Рішення

від 05.11.2019 по справі 688/3792/19

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3792/19

№ 2/688/1136/19

Рішення

Іменем України

05 листопада 2019 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої-судді Мазур Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Березенської Н.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка - ОСОБА_3 . З 05 листопада 1955 року ОСОБА_3 з перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , з яким проживала в АДРЕСА_1 до його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, за вищевказаною адресою з 1998 року проживає та зареєстрований позивач та його сім`я, оскільки подружжя ОСОБА_5 не мали власних дітей, а позивач опікувався останніми, доглядав, проживав з ними та здійснював поховання. Вищевказаний будинок належав колгоспному двору, головою якого являвся ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт на свого племінника - ОСОБА_2 , яким заповіла все своє майно останньому. Він, як спадкоємець за заповітом після смерті тітки, звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину не може, так як відсутні правовстановлюючі документи на ОСОБА_3 на вказане домоволодіння. А тому, просить суд визнати за ним право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовчому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області у підготовче судове засідання не з`явився, Рилівський сільський голова подав заяву про розгляд справи у відсутності представника ради, не заперечив проти задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Рилівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області 08 серпня 2007 року.

За життя, ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Рилівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області 13 вересня 1968 року.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та заявник проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказаний будинок належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про право власності, виданим 21 липня 1990 року виконавчим комітетом Шепетівської районної ради народних депутатів, на підставі рішення № 97 від 19 липня 1990 року та зареєстрованим в Шепетівському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером № 85. Право власності ОСОБА_4 зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15 лютого 2008 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області № 170/02-26 від 03.10.2019 року, згідно зі записом книг погосподарського обліку головою колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до членів колгоспного двору належала також його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки № 170/02-26 від 03.10.2019 року ОСОБА_4 помер17 червня 1990 року.

Після його смерті в управління майном вступила його дружина - ОСОБА_3 , яка неоформивши спадщину після смерті чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла. За життя остання склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося б, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що за законом вона матиме право, вона заповіла ОСОБА_2 .

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шепетівської районної державної нотаріальної контори по питанню видачі йому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Проте, згідно відповіді державного нотаріуса Шепетівської районної державної нотаріальної контори № 412/02-14 від 28.03.2018 року видати таке свідоцтво неможливо у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому до спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені та яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі смерті члена колгоспного двору спадкування майна двору не відкривається.

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із ч.2 ст.123 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи із рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок вбачається, що в цілому жилий будинок з принадлежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 за АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_4 на праві особистої власності, виданим 21.07.1990 року виконавчим комітетом Шепетівської районної ради народних депутатів на підставі рішенням виконавчого комітету Шепетівської районної ради народних депутатів № 97 від 19.07.1990 року . Право власності на дане будинковолодіння зареєстровано в Шепетівському бюро технічної інвентаризації 21.07.1990 року в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 85.

З довідки № 380 від 08 серпня 2019 року, виданої КП Шепетівське районне бюро технічної інвентаризації Шепетівської районної ради Хмельницької області вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_4 згідно дублікату свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконкомом Шепетівської районної ради народних депутатів 21.07.1990 року на підставі рішення виконкому № 97 від 19.07.1990 року. Дублікат свідоцтва про право власності на жилий будинок видано 15.02.2008 року Шепетівською райдержадміністрацією. На земельній ділянці побудовано: дерев`яний житловий будинок літ. А- 1 з житловою прибудовою з піноблоків літ. А-1 загальною площею - 71,9 кв. м., житловою площею - 31,4 кв. м.; Дерев`яний сарай літ. Б площею забудови - 33,0 кв. м. Вартість житлового будинку становить 78854 грн.

Крім того, судом встановлено, що будинок завершений будівництвом до 1991 року, побудований в установленому порядку на підставі відповідних рішень компетентних органів, відповідає будівельним, пожежним, санітарним та технічним нормам, його розташування не порушує правил добросусідства, що підтверджується даними технічної інвентаризації.

Фактично будівництво житлового будинку здійснювалось у період дії норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. Відповідно до положень якого виникнення права власності на будинок не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Крім того, до 5 серпня 1992 року, тобто до затвердження постановою Кабінету Міністрів України № 449 порядку прийняття в експлуатацію об`єктів недержавного замовлення, не передбачалося процедури введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності. Для реєстрації права власності будинку, збудованого до 5 серпня 1992 року достатньо висновку про технічний стан будинку, що складається Бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до абз. 2-3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування . Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавлений можливості оформити спадщину на спірний будинок через відсутність на день смерті спадкодавця правовстановлюючого документу на домоволодіння на ім`я останнього, тому його право підлягає захисту в судовому порядку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд знаходить, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, доведені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 392, 355 ЦК України, ст.ст. 12, 76-82, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 05 грудня 1997 року; РНОКПП - НОМЕР_4 .

Відповідач - Рилівська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, адреса: вул. Кірова, 39 с. Рилівка Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04402511.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: Н.В. Мазур