ерідон". За цим договором ТОВ "Екопел" придбало у МПП Фірма "Ерідон" добрива на загальну суму 1 239 147,52 гривень згідно видаткових накладних №№ 24129, 45111, 57480 за квітень, травень 2018 року.

16.03.2018 року між ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" як постачальником та ТОВ "Екопел" як покупцем укладено договір поставки № В58-03/18ВЛ, предметом якого є засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродорбрива, насіння тощо.

На виконання умов цього договору згідно видаткової накладної № 651 від 10.04.2018 року ТОВ "Екопел" придбало у ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" 0,5 т насіння гірчиці білої за 31 301,18 гривень, а згідно видаткових накладних №№ 650, 655, 1164, 1166, 1339, 1457, 1458, 2273, 2342, 4158, 4308 за квітень-червень 2018 року - засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, мікродорбрива на загальну суму 121 960,02 гривень.

В Акті № 6 витрат насіння і садивного матеріалу за червень 2018 року зафіксовано, що витрати насіння гірчиці білої для засіву поля 1/17 склали 144 кг вартістю 9 014,40 гривень.

Відповідно до Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № 44 за червень 2018 року, № 70 за липень 2018 року, № 75 за серпень 2018 року загальна вартість внесених під урожай 2018 року добрив на полі № 1/17 становить 58 974,86 гривень.

В Акті № 1 від 06.09.2018 року комісія у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . зафіксувала повну загибель посівів на полі 1/17, що викликана витоптуванням та випасанням худобою. Запропоновано провести дискування загиблих посівів і готувати площу під посів озимої пшениці 2019 року врожаю.

Свідок ОСОБА_3 , який на момент виникнення спірних правовідносин працював директором ТОВ "Екопел", в судовому засіданні показав, що до нього почали телефонувати люди (анонімно) і повідомляти, що на полях товариства випасається худоба відповідача. При неодноразових виїздах дійсно на полі спостерігали коней. З відповідачем неодноразово розмовляли з приводу догляду коней, пояснювали про нанесення товариству збитків, однак його реакції не було, а худоба продовжувала ходити по їх полях. На дзвінок сільського голови виїхали на поле, виявили п`ятьох коней. Усе сфотографували, викликали працівників поліції, однак на момент їх приїзду коней на полі уже не було. З цього приводу звертались в райдержадміністрацію.

Свідок ОСОБА_4 , який працює заступником директора ТОВ "Екопел" по сільськогосподарському виробництву, показав, що про випас коней на полях товариства йому першим повідомив сільський староста. На місце приїхав охоронець, юрист та викликані працівники поліції. На полі були сліди худоби, був складений акт та протокол. Крім цього, до нього неодноразово дзвонили жителі села Підгородне і він особисто під час об`їзду полів бачив, як коні ходили по посівах. Зі слів старости і селян йому стало відомо, що це коні відповідача, однак останній цей факт заперечував (говорив, що це не його коні).

Свідок ОСОБА_5 , який працює агрономом ТОВ "Екопел", показав, що гірчицю посіяли 04 червня 2018 року на насіння за технологією компанії "Вітагро". Кількість списаного добрива відповідає технології. Збирання врожаю планувалось на кінець серпня. Жителі села неодноразово повідомляли, що на посіві випасаються коні відповідача. На полі були сліди корів і коней. Сам неодноразово виганяв коней з поля; на них спеціально були причеплені цепи, щоб не говорити, що вони відірвались. Врожаю не було, оскільки посіви був з`їжджені і потоптані, через це не несли витрати на його збирання.

Свідок ОСОБА_7 , який працює начальником охорони ТОВ "Екопел", дав аналогічні показання, що і вищевказані свідки. Також вказав, що особисто бачив на полі коней тричі. Про те, що це коні відповідача, дізнався від старости. Посіви були знищені по усій площі з моменту засіювання. У поліцію на неправомірні дії відповідача звертались лише один раз, однак там їм нічим не зарадили.

Свідок ОСОБА_8 , який працює механізатором ТОВ "Екопел", показав, що на посівах гірчиці безпосередньо вносив міндобрива. Поле має довжину і ширину орієнтовно по 400 метрів. Оскільки його кінь випасається поряд, ходить туди щодня перепинати і поїти коня. На посівах один раз бачив корів і досить часто по 3-4 коні. Про те, що це худоба відповідача, чув зі слів односельчан, сам ідентифікувати не може.

Виконуючий обов`язки старости Підгородненського старостинського округу ОСОБА_6 . як свідок показав, що у 2018 році відповідач у господарстві мав 24 корови, 10 телят та 5 коней. ОСОБА_9 він випасає, де прийдеться, у тому числі на людських огородах та паях. На нього з цього приводу неодноразово надходили скарги, у зв`язку із чим для вирішення питання звертався до ОТГ, райдержадміністрації, народного депутата Гузя, однак усі рекомендували звертатись до суду. Власну землю відповідач не використовує; на випасі для громади не має права випасати худобу, оскільки не виділяв частку із свого паю. Особисто бачив 5-6 разів, як коні випасались або лежали на полі позивача в урочищі "Кацапове". Посіви були знищені на 90% шляхом витоптування і лежання. Це коні відповідача, оскільки окрім нього в селі п`ятеро коней (лошаків) ніхто не тримає. Згідно статистичних даних усього в селі 80 корів та 61 кінь.

Начальник відділу агропромислової політики Любомльської райдержадміністрації ОСОБА_10 . як свідок показав, що в листопаді 2018 року за зверненням позивача відбулося засідання комісії, на якому дружина відповідача визнала факт випасу їх худоби на полях ТОВ "Екопел".

Свідок ОСОБА_11 показав, що худоба відповідача дійсно випасається на людських полях і полях ТОВ "Екопел", однак на зауваження він худобу завжди забирав. На полях, де вирощувалась гірчиця, худоби відповідача не бачив.

Свідок ОСОБА_12 показав, що відповідач випасає коней на пасовищі, де усі люди випасають худобу. Бачив, що коні відповідача ходили відв`язані, однак на полі ТОВ "Екопел" їх не бачив.

Свідок ОСОБА_13 показала, що відповідач припинає коней біля посівів, однак щоб вони там ходили, не бачила. Коли коні відірвуться, відповідач їх забирає. Як ветеринар вказала, що коні гірчиці не їдять.

Свідок ОСОБА_14 показала, що має поля біля поля ТОВ "Екопел", тому там бувала кожен день. Відповідач свої коні завжди прив`язував, а люди його оговорюють. Там коні випасають також інші люди. ОСОБА_15 на полі позивача посходила погано, поле засихало.

Свідок ОСОБА_16 показала, що повз поля ТОВ "Екопел" проходила раз в тиждень. Щоб гірчиця цвіла не бачила, через деякий час вона посохла і почорніла, а в кінці серпня поле передискували. ОСОБА_17 відповідача завжди були прив`язані, люди його оговорюють.

Свідок ОСОБА_18 , який працює агрономом, як свідок показав, що гірчиця є вологолюбною рослиною, а на землях, де вона була посіяна, піщані ґрунти із малим вмістом гумусу. Гірчиця була посіяна запізно, оскільки у червні вже треба збирати урожай. Крім цього, у той період була засуха, тому розраховувати можна було лише на сидерат, а не на врожай. Бачив уже переоране поле, однак у ньому не було необхідної маси рослин (гірчиця була довжиною лише на 50 см, а мала б вирости на 1,5 метра).

Свідок ОСОБА_19 , який відповідачу доводиться сином, показав, що за кіньми доглядає він, а за коровами - батько. ОСОБА_17 особисто припинає на пасовищі, тому вони не могли випасатись на полях позивача. Коли засівали поле, була жара до 40°C, насіння було поверх ґрунту, гірчиця зійшла погано.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 року роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: шкоди; протиправної поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Позивач, звертаючись в суд із даним позовом, повинен довести наявність зазначених умов, а також заподіяння шкоди саме відповідачем.

У справі встановлено, що в червні 2018 року на орендованій позивачем земельній ділянці площею 12 га (шириною і довжиною ? по 400 метрів) здійснено посів гірчиці білої. У серпні-вересні 2018 року проведено дискування поля через загибель посівів. Поряд із цим полем знаходиться пасовище для випасу худоби, на якому випасались коні відповідача та худоба інших людей.

Позивач обґрунтовує знищення посівів випасом худоби, належної саме відповідачу, і такі свої доводи ґрунтує виключно на показаннях свідків.

Допитані судом свідки, які є працівниками ТОВ "Екопел" , дійсно підтвердили, що особисто неодноразово спостерігали випас коней на цьому полі. Про належність цих коней відповідачу їм стало відомо виключно зі слів старости і жителів села. Проте жоден житель села не підтвердив в суді таких тверджень.

Показання в.о. старости села ОСОБА_6 про належність цих коней саме відповідачу лише з тих міркувань, що останній має 5 коней, суд розцінює як нічим не підтверджене припущенням, оскільки на розташованому поряд пасовищі випасались не лише коні відповідача, а й худоба інших людей.

Сам по собі факт надходження до сільської ради скарг на відповідача щодо випасу худоби на людських огородах та паях не доводить аналогічного факту і на полі позивача.

У складеному працівниками ТОВ "Екопел" та в.о. старости ОСОБА_6 акті від 06.09.2018 року вказано лише про повну загибель посівів внаслідок витоптування і випасання худоби, проте чиєї саме худоби не зазначено.

У позові позивач зазначає про випас відповідачем худоби в кількості близько 70 голів, однак ця обставина свого належного підтвердження дослідженими доказами і показаннями свідків не знайшла. Свідки вказали на випас лише 3 - 5 коней.

Сторона позивача стверджує, що випас худоби відповідача на посівах гірчиці мав місце упродовж усього періоду вегетації рослин, тобто з червня по серпень 2018 року.

Неправомірність дій особи щодо знищення посівів має встановлюватися в порядку, визначеному законом, та доводитися належними доказами.

Відповідальність за знищення (потраву) посівів передбачена ст.104 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протоколи за такі правопорушення вправі складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (ст.255 КУпАП). Розгляд таких справ підвідомчий адміністративним комісіям при виконавчих органах сільських, селищних рад (ч.2 ст.218 КУпАП).

Отже, підставою для стягнення збитків мають бути матеріали адміністративної справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, відомості про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Проте такі докази на підтвердження заявлених позовних вимог по справі відсутні.

Із показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що відповідач заперечував той факт, що саме його коні випасаються на посівах гірчиці.

Позивач, будучи обізнаним із такою позицією відповідача, упродовж усього цього періоду жодних заходів, як того вимагає закон, не вживав, доказів про фіксування відповідних кожних фактів за цей період суду не надав, в правоохоронні органи звернувся лише один раз, однак навіть цього факту належними доказами не підтвердив.

Через це показання свідків про повне знищення посіву гірчиці саме і виключно худобою відповідача є лише припущеннями, які без належного документального підтвердження не можуть вважатись беззаперечними доказами вини відповідача. Хоча представник позивача і свідки з його сторони ствердили потраву посівів на полі ТОВ "Екопел" худобою відповідача, жодних доказів, що походили б з незалежного джерела, сторона позивача не надала. Крім цього, при наявності у ТОВ "Екопел" окремого підрозділу охорони потрава посівів жодного разу не була зафіксована за допомогою технічних засобів.

Оскільки інших доказів, які б підтверджували потрави посівів належною відповідачу худобою, суду не надано, суд вважає недоведеним факт спричинення позивачу збитків з вини відповідача і наявність підстав для його матеріальної відповідальності.

Згідно із ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.71 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Отже, на підставі наведених процесуальних норм і досліджених по справі доказів суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами неправомірності дій відповідача і його вини у загибелі посіву гірчиці білої, а відтак і достатніх підстав для його відповідальності згідно положень ст.1166 ЦК України.

Такі висновки суду є підставою для відмови у задоволення позову.

У зв`язку із цим питання розміру заподіяних збитків і упущеної вигоди суд не розглядає, оскільки правового значення по відношенню до відповідача не має.

Недоведеність певних фактів і обставин по справі не може свідчити про відсутність предмету спору, тому не може слугувати процесуальною підставою для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, про що заявляв представник відповідача.

У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ТОВ "Екопел" до ОСОБА_1 про відшкодування 499 331 (чотирьохсот дев`яноста дев`яти тисяч трьохсот тридцяти однієї) гривні 82 копійок реальних збитків та упущеної вигоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Найменування позивача - ТОВ "Екопел"; місце знаходження: вулиця Наталії Ужвій 27, місто Любомль Волинської області; код ЄДРПОУ - 37669619.

Ім`я відповідача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 Підгородненська Любомльського району Волинської області; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Дата складання повного судового рішення - 08 листопада 2019 року.

Головуючий : суддя С.С.Чишій