Ухвала

від 08.11.2019 по справі 307/2056/18

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2056/18

Провадження № 2-з/307/34/19

У Х В А Л А

08 листопада 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом.

В ході розгляду справи позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони вчиняти біль-які дії щодо земельних ділянок, які є предметом позову. Посилається на те, що під час розгляду справи було здійснено поділ спільних ділянок та присвоєно кожній з них кадастровий номер.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання позивача суд вважає, що воно підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 149 ч.ч. 1 та 2 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ч. 1 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Із позовної заяви убачається, що між сторонами наявний спір щодо нерухомого майна.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне накласти арешт на спірні земельні ділянки до набрання рішенням законної сили шляхом заборони їх відчуження, поділу, об`єднання, оскільки не вжиття заходів до забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог, може утруднити виконання рішення суду, або зробити його неможливим.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124410100 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 : НОМЕР_6 , площею 1.8100 га, що розташовані в м. Тячів, урочище Стара ферма шляхом заборони їх відчуження, поділу, об`єднання до набрання рішенням по справі законної сили.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України . У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий В.І. Гримут