Постанова

від 02.10.2019 по справі 161/18657/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №161/18657/17

провадження №61-39996св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ківерцівський національний природний парк Цуманська пуща ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року у складі судді Рудської С. М та постанову Апеляційного суду Волинськогої області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Грушицького А. І., Киці С. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща (далі - Ківерцівський НПП Цуманська пуща ) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що з 25 листопада 2015 року до 03 липня 2017 року позивач працював на посаді начальника відділу відтворення та збереження тваринного та рослинного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща .

03 липня 2017 року наказом № 32-ос Ківерцівського НПП Цуманська пуща його звільнено з посади начальника відділу відтворення та збереження тваринного та рослинного світу у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню цієї роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2017 року його поновлено на роботі. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягало до негайного виконання.

29 вересня 2017 року державний виконавець Ківерцівського відділу державної виконавчої служби (далі - Ківерцівський ВДВС) повідомив його про необхідність прибуття 02 жовтня 2017 року до Ківерцівського ВДВС для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі. У цей день на відділенні Нова пошта він отримав лист відповідача від 28 вересня 2017 року № 01-15/232 з проханням прибути 02 жовтня 2017 року до установи із трудовою книжкою для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі.

02 жовтня 2017 року у Ківерцівському ВДВС він отримав наказ відповідача від 29 вересня 2017 року № 63-ос Про поновлення ОСОБА_1 на роботі , згідно з яким його поновлено на роботі з 02 жовтня 2017 року.

Наказом від 02 жовтня 2017 року № 23-аг відповідач відсторонив його від роботи за відмову від проходження медичного огляду, а 04 жовтня 2017 року у відділенні Нова пошта він отримав цей наказ.

03 жовтня 2017 року відповідач викликав його на роботу та ознайомив з новим наказом від 29 вересня 2017 року № 63-ос Про поновлення ОСОБА_1 на роботі , де було зазначено, що ОСОБА_1 поновлюється на роботі з 21 вересня 2017 року.

20 жовтня 2017 року в поштовому відділенні № 26 м. Луцька він отримав трудову книжку і наказ № 68-ос від 10 жовтня 2017 року, згідно з яким його звільнено за прогул у період з 04 жовтня до 09 жовтня 2017 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України та у зв`язку з непроходженням позачергового медичного огляду.

Відповідач звільнив його незаконно, оскільки він був відсутній на роботі у зв`язку з відстороненням від роботи.

На підставі статті 235 КЗпП України за час вимушеного прогулу на його користь з відповідача необхідно стягнути середній заробіток, який має обчислюватись з 21 вересня 2017 року.

Просить суд визнати незаконними накази від 02 жовтня 2017 року № 23-аг Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи , наказ від 03 жовтня 2017 року № 24-аг Про оголошення догани ОСОБА_1 ; наказ від 03 липня 2017 року № 32-ос Про звільнення ОСОБА_1 , поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня винесення рішення суду; стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн; стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що дії роботодавця щодо направлення позивача для проходження позачергового медичного огляду відповідають положенням Закону України Про охорону праці . Згідно із наказом від 02 жовтня 2017 року № 23-аг ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 02 жовтня 2017 року з встановленням додаткового часу для проходження позачергового медичного огляду до 03 жовтня 2017 року. Суд дійшов висновку, що у разі усунення перешкоди у допуску до роботи, з 04 жовтня 2017 року позивач міг приступити до роботи. Якщо не були усунені причини відсторонення від роботи, працівник може бути звільнений з роботи або притягнутий до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану). Тому відсутні правові підстави для визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення позивача на роботі, а також задоволення інших позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Волинської областівід 31 травня 2018 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 рокузалишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позову. Суд виходив з того, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 застосовано за вчинення прогулу 02 жовтня 2017 року та 03 жовтня 2017 року, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення - за прогул з 04 жовтня 2017 року до 09 жовтня 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 31 травня 2018 року, просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

23 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив Ківерцівського НПП Цуманська пуща на касаційну скаргу.

16 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права.

Відповідач із власної ініціативи без правових підстав відсторонив позивача від роботи та застосував до нього два дисциплінарні стягнення через відмову від проходження медичного огляду.

Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на лист Управління Держпраці у Волинській області від 06 листопада 2017 року №-386-з/06-06, наданий після інспекційних відвідувань установи відповідача за офіційною заявою позивача, в якому наведено висновок, що посада начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу національного парку не належить до переліку робіт, для виконання яких є обов`язковим медичний огляд працівників.

Медичні огляди не є обов`язковими для всіх працівників, а є обов`язковими лише для певних категорій (додаток 5 до наказу Міністерства охорони здоров`я України Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорії від 21 травня 2007 року № 246).

Відсторонення від роботи або іншої діяльності проводиться власником за поданням посадових осіб Державної санітарно-епідеміологічної служби, проте таке подання відсутнє.

Позивача звільнено відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України та у зв`язку з не проходженням медичного огляду, але насправді звільнено за порушення трудової дисципліни згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Суд не з`ясував, чи мав місце дисциплінарний проступок, який став безпосередньо підставою для звільнення позивача з роботи, та не перевірив законність застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Характер роботи позивача відноситься до складних, напружених умов праці, які можуть викликати стійкі функціональні порушення та як наслідок професійні захворювання. З метою запобігання погіршення стану здоров`я позивача було прийнято рішення про його направлення на проходження позачергового огляду.

Враховуючи прогули з 04 жовтня 2017 року до 09 жовтня 2017 року наказом директора від 10 жовтня 2017 року № 68-0с ОСОБА_1 звільнено з роботи.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що сторони перебували у трудових відносинах. Позивач ОСОБА_1 у період з 25 листопада 2015 року до 03 липня 2017 року працював на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща .

Наказом директора Ківерцівського НПП Цуманська пуща від 03 липня 2017 року № 32-ос ОСОБА_1 звільнено зі займаної посади з 03 липня 2017 року за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівського НПП Цуманська пуща про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди позов ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща ; стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу без обов`язкових відрахувань за період з 03 липня 2017 року до 21 вересня 2017 року у розмірі 25 085,58 грн; на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Рішення суду від 21 вересня 2017 року в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівським НПП Цуманська пуща добровільно не виконано. 25 вересня 2017 року суд видав виконавчий лист.

25 вересня 2017 року постановою державного виконавця Ківерцівського районного ВДВС відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 161/11916/17, виданого 25 вересня 2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща (а. с. 101).

Ківерцівський НПП Цуманська пуща наказом від 29 вересня 2017 року № 63-ос Про поновлення на роботі ОСОБА_1 скасував наказ від 03 липня 2017 року № 32-ос Про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща з 21 вересня 2017 року (а. с. 129).

До роботи ОСОБА_1 фактично приступив 02 жовтня 2017 року.

Наказом від 02 жовтня 2017 року № 22-аг ОСОБА_1 направлено на позачерговий медичний огляд за місцезнаходженням Ківерцівського НПП Цуманська пуща до Комунального закладу Ківерцівське районне територіальне медичне об`єднання відповідно до статті 17 Закону України Про охорону праці (а. с. 128).

Від проходження позачергового медичного огляду ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Наказом від 02 жовтня 2017 року № 23-аг ОСОБА_1 відсторонено від роботи у зв`язку з відмовою (ухиленням) від проходження позачергового медичного огляду з 02 жовтня 2017 року, надано додатковий час для проходження позачергового медичного огляду до 03 жовтня 2017 року, попереджено, що у випадку непроходження позачергового медичного огляду він буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (а. с. 127).

Від ознайомлення з наказами від 02 жовтня 2017 року № 22-аг та від 02 жовтня 2017 року № 23-аг ОСОБА_1 відмовився, комісією у складі працівників Ківерцівського НПП Цуманська пуща 02 жовтня 2017 року складено відповідний акт (а. с. 117).

Суд першої інстанції з`ясував, що 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 встановлена I Б група інвалідності довічно (а. с. 19), з часу встановлення інвалідності і до часу звільнення позивача з роботи він неодноразово лікувався, з часу проходження позивачем медичного огляду і до часу фактичного виходу минуло понад п`ять місяців.

Наказ від 02 жовтня 2017 року № 22-аг про направлення на позачерговий медичний огляд позивач ОСОБА_1 не оскаржував.

Крім того, суд встановив, що згідно з наказом від 02 жовтня 2017 року № 23-аг ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 02 жовтня 2017 року з встановленням додаткового часу для проходження позачергового медичного огляду до 03 жовтня 2017 року.

Згідно з актом від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не з`явився на роботу за адресою АДРЕСА_1 , був відсутній на робочому місці в період з 09:00 до 18:00, а також 02 жовтня 2017 року з 14:45 і до кінця робочого дня (а. с. 111, 117).

Згідно з актом від 03 жовтня 2017 року Про відмову від письмового ознайомлення з наказами директора та відсутність на роботі начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу ОСОБА_1 о 10:40 ОСОБА_1 прийшов у приміщення адміністрації Парку за адресою: АДРЕСА_2 , відмовився надати письмові пояснення щодо його відсутності 02 жовтня 2017 року з 14:45 та до кінця робочого дня, а також 03 жовтня 2017 року з 09:00 до 10:40, повідомив про відмову виконувати накази директора, о 10:50 залишив приміщення адміністрації (а. с. 118).

Наказом від 03 жовтня 2017 року № 24-аг за відсутність на робочому місці без поважних причин 02 жовтня 2017 року та 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (а. с. 125).

Факт відсутності позивача ОСОБА_1 на роботі в період з 04 жовтня 2017 року до 09 жовтня 2017 року підтверджується відповідними актами, складеними комісією у складі працівників відповідача (а. с. 112-117, 119-122). Свою відсутність у зазначені дні на роботі позивач не заперечував.

Відповідач неодноразово на адресу позивача ОСОБА_1 надсилав повідомлення з пропозицією надати пояснення з приводу відсутності на робочому місці, проте від їх отримання позивач ухилявся (а. с.105-107).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із статтею 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема: правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Щодо позачергового медичного огляду

Відповідно до статті 169 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Згідно із пунктом 3 частини першої статтею 14 Закону України Про охорону праці працівник зобов`язаний, зокрема, проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 17 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки. За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Суд встановив, що наказом 02 жовтня 2017 року №22-аг відповідно до статті 17 Закону України Про охорону праці позивача направлено на позачерговий медичний огляд.

Суд першої інстанції виходив з того, що законодавство не обмежує роботодавця у кількості направлень працівника на позачерговий медичний огляд з його ініціативи, якщо є підстави вважати, що стан здоров`я працівника перешкоджає виконанню ним трудових обов`язків.

Верховний Суд зазначає, що метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров`я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов`язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб.

Підстави проходженняпозачергового медичного огляду працівника визначені статтею 17 Закону України Про охорону праці , зокрема медичний огляд працівників, за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.

Верховний Суд зауважує, що згідно із КЗпП України та Закону України Про охорону праці працівник зобов`язаний проходити відповідні медичні огляди у встановленому порядку. Ініціатива роботодавця про проходження працівником позачергового медичного огляду має бути обґрунтована.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №161/11916/17 за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівського НПП Цуманська пуща про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості зі заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди не має преюдиційного значення, оскільки у цій справі оскаржувалося звільнення позивача у зв`язку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я і такого висновку суд касаційної інстанції дійшов через відсутність медичного висновку.

Проте такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає обставинам, які встановлені судами у справі №161/11916/17, в якій суди дійшли висновку, що позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини другої статті 40 КЗпП України з порушенням вимог закону.

У цій справі суди встановили, що згідно з довідкою Луцької МСЕК від 07 травня 2017 року ОСОБА_1 є інвалідом I Б групи і йому рекомендовано стаціонарне лікування. Згідно з медичною довідкою про проходження позачергового медичного огляду працівника від 21 червня 2017 року № 32 ОСОБА_1 пройшов позачерговий медогляд і визнаний обмежено працездатним на посаді начальника відділу, може працювати в спеціально створених умовах - комплексі заходів, що забезпечать необхідні для інваліда умови та режим праці. Крім того, Луцькою МСЕК розроблена програма його реабілітації. Висновком Луцької МСЕК не виявлено невідповідність ОСОБА_1 виконуваній ним роботі на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща внаслідок стану його здоров`я і йому медико-соціальною експертною комісією не була рекомендована інша робота, ніж він виконує.

Оцінюючи наказ відповідача від 02 жовтня 2017 року №22-аг Про направлення ОСОБА_1 на позачерговий медичний огляд , суди не звернули уваги, що зазначена відповідачем підстава медичного огляду не є переконливою та обґрунтованою, оскільки роботодавець не навів переконливих аргументів, що стан здоров`я позивача не дозволяє йому виконувати трудові обов`язки з урахуванням обставин встановлених у справі № 161/11916/17-ц.

Верховний Суд зауважує, що рішення про направлення позивача на позачерговий медичний огляд відповідач прийняв у день його поновлення на роботі на підставі рішення суду, що свідчить про упереджене ставлення відповідача до позивача.

Крім того, суди не надали належної оцінки листу Управління Держпраці у Волинській області від 06 листопада 2017 року на звернення ОСОБА_1 , в якому зазначено, що процедура проведення позачергового медичного огляду проводиться лікувально-профілактичним закладом за порядком періодичного огляду, оскільки він здійснюється протягом трудової діяльності. Із наданих документів та рішення Луцького міського суду Волинської області від 21 вересня 2017 року (справа № 161/11916/17) вбачається, що документи МСЕК не містять протипоказань для виконання роботи на посаді начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща (а. с. 12 - 18).

Щодо відсторонення

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Верховний Суд виходить з того, що відсторонення від роботи працівника роботодавцем можливе з підстав, передбачених законодавством, на вимогу третіх сторін та/або з власним рішенням. При відстороненні працівника від роботи роботодавець повинен діяти: на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом; неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення: правова підстава для відсторонення від посади; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення. Якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не зазначено строк відсторонення про його допуск до роботи видається наказ (розпорядження).

У наказі від 02 жовтня 2017 року № 23-аг роботодавець відсторонив начальника відділу відтворення та збереження рослинного та тваринного світу Ківерцівського НПП Цуманська пуща ОСОБА_1 від роботи з 02 жовтня 2017 року, однак не зазначив строк, на який він відсторонений від роботи. У пункті 2 цього наказу роботодавець зазначив час для проходження медичного огляду до 03 жовтня 2017 року, який не є строком його відсторонення від роботи.

Щодо догани та звільнення позивача

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно із частиною другою статті 17 Закону України Про охорону здоров`я роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Відповідно до наказу від 03 жовтня 2017 року № 24-аг Про оголошення догани ОСОБА_1 йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни з підстав відсутності на роботі 02 жовтня 2017 року та 03 жовтня 2017 року без поважних причин ( а. с. 49).

Згідно з наказом від 10 жовтня 2017 року № 68-ос Про звільнення ОСОБА_1 його звільнено за порушення трудової дисципліни, а саме прогули з 04 жовтня до 09 жовтня 2017 року та не проходження позачергового медичного огляду.

Верховний Суд зауважує, що відсторонення працівника є тимчасовим увільненням працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання, на період відсторонення працівника від роботи за ним зберігається його робоче місце.

Відсторонивши позивача від роботи з 02 жовтня 2017 року та не встановивши строк його відсторонення, відповідач застосував до ОСОБА_1 стягнення за порушення трудової дисципліни відповідно догану та звільнення, а саме прогули без поважних причин за період його відсторонення від роботи, що суперечить трудовому законодавству.

З огляду на встановлені судами обставини, з урахуванням змісту наказу від 02 жовтня 2017 року № 23-аг Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи , в якому не встановлений строк його відсторонення, суди помилково витлумачили застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права - статті 46, 169 КЗпП України, статті12, 17 Закону України Про охорону праці як підставу для висновку про прогули позивача без поважних причин з 02 жовтня 2017 року до 09 жовтня 2017 року та як наслідок обгрунтованість його звільнення з роботи відповідачем.

З урахуванням встановлених судами обставин накази від 02 жовтня 2017 року № 23-аг Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи , від 03 жовтня 2017 року № 24-аг Про оголошення догани ОСОБА_1 , від 10 жовтня 2017 року № 68-ос Про звільнення ОСОБА_1 не відповідають вимогам трудового законодавства, отже є незаконними.

Щодо поновлення на роботі

Згідно з частиною першою, другою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскаржувані судові рішення не відповідають установленим зазначеними вище нормам матеріального права, положенням норм процесуального права щодо законності й обґрунтованості, а також завдання завданням цивільного судочинства, тому підлягають скасуванню і ухваленню нового рішення про задоволення позову.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника Порядком обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацом останнім пункту 4 Порядку працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку. У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Верховний Суд виходить з того, що позивач звільнений 10 жовтня 2017 року, згідно із рішенням суду та наказу відповідача від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін в наказ № 63-ос від 29 вересня 2017 року поновлений на роботі з 04 липня 2017 року, перед звільненням протягом останніх двох календарних місяців він не працював (у травні і червні місяці 2017 року йому надана чергова щорічна відпустка та відпустка без збереження заробітної плати), а тому для обчислення середньомісячної заробітної плати позивача необхідно виходити із виплат за попередні місяці - березень та квітень 2017 року.

З врахуванням того, що згідно з довідкою Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с. 131) заробітна плата ОСОБА_1 у березні 2017 року становила 7 808,59 грн, у квітні - 11 617,43 грн, кількість робочих днів у березні 2017 року - 22 днів., у квітні 2017 року - 19 днів, середньоденна заробітна плата становить (7 808,59 грн + 11 617,43 грн : 41 робочий день= 473,80 грн, у зв`язку з чим на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2017 року до 02 жовтня 2019 року в розмірі 234 531,00 грн ( 473,80 грн х 495 днів вимушеного прогулу) без відрахування податків і зборів.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Верховний Суд на підставі викладених норм права, враховує обставини справи, дійшов висновку, що підтверджено факт порушення законних прав позивача, яке полягало в незаконному звільненні з роботи, що призвело до моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд касаційної інстанції виходить із встановлених судами обставин справи та вважає справедливим визначити суму на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Верховний Суд зважає на те, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини справи, однак докази оцінені у зв`язку з неправильним застосування норм матеріального права, тому наявні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже сплата судового збору за розгляд справи покладається на відповідача - сплата судового збору за подання позову у розмірі 1 409,60 грн, за подання апеляційної скарги - 2 114,40 грн та судові витрати - 2 819,20 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 31 травня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити

Визнати незаконними накази від 02 жовтня 2017 року № 23-аг Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи , від 03 жовтня 2017 року № 24-аг Про оголошення догани ОСОБА_1 , від 10 жовтня 2017 року № 68-ос Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відтворення та збереження тваринного та рослинного світу Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща з 10 жовтня 2017 року.

Стягнути з Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 234 531 (двісті тридцять чотири тисячі п`ятсот тридцять одну) гривні 00 копійок.

Стягнути з Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Ківерцівського національного природного парку Цуманська пуща в дохід держави судовий збір у розмірі 6 343 (шість тисяч триста сорок три) гривні 20 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко