У Х В А Л А
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/26026/17-ц
провадження № 61-19457ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Брітіко , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії та стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 , через свого представника Тарасенко О .В., подала позовну заяву до суду, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12 липня 2017 року, просила : зобов`язати ТОВ БРІТІКО за власний рахунок привести проектну документацію з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог ДБН, зокрема, але не виключно: ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва таким чином, щоб відстань від об`єкту будівництва по АДРЕСА_1 до будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 була не менше 8 (восьми) метрів, а відстань до меж червоних ліній не менше 3 (трьох) метрів; зобов`язати ТОВ БРІТІКО за власний рахунок провести перебудову здійсненого ним будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог ДБН, зокрема, але не виключно: ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва таким чином, щоб відстань від об`єкту будівництва по АДРЕСА_1 до будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 була не менше 8 (восьми) метрів, а відстань до меж червоних ліній не менше 3 (трьох) метрів та стягнути з ТОВ БРІТІКО на користь ОСОБА_1 спричинену майнову шкоду у розмірі - 42 458,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Заходи забезпечення позову, - арешт, накладений ухвалою суду від 15 травня 2017 року, шляхом заборони ТОВ Брітіко та будь-яким іншим особам, що залучені та/або уповноважені ТОВ Брітіко до проведення будівельних робіт: здійснювати, а при здійсненні, зупинити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0015, - скасовано. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року Клопотання представника ТОВ Брітіко Єрмоленко Є. В. про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ТОВ БРІТІКО за власний рахунок привести проектну документацію з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва таким чином, щоб відстань від об`єкту будівництва по АДРЕСА_1 до будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 була не менше 8 (восьми) метрів.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідача на її користь збитків.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову у даній справі за відшкодування майнової шкоди становить - 42 458,00 грн, яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн*100 =192 100 грн).
Крім того, було заявлено вимоги немайнового характеру (зобов`язання вчинити певні дії).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Брітіко , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії та стягнення збитків відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85541408 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні