Постанова

від 07.11.2019 по справі 688/2901/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 688/2901/18

Провадження № 22-ц/4820/1845/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Чебан О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт про визнання недійсним договору оренди землі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Босюка В.А. від 16 серпня 2019 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року позивач, звертаючись із вказаним позовом до відповідача, вказувала, що 20.10.2010 року між нею та ТОВ Лотівка Еліт був укладений договір оренди землі, відповідно до якого вона передала відповідачу у строкове платне користування власну земельну ділянку кадастровий номер 6825587500:02:001:0020, площею 4,0148 га, яка розташована на території Серединецької сільської ради Шепетівського району, строком на 5 років. Підписані документи представники відповідача забрали на реєстрацію, після завершення якої один екземпляр повинні були повернути їй, однак цього не зробили. У 2015 році після завершення дії договору, вона звернулась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку, однак їй було відмовлено посилаючись на те, що реєстрація договору оренди землі проводилась у 201 2 році. У 2018 році отримавши примірник договору виявила, що строк дії договору вказано 10 років , а його державна реєстрації вчинена 31.07.2012 року. Вказує, що в договорі стоїть не її підпис, а іншої особи. Тому просила визнати цей договір оренди землі недійсним.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 20 жовтня 2010 року, площею 4,01 48 га, кадастровий номер 6825587500:02:0 01:0020, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт , який зареєстровано 31 серпня 2012 року у Шепетівському районному відділі Держкомзему за № НОМЕР_1 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн. та 3146 грн. витрат за проведення експертизи, а всього 3850,80 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на її користь понесені витрати в сумі 4000 грн.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у стягненні цих судових витрат, хоча до позовної заяви нею було додано договір-довіреність про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року, укладений між адвокатом Сахнюком О.В. та нею, в якому вказано, що за виконану роботу адвокатом замовник сплачує кошти в сумі 4000 грн. Окрім того, було долучено довідку-розрахунок про витрачений час на надання правничої допомоги, в якому зазначено послуги, які надані адвокатом довірителю-замовнику, кількість потрачених на це годин та вартість таких послуг, яка в сумі складає 4000 грн., а також квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.03.2018 року про сплату 4000 грн. за надання правової допомоги.

Крім того в ході розгляду справи надавалися послуги представництва в суді, заявлялися клопотання, готувалися адвокатські запити тощо.

Таким чином, понесення судових витрат на правову допомогу було підтверджено належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що представником позивача в порушення вимог процесуального закону не було надано детального опису виконаних ним робіт та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ст.ст. 15 , 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи не містять довідки-розрахунку щодо надання правничої допомоги позивачу із зазначенням послуг, які надані адвокатом довірителю-замовнику, витраченого часу та вартості послуг.

Доводи апеляційної скарги про долучення до позовної заяви вказаної довідки-розрахунку щодо надання правничої допомоги, не ґрунтується на доказах.

Відтак відсутність доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за змістом ч.3 ст. 137 ЦПК України унеможливлювало визначення судом розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу між сторонами.

Наявність у матеріалах справи договору про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року та квитанції від 26.03.2018 року про сплату коштів представнику за надання правової допомоги не виключала необхідність надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В іншій частині рішення не оскаржується, відтак не переглядається в апеляційному порядку.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2019 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко