Рішення

від 07.11.2019 по справі 304/1693/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1693/19

Провадження № 2/304/486/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу № 304/1693/19 за позовом ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті мати склала заповіт, за яким зокрема земельну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та будинок, який знаходиться за тією ж адресою заповіла йому. Він прийняв спадщину за матір`ю, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, подав державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не заявляв. Крім нього спадщину за матір`ю на іншу частину спадкового майна, визначеного у заповіті, прийняла його сестра - ОСОБА_3 . На даний час для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок він звернувся до нотаріуса, однак така повідомила, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок за померлою ОСОБА_2 по спадковій справі №53/2019 видано бути не може, оскільки ним не надано правовстановлюючий документ на будинок на ім`я померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим запропонувала звернутися до суду. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явився, однак попередньо подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити. Питання судових просив не вирішувати.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явилася, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради та не заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 04 січня 2019 року (а. с. 9, 10).

ОСОБА_2 залишила заповіт, за яким заповіла, зокрема, позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2123283000:01:001:0018 та будинок, який знаходиться за тією самою адресою, що підтверджується копією заповіту, посвідченого 22 листопада 2018 року секретарем виконкому Порошківської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 146 (а. с. 16).

Як вбачається з довідок Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 2235, № 2236 від 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була головою домогосподарства в АДРЕСА_1 , де зареєстрований позивач ОСОБА_1 , 1965 року народження (а. с.17, 18).

Довідкою державного нотаріуса Першої Ужгородської державної нотаріальної контори від 04 червня 2019 року № 1081/02-14 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Спадкова справа заведена 07 березня 2019 року за №53/2019, номер у Спадковому реєстрі: 63871412. Майно, право власності на яке набуте спадкодавцем за життя та яке підлягає державній реєстрації складається, зокрема, з будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (а. с. 12, 13).

Разом з цим, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №180596591 від 11 вересня 2019 року підтверджує відсутність відомостей щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 . Так само, згідно повідомлення Перечинської районної ради Закарпатської області від 11 вересня 2019 року вих. № 07-06/Г-112 в архіві РКП Бюро технічної інвентаризації відсутні відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11, 15).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Першої Ужгородської державної нотаріальної контори від 10 вересня 2019 року № 721/02-14 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_2 по спадковій справі № 53/2019 (номер у Спадковому реєстрі 63871412) нею видано бути не може, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано правовстановлюючий документ на будинок на ім`я померлої ОСОБА_2 (а. с. 22).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом прийняв спадщину за ОСОБА_2 , оскільки у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовився від спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняв спадщину, однак у нього існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то з врахуванням поданої позивачем заяви, в якій останній просить питання щодо судових витрат не вирішувати, а також положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, суд приходить до висновку, що таке волевиявлення позивача не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 200 ч. 4, 206 ч. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Порошківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351207; місцезнаходження: 89230 Закарпатська область Перечинський район с.Порошково, вул. Центральна, № 74.

Головуючий: Чепурнов В. О.