Ухвала

від 05.11.2019 по справі 609/726/19

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/726/19

2-з/609/3/2019

05 листопада 2019 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участю секретаря: Кравчук Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Шумськ заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

В провадженні Шумського районного суду Тернопільської області знаходится цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Зеніт про розірвання договору на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відшкодування матеріальних збитків.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом даного позову є стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Під час підготовчого судового засідання 8 жовтня 2019 року представник відповідача заявила, що на даний час приватне підприємство Зеніт розпочало процедуру ліквідації. В зв`язку з цим існують ризики невиконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Вивчивши заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Основними доводами заяви про забезпечення позову є те, що під час підготовчого засідання представник відповідача зазначила, що ПП Зеніт розпочало процедуру ліквідації. Однак, заявником не надано суду доказів, що дійсно ПП Зеніт перебуває у стані ліквідації.

Як вбачається зі змісту роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У пункті 4 вказаної постанови роз`яснено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, накладення такої заборони, про яку просить представник позивача в порядку забезпечення позову, не буде співмірним із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, представником позивача не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за неможливе застосувати у даній справі заходи забезпечення позову, про які просить представник позивача, з огляду на що у задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 , 150 , 153 , 258 , 260 , 353 , 354 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд.

Суддя: О. В. Ковтунович