Рішення

від 11.11.2019 по справі 638/8108/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8108/18

Провадження № 2/638/561/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Мунтяну І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу Набережний квартал схід 12 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Луценко Вікторія Сергіївна, про визнання недійсною довідки та скасування державної реєстрації права власності-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЖБК Набережний квартал схід 12 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати недійсною довідку про сплату пайових внесків № 11/09-123 від 11.09.2016 року, котра є підставою для виникнення права власності та підтверджує факт сплати пайового внеску, скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення № АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , котре належить на праві власності ОСОБА_1 , що знаходиться за вказаною адресою.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач здійснив організацію будівництва секції № 12 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок пайових внесків асоційованих членів ЖБК, здав його в експлуатацію, здійснював передачу асоційованим членам ЖБК приміщень, обумовлених договорами та всіх документів, необхідних таким членам для реєстрації права власності. В ході внутрішньої перевірки та отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників квартир та нежитлових приміщень, з`ясовано, що приміщення АДРЕСА_3 безпідставно вилучено з власності позивача. Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою набуття ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно був договір купівлі - продажу, виданий 16.02.2018 року. З приводу підробки документів, які стали підставою для державного реєстратора для внесення запису про вправо власності, позивач звернувся до відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення злочину, відомості внесені до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження №12018240010000737, ухвалою слідчого судді накладено арешт на спірне приміщення. Підставою виникнення прав власності на нежитлове приміщення є довідка № 06/09-35 від 06.09.2016 року, а на нежитлове приміщення 1-го поверху № 2/1К площею 141,1 кв.м. - довідка № 06/09-29 від 06.09.2016 року, з ухвали слідчого судді вбачається, що підставою реєстрації права власності на приміщення № АДРЕСА_3 є довідка № 11/09-123 нібито видана ОСОБА_2 , який в подальшому на підставі договору купівлі - продажу 16.02.2018 року відчужив вищезазначене приміщення ОСОБА_1 .

Представник позивача Семененко Д.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду нотаріальну посвідчену заяву, згідно якої не заперечує проти розірвання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Луценко В.С. 16.02.2018 року за реєстровим № 537 у судовому порядку, справу просить розглядати за її відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 та сам відповідач в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належно, попередньо надали письмовий відзив, згідно якого просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність вимог позивача.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Позивач здійснив організацію будівництва секції № 12 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок пайових внесків асоційованих членів ЖБК, здав його в експлуатацію, здійснював передачу асоційованим членам ЖБК приміщень, обумовлених договорами та всіх документів, необхідних таким членам для реєстрації права власності.

В ході отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників квартир та нежитлових приміщень, з`ясовано, що приміщення АДРЕСА_3 вилучено з власності позивача.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою набуття ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно став договір купівлі - продажу, виданий 16.02.2018 року.

З приводу підробки документів, які стали підставою для державного реєстратора для внесення запису про право власності, позивач звернувся до відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення злочину, відомості внесені до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження №12018240010000737, ухвалою слідчого судді накладено арешт на спірне приміщення.

Підставою виникнення прав власності на нежитлове приміщення є довідка № 06/09-35 від 06.09.2016 року, а на нежитлове приміщення 1-го поверху № 2/1К площею 141,1 кв.м. - довідка № 06/09-29 від 06.09.2016 року.

З ухвали слідчого судді вбачається, що підставою реєстрації права власності на приміщення № АДРЕСА_3 є довідка № 11/09-123 видана ОСОБА_2 , який в подальшому на підставі договору купівлі - продажу 16.02.2018 року відчужив вищезазначене приміщення ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Приписи частини першої статті 216 ЦК України не застосовуються як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12).

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 року у справі № 756/13683/16-ц звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Враховуючи викладене, а також те, що довідка про сплату пайових внесків не є правочином в розумінні діючого ЦК України, не породжує будь - які правовідносини, суд залишає без задоволення позов в цій частині.

Разом з тим, суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача про скасування державної реєстрації права власності на приміщення № АДРЕСА_3 , котре належить на праві власності ОСОБА_1 , для поновлення порушеного права позивача в цій частині.

Керуючись ст.ст.3,4,7,10,11,264,265 ЦПК України, ст.ст.203,215,216 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово - будівельного кооперативу Набережний квартал схід 12 (код ЄДРПОУ 39404104, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) до ОСОБА_1 ( Ідн . НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 ( Ідн . НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ), третя особа приватний нотаріус Луценко Вікторія Сергіївна (м. Харків, пр. Науки, 30), про визнання недійсною довідки та скасування державної реєстрації права власності, - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення № АДРЕСА_3 , котре належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 1283989463101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: