Ухвала

від 11.11.2019 по справі 183/562/18 (2-а/183/21/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 183/562/18 (2-а/183/21/19)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року у справі №183/562/18 (2-а/183/21/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №№183/562/18 (2-а/183/21/19) з апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

У пункті 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя вважає, що наведена норма також може бути застосована і до юридичних осіб та суб`єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат, блокування їх руху внаслідок арешту чи ненадходження бюджетних асигнувань до Державної казначейської служби України апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Крім того слід зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.

Однак, скаржник не подав доказів того, що після відстрочення сплати судового збору відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1762 грн.

Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов майнового характеру, ціна позову - 170 грн., а тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала - 704,80 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 150% від 704,80 грн. = 1057,20 грн., проте документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному розмірі до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA268999980000034317206081005; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Окрім того, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, ст. 286 КАС України передбачений особливий порядок вирішення спорів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином, вказана норма встановлює строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку ст. 286 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 10 вересня 2019 року прийнято та складено рішення у справі №183/562/18 (2-а/183/21/19).

Апеляційну скаргу на рішення від 10.09.2019 року апелянт подав 23.10.2019 року, тобто з порушенням встановленого ст. 286 КАС України.

Одночасно апелянт просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що ним судове рішення отримано 20.09.2019 року, що підтверджується датою реєстрації на супровідному листі. Вперше апелянт подав скаргу вчасно безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте її було повернуто без розгляду. Вважає зазначені обставини поважними для поновлення строку відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року суддя вважає його необґрунтованим, у зв`язку з тим, що застосування ч.2 ст.295 КАС України в даному випадку є недоцільним, оскільки ст.286 КАС України передбачено спеціальні строки на оскарження рішень у цій категорії справ і будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено.

З огляду на те, що апелянт не обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року, встановленого ст. 286 КАС України, а також не надає доказів, які б підтвердили, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше, суддя не вбачає поважних причин пропуску строку, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, з огляду на те, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення встановлений нормами КАС України, а підстави, вказані апелянтом у клопотанні, є неповажними, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року у справі №183/562/18 (2-а/183/21/19)- залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак