Постанова

від 07.11.2019 по справі 400/2935/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2935/18 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представників позивача - Вуїв О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скін Маркет до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" ( позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області ( відповідач) від 30.08.2018 р. № 00080181402, яким збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 26 168 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 6 542 грн.; від 30.08.2018 р. № 00080171402, яким застосовано штраф за не реєстрацію податкових накладних у сумі 11 700грн.; а також податкове повідомлення - рішення від 14.11.2018 р. № 00106661402, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7 565 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1891, 25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не здійснював операції з постачання на суму ПДВ 174 578,43 грн., як стверджує відповідач, тому обов`язок скласти податкову накладну на суму ПДВ 8 405,00 грн. відсутній. Відповідачем не наведено жодних доказів такого постачання, а тому висновок про заниження податкових зобов`язань за березень 2018 р. та відсутність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на суму 8 405,00 грн - безпідставні. Грубим порушенням є також висновок відповідача щодо заниження податкових зобов`язань у сумі 14 95,00 грн. та про відсутність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на вказану суму, оскільки вказана сума є різницею вартості товару після уцінки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 30.08.2018 р. № 00080181402, № 00080171402 і від 14.11.2018 р. № 00106661402.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" (вул. Київська, 287/3, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 39560967).

В апеляційній скарзі, Головне управління ДФС України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначило, що на видаткові накладні від 30.03.2018 р. № 146 на суму ПДВ 1864,40 грн. і № 147 на суму ПДВ 174578,43 грн. зареєстрована одна податкова накладна від 30.03.2018 р. № 27 на суму ПДВ 168038,00 грн., замість 176443,00 грн., чим занижено податкові зобов`язання за березень 2018 р. на суму 8405,00 грн. Щодо заниження податкових зобов`язань за рахунок отриманої уцінки товару від постачальника, відповідач зазначає, що на момент отримання акту уцінки від постачальника на товар, його вже було реалізовано контрагенту - покупцю, тому даний товар не може бути в подальшому включеним до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання ( реалізації).

Позивач не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у липні-серпні 2018 р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 10.08.2018 р. № 1928/14-29-14-02/39560967 (а. с. 16-75). Перевіркою встановлено наступні порушення, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого знижено податок на прибуток на загальну суму 60 569,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.2 ст. 190, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 56 678,00 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму ПДВ 49 140,00 грн.

15.08.2018 р. позивач подав заперечення до акту перевірки (а. с. 76-98), на які відповідачем 28.08.2018 р. було надано відповідь (а. с. 99-130). За результатами розгляду заперечень відповідач виклав висновки акту перевірки в наступній редакції:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого знижено податок на прибуток за І квартал 2018 р. на суму 33110,00 грн;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.2 ст. 190, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 26168,00 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму ПДВ 23400,00 грн.

30.08.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00080181402, яким збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 26 168,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 542,00 грн., а також № 00080171402, яким застосовано штраф за не реєстрацію податкових накладних у сумі 11700,00 грн. (а. с. 10-15).

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем була подана скарга до Державної фіскальної служби України (а. с. 131-135).

09.11.2018 р. ДФС України прийнято рішення за результатами розгляду скарги (а. с. 138-149), яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 р. № 00080191402 в частині завищення адміністративних витрат на суму 141 918,00 грн. та штрафні санкції у відповідній частині. Податкові повідомлення-рішення № 00080181402 і № 00080171402 залишені без змін.

На підставі рішення ДФС України відповідачем 14.11.2018 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00106661402, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7 565,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1891,25 грн. (а. с. 178-180).

З матеріалів справи також вбачається, що за даними акту перевірки, 30.03.2018 р. позивач виписав на адресу ТОВ "В-Центр" видаткові накладні № 146 на суму 11186,40 грн. (у тому числі ПДВ 1864,40 грн.) і № 147 на суму 1 047 470,59 грн. (у тому числі ПДВ 174578,43 грн.), а податкова накладна від 30.03.2018 р. № 27 зареєстрована в ЄРПН на суму 1 008 227,32 грн. (у тому числі ПДВ 168037,89 грн.). Таким чином, відхилення за березень 2018 р. складає 8405,00 грн.

Судом досліджено надані позивачем копії видаткових накладних від 30.03.2018 р. № 146 і № 147 (а. с. 155-156). По видатковій накладній № 146 дані повністю співпадають з відображеними в акті перевірки, а по накладній № 147 суд встановив, що загальна сума складає 997 040,92 грн., у тому числі, 166173,49 грн. ПДВ.

З наданих сторонами матеріалів, суд встановив, що підставою для нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій стало, по-перше, заниження доходів на 42 025,00 грн. та податкових зобов`язань на 8 405,00 грн. за березень 2018 р., по-друге, заниження податкових зобов`язань за рахунок отриманої уцінки товару від постачальника.

Крім того, за даними акту перевірки, у вересні 2017 р. позивач придбав у ТОВ "В-Центр" спилок вет-блу на загальну суму 899 700,00 грн., у тому числі ПДВ 149 950,00 грн., що оформлено видатковою накладною від 29.09.2017 р. № 822.

Суму ПДВ було включено до податкового кредиту за вересень 2017 р. у розмірі 149 950,00 грн., відповідно до зареєстрованих податкових накладних від 22.09.2017 р. № 188 і від 29.09.2017 р. № 261.

Оскільки в результаті приймання товару виявлено його невідповідність по якості, позивач 12.10.2017 р. направив постачальнику лист № 2 з проханням оформити акт уцінки на 10% (а. с. 151). У відповідь ТОВ "В-Центр" надіслало позивачу акт уцінки товару від 29.12.2017 р. (а. с. 152), згідно з яким зменшено вартість товару на 89 970,00 грн., у тому числі ПДВ 14 995,00 грн.

На підставі акту уцінки позивачем збільшено суму інших доходів на вартість уцінки без ПДВ у розмірі 749 75,00 грн., при цьому, податкові зобов`язання в розмірі 14 995,00 грн. не нараховано та не задекларовано. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми податкових зобов`язань за грудень 2017 р. на 14 995,00 грн. за рахунок вартості товару, яка використана позивачем в операціях, не в межах господарської діяльності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не надав копії видаткової накладної від 30.03.2018 р. № 147 з даними, які відображені в акті перевірки. Натомість позивач надав засвідчену копію видаткової накладної № 147 на суму 1008227,32 грн. (у тому числі ПДВ 168 037,89 грн.), яка зареєстрована в ЄРПН, що також свідчить про правильні вартісні показники, відображені у видатковій накладній № 147, яка надана позивачем до суду. Крім того, суд вважав висновки відповідача про порушення позивачем п.п. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України хибними, оскільки товар, придбаний позивачем у ТОВ "В-Центр", був у подальшому реалізований, про що зазначено і в акті перевірки. Отже, придбаний товар був використаний у господарській діяльності позивача.

Оскільки позивач не здійснював операції з постачання на суму ПДВ 14 995,00 грн., то й обов`язок реєструвати податкову накладну на вказану суму у нього відсутній.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з таких мотивів.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України, передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування, платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до вимог п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення, зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до и. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постач товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається буді з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає с (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ПКУ).

Відповідно до вимог п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як було зазначено вище, за даними акту перевірки, 30.03.2018 р. позивач виписав на адресу ТОВ "В-Центр" видаткові накладні № 146 на суму 11186,40 грн. (у тому числі ПДВ 1864,40 грн.) і № 147 на суму 1047470,59 грн. (у тому числі ПДВ 174578,43 грн), а податкова накладна від 30.03.2018 р. № 27 зареєстрована в ЄРПН на суму 1008227,32 грн. (у тому числі ПДВ 168037,89 грн.) Таким чином, відхилення за березень 2018 р. складає 8405,00 грн.

Судом досліджено надані позивачем копії видаткових накладних від 30.03.2018 р. № 146 і № 147 (а. с. 155-156). По видатковій накладній № 146 дані повністю співпадають з відображеними в акті перевірки, а по накладній № 147 суд встановив, що загальна сума складає 997 040,92 грн., у тому числі, 166173,49 грн. ПДВ. Твердження відповідача, що до перевірки було надано видаткову накладну з іншими даними не підтверджено належними доказами.

Відповідач не надав копії видаткової накладної від 30.03.2018 р. № 147 з даними, які відображені в акті перевірки. Натомість позивач надав засвідчену копію видаткової накладної № 147, яку суд прийняв в якості належного доказу. Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на суму 1 008 227,32 грн. (у тому числі ПДВ 168 037,89 грн.) також свідчить, що правильні вартісні показники відображені у видатковій накладній № 147, яка надана позивачем до суду.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду щодо недоведеності позиції відповідача стосовно заниження позивачем доходів та податкових зобов`язань на суму 8405,00 грн. за березень 2018 р.

Щодо заниження податкових зобов`язань за рахунок отриманої уцінки товару від постачальника, колегія суддів зазначає таке.

За даними акту перевірки, у вересні 2017 р. позивач придбав у ТОВ "В-Центр" спилок вет-блу на загальну суму 899700,00 грн., у тому числі ПДВ 149950,00 грн., що оформлено видатковою накладною від 29.09.2017 р. № 822.

Суму ПДВ було включено до податкового кредиту за вересень 2017 р. у розмірі 149950,00 грн. відповідно до зареєстрованих податкових накладних від 22.09.2017 р. № 188 і від 29.09.2017 р. № 261.

Оскільки в результаті приймання товару виявлено його невідповідність по якості, позивач 12.10.2017 р. направив постачальнику лист № 2 з проханням оформити акт уцінки на 10% (а. с. 151). У відповідь ТОВ "В-Центр" надіслало позивачу акт уцінки товару від 29.12.2017 р. (а. с. 152), згідно з яким зменшено вартість товару на 89970,00 грн., у тому числі ПДВ 14995,00 грн.

На підставі акту уцінки позивачем збільшено суму інших доходів на вартість уцінки без ПДВ у розмірі 74975,00 грн., при цьому, податкові зобов`язання в розмірі 14995,00 грн. не нараховано та не задекларовано. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми податкових зобов`язань за грудень 2017 р. на 14995,00 грн. за рахунок вартості товару, яка використана позивачем в операціях, не в межах господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України є необгрунтованими, оскільки товар, придбаний позивачем у ТОВ "В-Центр", був у подальшому реалізований, про що зазначено і в акті перевірки. Отже, придбаний товар був використаний у господарській діяльності позивача. Даний висновок відповідає позиції ДФС України, викладеній у податковій консультації від 16.04.2018 р. Оскільки позивач не здійснював операції з постачання на суму ПДВ 14995,00 грн., то й обов`язок реєструвати податкову накладну на вказану суму у нього відсутній.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скін Маркет до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11.11.2019р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.