Постанова

від 05.11.2019 по справі 678/1491/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 678/1491/17

Провадження № 22-ц/4820/1756/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 року (суддя - Лазаренко А.В.) за позовом Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило стягнути з неї 8764 грн. 47 коп. надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги по догляду за дитиною до трьох років.

Позов мотивовано тим, що на підставі поданих відповідачем документів, згідно її заяв, ОСОБА_1 отримувала державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я у період з 01 листопада 2014 року по 30 квітня 2014, а також допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2014 року.

За результатами проведеної головним державним соціальним інспектором перевірки щодо правильності декларування доходів та майнового стану осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги було встановлено, що ОСОБА_1 під час звернення за призначенням державних соціальних допомог надала недостовірну інформацію про доходи членів сім`ї, а саме приховала, що у власності її чоловіка ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка та його дохід від здачі в оренду земельної ділянки (паю) у ПП Світлана . Крім того, відповідач приховала інформацію про наявність у неї на праві власності земельної ділянки площею 1,95 га для ведення особистого селянського господарства, яка продана відповідачкою, за договором купівлі-продажу від 30.10.2015 року. Вказані дії ОСОБА_1 призвели до надмірної виплати допомоги на загальну суму 8764,47 грн., із них 8188,23 грн. - кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року; з 01.05.2015 року по 31.10.2015 року; 576,24 грн. - кошти державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у період з 01.12.2012 року по 31.05.2013 року, з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року, з 01.12.2013 року по 31.05.2014 року.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 рокупозов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації надміру виплачену державну допомогу малозабезпеченій сім`ї та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в сумі 8764 грн. 47 коп., а також 87 грн. 64 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь Управління необхідно стягнути суму переплачених державних соціальних допомог, оскільки ОСОБА_1 приховала відомості, що вплинули на визначення розміру та права на державні соціальні допомоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що нею для призначення державних допомог було подано позивачу всі відповідні документи, які відображають усю інформацію про майно та доходи сім`ї, при цьому жодних перевірок та запитів інспекторами здійснено не було. Також апелянтом були подані докази які підтверджують, що на час звернення із заявою про призначення допомоги, їй не було відомо про наявну у власності чоловіка земельну ділянку, оскільки її сім`я земельною ділянкою не користувалась, а коштами які було отримано від здачі майна в оренду розпоряджалися батьки чоловіка. Також зазначала, що їй не було відомо про наявність у її особистій власності земельної ділянки, оскільки про виділення їй ділянки для ведення особистого селянського господарства вона не повідомлялась, крім того, за вимогою УСЗН, нею подавалась довідка про відсутність паю та довідка про суми виплачених доходів та утримання податків. Згідно довідок інформація про отримані доходи від здачі земельних ділянок в лізинг за 2012-2015 роки відсутня.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував докази та пояснення про відсутність в її діях мети приховати інформацію про майно та доходи, не надав належної оцінки життєвим обставинам, що спонукали до звернення за допомогою.

Також поза увагою суду залишилось її клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки звертаючись до суду з позовом управління просило стягнути надміру виплачену допомогу, яка частково знаходиться поза межами строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, у зв`язку з якими дійшов вірного висновку про задоволення позову. Крім того, вказує, що управлінням строк позовної давності не пропущено, оскільки дізналися про надання відповідачкою недостовірної інформації про майно та доходи сім`ї в грудні 2015 року, а з позовом звернулися в грудні 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 11 грудня 2012 року звернулась до Управління з заявою про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому ОСОБА_1 було подано декларацію про доходи та майновий стан, з якої вбачається, що до складу сім`ї входять: відповідач ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У власності заявника, на час звернення з заявами, була 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, у розділі V Відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо , заявник не вказала, що у її власності та власності її чоловіка перебувають земельні ділянки.

З аналогічними заявами ОСОБА_1 зверталась 04.06.2013 року та 11.12.2013 року.

На підставі цих заяв Управління прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року по 471,45 грн., з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року по 495 грн., з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року по 489,41 грн., з 01.12.2013 року по 31.05.2014 року по 495,00 грн.

Також ОСОБА_1 на підставі поданих нею заяв 01.11.2014 року та від 01.05.2015 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. За період з 01.11.2014 року по 01.01.2015 року у розмірі 522,91 грн. щомісячно, 01.02.2015 року по 28.02.2015 року - 576,48 грн., з 01.03.2015 року по 31.08.2015 року - 649,05 грн., з 01.09.2015 року по 31.10.2015 року - 1000,50 грн. щомісячно. Загалом розмір допомоги за означений період складав 8188,23 грн.

31 грудня 2015 року у ході проведення внутрішньої перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення державних допомог, Управлінню стало відомо про наявність у власності чоловіка відповідачки ОСОБА_2 земельної ділянки (паю) 2,18 га, яка виділена Павлівською сільською радою Погребещенського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та дохід від здачі її в оренду ПП Світлана . Наявність у власності ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 1,95 га виділена Громадською сільською радою Літинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 листопада 2012 року ОСОБА_2 отримав спадщину, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,1868 га, розташована на території Павлівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, оплату за зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 отримав в 4 кварталі 2013 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2015 року ОСОБА_1 продала земельну ділянку, площею 1,95 га кадастровий номер 0522481800:01:000:0182, яка розташована за адресою Вінницька область, Літинський район, громадська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за 30030 грн. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Літинською районною державною адміністрацією від 23.07.2012 року за №443, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №052240001005226 19 жовтня 2012 року (а.с.131-136).

Крім того, за період з 30.08.2015 року по 30.10.2015 року, ОСОБА_1 було здійснено ряд інших договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

30 серпня 2015 року відповідно до договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками відчужили квартиру АДРЕСА_2

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 уклала договори купівлі-продажу відповідно до яких придбала у власність незавершене будівництво, готовністю 79%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , також придбала земельну ділянку площею 0,15 га, за вище вказаною адресою.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1768-ІІ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`я (далі Закон №1768- ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Згідно з абзацом 5 ч.1 ст.7 Закону № 1768-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна соціальна допомога не призначається у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та ІІ групи, та сімей, в яких є діти інваліди) є земельна ділянка, площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім`ї причин не приносить дохід.

Якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення (ч.4 ст.7 Закону ІІІ).

Таким чином, виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям припиняється у разі, коли уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї при зверненні до відповідного державного органу із заявою про надання державної соціальної допомоги навмисно подав недостовірні відомості або приховав відомості при призначенні зазначеної допомоги та визначення її розміру.

На виконання Закону № 1768-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою №250 затвердив Порядок, пунктом 28 якого встановлено, що якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більше як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із матеріалів справи вбачається, що при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_1 була повідомлена про відмову в призначенні або припиненні виплат призначених допомог та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї. В заявах про призначення соціальної допомоги ОСОБА_1 власноруч ставила свій підпис під зазначеним попередженням, тобто усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне відповідальність згідно з чинним законодавством України, та одночасно дала згоду на збір інформації про сім`ю та доходи, що необхідні для призначення допомог.

Встановлено, що при призначенні державних допомог ОСОБА_1 приховала інформацію про майновий стан сім`ї та не задекларувала відомості про усе наявне нерухоме майно. На час звернення ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення із заявами про призначення допомог у власності її чоловіка ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка загальною площею 2,1868 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та отриманих податків ОСОБА_2 отримав дохід від надання майна в лізинг ПП Світлана у IV кварталі 2013 року в сумі 1275 грн., ІІІ - IV кварталі 2014 року в сумі 1518,48 грн., ІІІ кварталі 2015 року в сумі 5282,52 грн.

Крім того, ОСОБА_1 не вказала, що їй на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 1,95 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Літинський р-н, Громадська сільська рада. Вказана земельна ділянка належала їй на підставі державного акта, виданого Літинською РДА Вінницької області 18 жовтня 2012 року, на підставі розпорядження Літинської РДА від 23 липня 2012 року. Означену земельну ділянку ОСОБА_1 30 жовтня 2015 року за договором купівлі-продажу відчужила.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про стягнення надміру виплачених соціальних допомог, оскільки при призначенні державних допомог ОСОБА_1 приховала інформацію про майновий стан сім`ї та не задекларувала відомості про усе наявне нерухоме майно, що вплинуло на розмір визначеного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х років, та при призначенні державної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в розумінні абзацу 5 частини першої статті 7 Закону № 1768-ІІІ припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та/або повернення (стягнення) її у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є земельні ділянки площею понад 0,6 га, можливе тоді, коли відсутні обставини, про те, що така сім`я складається лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами 1 та 2 групи, та сімей, в яких є діти-інваліди, а також коли земельна ділянка з незалежних від сім`ї причин не приносить доходу.

Підстав для застосування положень абзацу 5 частини першої статті 7 Закону № 1768-ІІІ судом не встановлено.

Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності факту наявності умисних дій, спрямованих на навмисне подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, є такими, що суперечать встановленим обставинам і вимогам норм матеріального права, які врегульовують предмет цього спору.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності, не впливають на висновки суду, оскільки позивач довідався про вищезазначені порушення з боку відповідача 31.12.2015 року, про що було складено акти №157 та №158, з позовом до суду звернувся 15.12.2017 року, тобто в межах трирічного строку загальної позовної давності, який передбачений статтею 257 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду теж не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року).

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк