Постанова

від 11.11.2019 по справі 644/4311/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

м. Харків

справа № 644/4311/18

провадження № 22-ц/818/4326/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

треті особи: ТДВ "Страхове Товариство "Домінанта", Моторне (транспортне) страхове бюро України

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року в складі судді Гончарової О.І., -

встановив:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта , Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 45 790 грн. у відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 27.10.2017 року о 10-30 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ Deawoo , державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку № 65-Б по пр. Московському в м. Харкові, на дорозі із двостороннім рухом, що має по дві смуги для руху в кожному напрямку, виїхав на призначену для зустрічного руху смугу та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Primaster , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача.

12.12.2017 року постановою Московського районного суду м. Харкова у адміністративній справі № 643/14262/17 ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В результаті ДТП автомобіль позивача зазнав мірою пошкодження: передній бампер, переднє ліве крило, передні ліві двері, заднє ліве крило, ліва сторона кузова, переднє ліве колесо з диском.

Цивільна відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ СТ ДОМІНАНТА полісом АК/4219065, діючим на дату ДТП, тому ОСОБА_1 одразу звернувся до ТДВ СТ ДОМІНАНТА та повідомив про ДТП.

03.11.2017 року аварійним комісаром, запрошеним ТДВ СТ ДОМІНАНТА , з використанням фотозйомки було обстежено пошкоджений автомобіль та складено протокол 14078 огляду транспортного засобу, де були детально зафіксовані всі наявні пошкодження.

Позивач автомобіль використовує щодня для того, щоб відвозити та забирати жінку та дочку від першого шлюбу, з університету, де навчається дівчина. Саме з цієї причини, зазначає позивач, він переїхав з Херсону до Харкова. Дівчина є інвалідом з дитинства у зв`язку із захворюванням хребта та ніг, потребує постійної сторонньої допомоги. З пошкодженням авто значною мірою змінився звичний спосіб життя, вимушений постійно по два рази на день наймати таксі, що потребувало значних коштів. З цієї причини, терміново провів ремонт автомобілю.

Також позивач зазначає, що відремонтувати автомобіль в спеціалізованому центрі Nissan не мав фінансової можливості, тому звернувся до фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з ремонту авто. 30.11.2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 частково надав послуги з відновлюваного ремонту на суму 7 250 грн., що підтверджується товарним чеком №106.

Також частково надав послуги з ремонту на суму 38 540 грн. фізична особа- підприємець ОСОБА_4 , що підтверджується рахунком-фактурою від 05.12.2017 року та актом виконаних робіт від 26.12.2017 року.

Усього на відновлюваний ремонт пошкодженого автомобіля позивач витратив 45 790 грн.

Відповідач ОСОБА_5 на всі пропозиції відшкодувати шкоду або відремонтувати авто, відмовився як на момент ДТП так і пізніше. Усі неодноразові звернення до ТДВ СТ ДОМІНАНТА також залишились без відповіді.

Тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

У судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Скіпор В.А. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_2 , представник відповідача - адвокат Чепенко О.І., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, надали письмове заперечення. ОСОБА_5 , пояснив, що дійсно 27.10.2017 року о 10-30 годині відбулась дорожньо-транспортна пригода за його участю, він керуючи автомобілем марки ЗАЗ Deawoo , державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку № 65-Б по пр. Московському в м. Харкові, на дорозі із двостороннім рухом, що має по дві смуги для руху в кожному напрямку, виїхав на призначену для зустрічного руху смугу та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Primaster , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача. 12.12.2017 року постановою Московського районного суду м. Харкова у адміністративній справі № 643/14262/17 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу; штраф сплачено, на час скоєння ДТП був діючий внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений зі Страховиком - Товариством з додатковою відповідальністю Страхове Товариство ДОМІНАНТА . Про цей факт не заперечує і позивач, бо про наявність страхового договору ОСОБА_1 було зразу ж повідомлено, вважає що він є неналежним відповідачем по справі, бо належний відповідач ТДВ СТ ДОМІНАНТА .

Треті особи: представник ТДВ СТ ДОМІНАНТА та представник Моторно (транспортне) страхове бюро України у судове засідання не прибули про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином причини неявки до суду не повідомили. Представник Моторно (транспортне) страхове бюро України надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Орджонікідзевський районний суд м. Харкова від 03 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТДВ Страхове Товариство Домінанта , Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення майнової та моральної шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій із посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, адже його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідно до договору, укладеного між ним та ТДВ "СТ "Домінанта", не відповідає нормам чинного законодавства України та правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15 та постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16.

23 вересня 2019 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін та зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що повністю відповідає всім засадам цивільного законодавства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеннювиходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив із того, що позивач просив стягнути спричинену матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_2 , який не є належним відповідачем, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного зі Страховиком - Товариством з додатковою відповідальністю Страхове Товариство Домінанта і відповідно до цього договору ТДВ СТ Домінанта взяло на себе зобов`язання по відшкодування завданої шкоди.

Проте в повній мірі з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.10.2017 року о 10-30 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ Deawoo , державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку №65-Б АДРЕСА_1 пр. Московському в м. Харкові, на дорожньому покритті із двостороннім рухом, що має по дві смуги для руху в кожному напрямку, - виїхав на призначену для зустрічного руху смугу та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Primaster , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача - ОСОБА_1

12.12.2017 року постановою Московського районного суду м. Харкова у адміністративній справі № 643/14262/17 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 3).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили - є обов`язковою для суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.ч. 1,2,5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України ).

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Отже, виходячи із того, що розмір заявленого позивачем відшкодування, знаходиться в межах встановлено страховим полісом ліміту (100 000 грн.) та позивачу не було здійснено виплату страхового відшкодування ТДВ СТ Домінанта або відмовлено у такій виплаті враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди є обґрунтованим.

Також обґрунтованими є доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти відшкодування завданої шкоди, оскільки відповідний обов`язок покладений на страховика у межах суми страхового відшкодування.

Судом першої інстанції ТзДВ Страхове товариство Домінанта залучено до участі у справі у якості третьої особи, а не відповідача.

Оскільки вирішення питання про заміну неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача вирішується на стадії розгляду справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень на вирішення питання про залучення належного відповідача у справі на стадії апеляційного перегляду.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи, не пов`язаних із встановленням належності відповідача.

Крім того, позивач та його представник в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі заперечували проти залучення у якості відповідача ТзДВ Страхове товариство Домінанта та стягнення коштів з страхової компанії та наполягала на своєму праві щодо стягнення коштів саме з ОСОБА_2 ..

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди не підлягають задоволенню з тих підстав, що такі позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача, а позивач категорично заперечує про заміну неналежного відповідача або залучення страхової компанії в якості співвідповідача.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди є законним та обґрунтованим і скасуванню або зміні не підлягає.

Проте, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди в зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача, виходячи з наступного.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком (у випадках, передбачених підпунктами г і ґ пункту 41.1 та підпунктом в пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, потерпілій особі моральна шкода відшкодовується страховиком лише у випадку, якщо такої шкоди завдано ушкодженням здоров`я.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.10.2017 року.

Тому суд першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, дійшов помилкового висновку про стягнення такої шкоди з страхової компанії.

Звертаючись із даним позовом до суду в частині стягнення моральної шкоди, позивач зазначає, що автомобіль використовує щодня для того, щоб відвозити та забирати дружину та дочку від першого шлюбу, з університету, де навчається дівчина. Саме з цієї причини, він переїхав з Херсону до Харкова. Дівчина є інвалідом з дитинства у зв`язку із захворюванням хребта та ніг, потребує постійної сторонньої допомоги. З пошкодженням авто значною мірою змінився його звичний спосіб життя, він вимушений був постійно по два рази на день наймати таксі, що потребувало значних коштів. З цієї причини, терміново провів ремонт автомобілю.

Також зазначає, що його звичний спосіб життя змінився, він вимушений був багато часу витрачати на зусилля, щоб повернути витрачені кошти на ремонт авто, замість того, щоб присвячувати його своїй родині, він зазнав моральних переживань та страждань, оскільки був позбавлений можливості нормально користуватись майном та вимушений був докладати додаткових зусиль для його нормалізації.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження цих вимог, позивачем не надано.

Враховуючи вищенаведене рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні, а в частині моральної шкоди рішення суду підлягає скасуванню згідно вимог ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про залишення позову в цій частині без задоволення з інших підстав..

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 376 , 381-384 , 389-391 ЦПК України , апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року в частині відмови у позові про стягнення моральної шкоди - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині залишити без задоволення з інших підстав.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко