Рішення

від 31.10.2019 по справі 357/1450/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1450/19

2/357/1865/19

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква , про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 07.02.2019 року обґрунтовуючи тим, що 22.09.2014 року між Комунальною установою Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква та ОСОБА_1 було укладено договір №П-1682 на користування об`єктом благоустрою. Відповідно до п. 1.2 даного договору, відповідач використовує об`єкт благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража для зберігання особистого майна за адресою: АДРЕСА_1 а. Ціна послуг за договором визначається відповідно до п.п. 4.3. додатку №1 рішення Білоцерківської міської ради від 11.07.2008 року №800 Про затвердження Правил благоустрою території міста Біла Церква та становить 50 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 8,33 грн. протягом терміну дії договору. На умовах договору відповідач зобов`язаний оплачувати надані послуги на користь позивача до 10-го числа наступного за звітним місяцем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача коштів в розмірі 100% суми. За п.5.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору починає свій перебіг у момент підписання та закінчується 31.12.2015 року, якщо сторони до кінця строку дії договору не подали письмово заяви про його припинення (розірвання), пропозиції щодо змін його положень та зауважень до нього, то даний договір вважається продовженим (пролонгований) на наступний календарний рік на умовах, що встановлені в даному договорі. Оскільки сторонами договору жодних заяв щодо припинення строку дії договору та пропозиції і зауважень до нього в порядку, передбаченому договором не подано, строк дії договору продовжено на 2016-2018 роки. Однак, відповідач належним чином не виконує зобов`язання за договором, зокрема, щодо повної та своєчасної оплати послуг, внаслідок чого станом на 30 січня 2019 року утворився борг в розмірі 1 415 грн. за період з 21 листопада 2015 року по 31 грудня 2018 року. Позивач з метою досудового вирішення спору в січні 2019 року звертався до відповідача з відповідною претензією, згідно якої просив останнього сплатити заборгованість за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. В добровільному порядку відповідач не виконує умови договору та борг не сплачує, в зв`язку з цим позивач просив в судовому порядку стягнути з відповідача на їх користь кошти в розмірі 1 415 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою від 26.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 25.03.2019 року постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.03.2019 року відповідач подав зустрічну позовну заяву, про визнання недійсним договору на користування об`єктом благоустрою, обгрунтовуючи тим, що договір на користування об`єктом благоустрою від 22.09.2014 року за №П-1682, являється фактично удаваною угодою, оскільки позивачем під договором на користування об`єктом благоустрою свідомо приховано інший правочин, який насправді вчинений, зокрема договір оренди земельної ділянки під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .У розділі 1. загальних положень даного договору, позивачем стверджується, що під об`єктом благоустрою розуміється певна територія міста різного цільового призначення в межах міста Біла Церква, а відповідно виходячи з цього предметом Договору, зазначене не може вважатися послугою. Положенням про комунальну установу Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою м. Біла Церква , зокрема відповідача за зустрічною позовною заявою передбачено, укладення договорів на користування об`єктами благоустрою території міста м. Біла Церква повинно здійснюватися у відповідності до чинного законодавства України та Правил благоустрою території міста м. Біла Церква. Крім того, пунктом 2.1. договору стверджується користування об`єктом благоустрою як об`єктом нерухомості - (тобто земельною ділянкою) для розміщення не капітального металевого гаража. Під час підписання вказаного договору, йому не було відомо, а позивач свідомо приховав інформацію, що частина земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення не капітального металевого гаража, не знаходиться у власності чи користуванні на законних підставах міста Біла Церква, і фактично під впливом обману уклав Договір № П-1682 від 22.09.2014 року на користування об`єктом благоустрою . У 2015 році з метою приватизації земельної ділянки, що розміщена за адресою: АДРЕСА_2 на якій знаходиться його не капітальна металева споруда - гараж, він дізнався, що дана земельна ділянка знаходилася у адміністративних межах Шкарівської сільської ради, Білоцерківського району Київської обл. Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3210300000:07:013:0023 за інформацією Державного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, у 2017 році переведено у статус приватної власності згідно запису 22395360, для ведення особистого селянського господарства, громадянці ОСОБА_2 . Він надав інформацію і неодноразово телефоном звертався до позивача з пропозицією про врегулювання спору шляхом припинення взаємовідносин між ними. Відповідач в свою чергу вимагав щоб новий власник особисто надав в його розпорядження пакет документів щодо підстав приватизації земельної ділянки на якій надавались послуги з забезпечення можливості користування об`єктом благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража. Практично протягом трьох років після надання зазначеної інформації, до пред`явлення позову від 06.02.2019 року за вих. № 62 на його адресу, позивач на зв`язок не виходив, що давало йому підстави вважати про вирішення питання відповідачем в добровільному порядку. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з нього суми боргу в розмірі 1415 грн. та судового збору в сумі 1921,00 грн. не підлягають до задоволення, як безпідставні, а всі зобов`язання передбачені Договором від 22/09/2014 року за № П- 1682 на користування об`єктом благоустрою у порядку ст. 215,230 ЦК України мають бути визнані судом недійсними. Тому, просив визнати недійсним договір від 22.09.2014 року за № П- 1682 на користування об`єктом благоустрою укладений між КУ БМР Інспекція з благоустрою м. Біла Церква та ним, ОСОБА_1 та стягнути на його користь судові витрати.

Ухвалою від 16.05.2019 року об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква , про визнання недійсним договору, з первісним позовом Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором та постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

22.05.2019 року представник Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква подав відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив, що твердження відповідача, покладені в обгрунтування зустрічного позову не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджені належними та допустимими доказами. Дійсно, 22 вересня 2014 року між КУ БМР Інспекція з благоустрою міста Біла Церква та ОСОБА_1 було укладено договір № П-1682 на користування об`єктом благоустрою. Згідно п. 1.2 договору, відповідач використовує об`єкт благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража для зберігання особистого майна за адресою: АДРЕСА_1 а. Ціна послуг за договором визначається відповідно до п.п. 4.3. додатку №1 рішення Білоцерківської міської ради від 11.07.2008 року №800 Про затвердження Правил благоустрою території міста Біла Церква та становить 50 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 8,33 грн. протягом терміну дії договору. На умовах договору відповідач зобов`язаний оплачувати надані послуги на користь позивача до 10-го числа наступного за звітним місяцем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача коштів в розмірі 100% суми. За п.5.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору починає свій перебіг у момент підписання та закінчується 31.12.2015 року, якщо сторони не пізніше ніж за один місяць до кінця строку дії договору не подали письмово вмотивованої заяви про його припинення (розірвання), або необхідності його перегляду, то даний договір вважається щороку продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на умовах, що встановлені у даному договорі, при цьому, кількість продовжень (пролонгацій) даного Договору необмежена. Оскільки сторонами Договору жодних заяв щодо припинення строку дії Договору та пропозицій і зауважень до нього в порядку, передбаченому Договором не подано, строк дії Договору продовжено на 2016-2018 роки. Однак, ОСОБА_1 , належним чином не виконує зобов`язання за договором, зокрема, щодо повної та своєчасної оплати послуг, внаслідок чого станом на 30 січня 2019 року у відповідача по справі за договором утворився борг в розмірі 1 415,00 грн. за період з 21 листопада 2015 року по 31 грудня 2018 року. Крім того, позивач з метою досудового вирішення спору в січні 2019 року звертався до відповідача з відповідною претензією, згідно якої просив останнього сплатити заборгованість за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Однак, відповідач, станом на час звернення до суду з даною позовною заявою, вимог претензії не виконав та боргу не сплатив. Також, відповідачем підписано спірний договір без зауважень, що свідчить про те, що він був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них та бажав реального настання наслідків такого правочину. Доказів того, що спірний договір є удаваним відповідачем не надано. Крім того, відповідач не звертався до позивача протягом строку дії договору з будь-якими заявами, в тому числі й щодо строку дії договору та його розірвання. При цьому, протягом всього цього часу не капітальний металевий гараж був розміщений на умовах договору на визначеному об`єкті благоустрою, відповідач частково здійснював оплату за договором. До зустрічного позову відповідачем, також, додано документи, які, на думку позивача, не є доказами, оскільки не містять відомостей щодо предмета доказування, їх походження позивачу не відоме. З матеріалів справи вбачається, що територія за адресою АДРЕСА_1 перебуває у власності гр. ОСОБА_2 від 13.12.2018 року, що підтверджується листом управління регулювання земельних відносин від 11.04.2019 року №10-10-453. Відтак, оскільки в позові відповідачем зазначено про те, що у 2015 році він дізнався про певні факти, які на його думку впливають та підтверджують вимоги про визнання недійсним договору, позивач заявляє щодо вимоги відповідача про визнання договору недійсним заяву про застосування позовної давності. З огляду на викладене, між сторонами у справі укладено договір, який за своєю правовою природою є правочином, водночас є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків в силу ст. 11 ЦК України. Одночасно, договір сторонами підписано без зауважень, що свідчить про те, що сторони правочину були ознайомлені з його змістом та бажали настання реальних наслідків такого правочину. З огляду на вказане, відповідач зобов`язаний виконувати свої зобов`язання, передбачені договором у встановлений строк, тобто проводити оплату послуг до 10-го числа наступного за звітним місяцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, однак, відповідач оплати за договором за період з якого виник спір проводить вибірково та не в повному обсязі, чим порушує умови зобов`язання. Разом з тим, відповідач договір, з якого виник спір підписав без будь-яких зауважень, що свідчить про те, що він був ознайомлений з умовами договору та бажав настання наслідків такого правочину. Тому просив, застосувати позовну давність до зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква про визнання недійсним договору та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква про визнання недійсним договору - відмовити.

Ухвалою від 15.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква , про визнання недійсним договору, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Гайдуков Борис Борисович, в судовому засіданні первісний позов підтримав та просив його задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судовому засіданні первісний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, а зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послуги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, судом встановлено, що Комунальна установа Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква зареєстрована як юридична особа з 28.05.2008 року, що слідує з довідки з ЄДРПОУ (а.с.18).

Відповідно до Положення про комунальну установу Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква , затвердженого рішенням 31 сесії Білоцерківської міської ради V скликання від 27.03.2008 року № 700 /нову редакцію затверджено рішенням Білоцерківської міської ради від 25.10.2018 року №2873-59-VII/, інспекція утворена відповідно до Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про благоустрій населених пунктів для здійснення контролю за станом благоустрою в місті Біла Церква, забезпечення чистоти і порядку, збереження озеленення, охорони зелених насаджень, місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами та організаціями територій, додержання правил благоустрою та тиші в громадських місцях на території міста та здійснення технічного нагляду за виконанням робіт на об`єктах благоустрою та житлового фонду міста, що стверджується випискою з Положення (а.с.23-28).

З матеріалів справи, також, вбачається, що рішенням 34 сесії Білоцерківської міської ради V скликання від 11.07.2008 року № 800 затверджено Правила благоустрою території м. Біла Церква, якими установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста, регулюються права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті, що стверджується копією цього рішення (а.с.29) та витягом з цих Правил (а.с.34 ).

Як передбачено п.2.1.37 Правил, об`єкти благоустрою це сукупність усіх територій міста, що складаються з окремих територій /їх частин/ різного цільового призначення.

Згідно з п.44 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 22.09.2014 року між Комунальною установою Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , було укладено договір №П-1682 на користування об`єктом благоустрою (а.с.13-14).

Відповідно до даного договору відповідач має право використовувати об`єкт благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража для зберігання особистого майна за адресою: АДРЕСА_1, а позивач в свою чергу зобов`язувався за плату надати відповідачу послуги з забезпечення можливості користування об`єктом благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража для зберігання особистого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 а та здійснювати контроль щодо використання об`єкта благоустрою, шляхом оформлення відповідних документів.

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна послуг за даним Договором визначається згідно п.п.4.3.1 п.4.3 додатку №1 рішення Білоцерківської міської ради від 11.07.2008 року №800 Про затвердження Правил благоустрою території міста Біла Церква , з урахуванням рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2013 року №907-39-VI. Плата за дані послуги відповідно до п. 3.2 договору становить 50 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 8,33 грн., протягом терміну дії договору. Оплату за надані послуги відповідач повинен був проводити до 10-го числа наступного за звітним місяцем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача коштів в розмірі 100 % ціни послуг.

Відповідно до п. 5.1 Договору, строк дії даного договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 5.1 Договору (тобто з моменту його підписання) та закінчується 31.12.2015 року. Якщо сторони не пізніше ніж за один місяць до кінця строку дії Договору не подали письмово вмотивованої заяви про його припинення (розірвання) або необхідності його перегляду, то даний договір вважається щороку продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на умовах, що встановлені у даному Договорі, при цьому, кількість продовжень (пролонгацій) даного договору необмежена .

Згідно рішення Білоцерківської міської ради від 29.09.2011 року № 333-12-VI (а.с.30) внесено зміни до Додатку № 1 Правил благоустрою території міста Біла Церква, а саме: цей Додаток доповнено п.4.3 наступного змісту-плата за тимчасове встановлення металевого гаража складає на місяць 100 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2013 року №907-39-VI (а.с.31), внесено зміни до Додатку № 1 Правил благоустрою території міста Біла Церква, а саме: п.п.4.3, п.4 додатку №1 Плата за послуги з оформлення документації, пов`язаної із благоустроєм міста , а саме п.4.3 користування об`єктом благоустрою міста при тимчасовому встановленні металевого гаража: п.4.3.1 громадянам - в місяць 100 грн.; п.4.3.2 інвалідам І та ІІ груп загального захворювання (при наявності власного автомобіля) - в місяць 50 грн.; п.4.3.3 ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС І та ІІ категорії (при наявності власного автомобіля) - в місяць 50 грн.; п.4.3.4 учасникам бойових дій (при наявності власного автомобіля) - в місяць 50 грн.; п.4.3.5 діти війни (при наявності власного автомобіля) - в місяць 50 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №556707 від 23.09.2014 року (а.с.105), ОСОБА_1 сплатив на користь КУ БМР Інспекції з благоустрою м. Біла Церква 150 грн. за тимчасове розміщення не капітального гаража за договором П-1682.

Як вбачається з платіжного доручення №792311SB від 24.11.2015 року (а.с.106), ОСОБА_1 сплатив на користь КУ БМР Інспекції з благоустрою м. Біла Церква 500 грн. за тимчасове розміщення не капітального гаража за договором П-1682.

Як вбачається з платіжного доручення №4316355SB від 26.09.2016 року (а.с.107), ОСОБА_1 сплатив на користь КУ БМР Інспекції з благоустрою м. Біла Церква 500 грн. за тимчасове розміщення не капітального гаража за договором П-1682.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконує умови договору в повному обсязі, а саме: надає послуги з забезпечення можливості користування об`єктом благоустрою під тимчасове розміщення не капітального металевого гаража для зберігання особистого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 а та здійснює контроль щодо використання об`єкта благоустрою, шляхом оформлення відповідних документів, а відповідач в свою чергу порушує умови договору щодо оплати послуг, адже сплатив лише частково кошти на користь позивача, чим спричинив заборгованість за період з 21.11.2015 року по 31.12.2018 року в розмірі 1 415 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою від 06.02.2019 року №57, розрахунком заборгованості від 06.02.2019 р. №56 (а.с.11,12,104).

Судом встановлено, що відповідачу було відомо про існування боргу, адже 14.01.2019 року йому було направлено претензію - вимогу про сплату заборгованості, однак будь-яких дій для погашення боргу він не вчинив, даний факт підтверджується претензією - вимогою (а.с.16) та не заперечується відповідачем.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем порушено умови договору щодо сплати коштів, обумовлених договором, в установлений строк.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Ч.1 ст. 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Так, рішення Білоцерківської міської ради, якими визначено розмір плати за користування об`єктом благоустрою, по даний час є чинними, що підтверджується листом Білоцерківської міської ради №665/1-9 (а.с.32).

Таким чином, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідач заперечуючи проти первісного позову та в обгрунтування зустрічного позову вказує на те, що частина території, яка розташована в місті Біла АДРЕСА_4 в районі АДРЕСА_4 , 2 не знаходиться у власності чи користуванні на законних підставах територіальної громади міста Білої Церкви, а належить ОСОБА_2 , а позивач фактично ввів його в оману щодо даних обставин при укладенні договору, тому просив визнати договір № П-1682 від 22.09.2014 року недійсним.

Також, вказує на те, що в телефонному режимі він звертався до позивача із проханням про розірвання договору № П-1682 від 22.09.2014 року, однак позивач на зв`язок не виходив, що давало йому підстави вважати про вирішення питання позивачем в добровільному порядку.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року

№9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Так, згідно довідки Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області №02-18-847 від 03.10.2019 року (а.с.113), земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:07:013:0023, площею 0,7771 га, що розташована в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належить ОСОБА_2 . Дана земельна ділянка станом на 22.09.2014 року знаходилась адміністративних межах Шкарівської сільської ради.

Даний факт, також підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.60-64), з якої також вбачається, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в державному реєстрі речових прав 15.09.2017 року.

Однак, з даних доказів неможливо встановити, що земельна ділянка, на якій розташований гараж за адресою: АДРЕСА_1 , належний відповідачу, перебуває у власності гр. ОСОБА_2 та станом на дату укладення спірного договору перебувала в адміністративних межах Шкарівської сільської ради.

А з листа Управління регулювання земельних відносин Білоцерківської міської ради №10-10-1149 від 19.09.2019 року (а.с.108), вбачається, що об`єкт благоустрою (територія) обабіч вулиць Рибна , Зінченка , Чехова в місті Біла Церква, станом на 22.09.2014 року та до теперішнього часу, перебуває в адміністративних межах м. Біла Церква, та згідно відповіді Управління регулювання земельних відносин від 11.04.2019 року за № 10-10-453 на лист Інспекції з благоустрою міста Біла Церква від 09.04.2019 року за № 154, про надання інформації щодо належності території ОСОБА_3 , відповідно до схеми ( а.с. 46), рішення щодо надання у власність чи користування земельної ділянки за вказаною адресою та відповідно до поданої схеми, Білоцерківська міська рада не приймала, згідно відкритих відомостей Державного земельного кадастру на зазначеній території сформована земельна ділянка з кадастровим номером: 3210300000:07:009:0149, площею 0,3885 га, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2 від 13.12.2018 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з умовами договору був ознайомлений при його укладенні та підписав вказаний договір без зауважень, сплачував на користь позивача плату за надані послуги згідно умов договору, що підтверджено копією квитанції ( а.с. 91), платіжними дорученнями ( а.с. 105,106,107) і дані обставини визнаються відповідачем, що свідчить про те, що сторонами були погоджені всі істотні умови договору.

Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не доведено в судовому засідання наявність умислу в діях Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква при укладенні спірного договору, істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману, адже до суду не надано достатніх доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин справи, на які посилається відповідач та які входять до предмету доказування за зустрічним позовом.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає до задоволення за безпідставністю вимог.

Крім того, як вбачається з листа Комунальної Установи Білоцерківської міської ради Інспекції з благоустрою м. Біла Церква №264 від 06.05.2019 року (а.с.90), Комунальна Установа Білоцерківської міської ради Інспекції з благоустрою м. Біла Церква відповідно до ст.ст.651-654 ЦК України повідомила ОСОБА_1 про розірвання договору №1682 від 22.09.2014 року на користування об`єктом благоустрою з дня отримання ним цього листа в зв`язку з наданням об`єкту благоустрою (території), на якій на умовах вказаного договору був встановлений металевий гараж, іншій особі та згідно інформації про відстеження поштового відправлення за поштовим трек-номером (0910709618667) ОСОБА_1 даний лист отримав особисто 28.05.2019 року.

Щодо заяви представника позивача, про застосування строку позовної давності до зустрічних вимог щодо визнання недійсним договору, оскільки відповідач сам зазначив, що про порушення його прав він дізнався ще в 2015 році, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може

звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється

тривалістю у три роки.

За ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою

сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , зазначено, що до окремих видів вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини третя, четверта статті 258 ЦК (435-15). Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК ( 435-15 ) - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вважав, що й ого права були порушені ще з 2015 року, однак як вбачається з платіжних доручень він продовжував сплачувати на користь позивача кошти за договором та не заперечував щодо його дійсності, а з зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 21.03.2019 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Однак, позовна давність застосовується лише в разі обґрунтованості матеріальної вимоги, а в даному випадку суд дійшов висновку про залишення зустрічного позову без задоволення в зв`язку з не обгрунтованістю та недоведеністю вимог.

Таким чином, з врахуванням наведеного, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № П-1682 від 22.09.2014 року за період з 21.11.2015 року по 31.12.2018 року в розмірі 1 415 грн. 00 коп., а в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору, слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду в розмірі 1921 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №48 від 05.02.2019 року (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 203, 215, 230, 261, 257, 267, 509, 526, 610, 611, 626, 627, 901,903 ЦК України, ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою м. Біла Церква до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) на користь Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою м. Біла Церква ( ЄДРПОУ: 35942297, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, 2) борг за договором № П-1682 від 22.09.2014 року, за період з 21.11.2015 року по 31.12.2018 року в розмірі 1415,00 грн. та судові витрати у справі в розмірі 1921,00 грн., всього 3336,00 грн. ( три тисячі триста тридцять шість гривень 00 копійок).

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунальної установи Білоцерківської міської ради Інспекція з благоустрою міста Біла Церква , про визнання недійсним договору, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.11.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко