Ухвала

від 04.11.2019 по справі 201/9869/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1492/19 Справа № 201/9869/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 358, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчогосудді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 , було задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, а саме до 26 листопада 2019 року, з визначенням застави у розмірі 384 200 гривень.

Рішення суду умотивовано тим, що існує обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 358, ч.1 ст. 366 КК України, яка підтверджується матеріалами клопотання, слідчим та прокурором доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, і доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Крім того, слідчий суддя взяв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_8 тривалий час переховувався від органів досудового слідства і суду, що підтверджується постановами про зупинення досудового розслідування та оголошення останнього в розшук, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також свідчить про наміри підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Захисник ОСОБА_9 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 не погодився з рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_8 та постановити нову ухвалу, обравши більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в ході судового розгляду клопотання суду не було надано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри, не кажучи вже про підстави тримання особи під вартою. Серед перелічених доказів обгрунтованості підозри лише документи, які або лише фіксують ти чи інші процесуальні дії слідчого (витяги з ЄРДР, протоколи затримання), або характеризують цивільно-правові взаємовідносини між потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .

Зазначає, що ОСОБА_8 раніше ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності не притягався, інкриміновані йому правопорушення не були спрямовані проти життя чи здоров`я людини.

Також вказує, що суд не взяв до уваги міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_8 проживає разом зі своєю дружиною та сином, за місцем проживання характеризується позитивно, тимчасово працював водієм таксі. Тобто, ОСОБА_8 до затримання вів добропорядний спосіб життя відповідального громадянина України, з чого випливає, що він не має будь-якого наміру переховуватися від органів слідства та суду. Окрім того, ОСОБА_8 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому що всі будь-які речові докази, які на думку слідства могли б мати суттєве значення для справи, вилучені та доступ до них неможливий.

Щодо можливості з боку ОСОБА_8 незаконно впливати на свідків, то це, на думку захисника, є безпідставним, оскільки всіх необхідних осіб вже допитано, будь-яких повідомлень від них про спроби впливу з боку ОСОБА_8 або його оточення не надходило та суду не надано.

Захисник ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 не погодився з рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 року щодо ОСОБА_8 скасувати. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було дотримано всіх вимог ст. 194 КПК України, не встановлено достатньої кількості підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не прийнято до уваги фактичні обставини, відсутність підстав вважати підозру обгрунтованою, та не враховані і не прийняті до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Крім того, судом безпідставно визначено таку суму встановленої застави, яка виходить за межі, передбачені ст. 183 КПК України.

Крім того, посилається на те, що в порушення вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею не враховано та в повній мірі для прийняття законного та обґрунтованого рішення не з`ясовано, а слідчим та прокурором безпідставно та протизаконно не надано слідчому судді всіх матеріалів кримінального провадження, для оцінки їх в сукупності та виконання вимог, передбачених п. п. 1,4, 5, 6, 8, 10 ст. 178 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки учасників судового провадження, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно доч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційних скаргах та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів убачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 358, ч.1 ст. 366 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме протоколами допитів потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколом обшуку від 06.09.2019 року, протоколом пред`явлення документів для впізнання, розписками про отримання підозрюваним грошових коштів від потерпілого тощо.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_8 , знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри, може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 тривалий час переховувався від органів досудового слідства і суду, що підтверджується постановами про зупинення досудового розслідування та оголошення останнього в розшук, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також свідчить про наміри підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду. У зв`язку з наведеним слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним, з чим цілком погоджується й суд апеляційної інстанції.

Посилання ж апелянтів на недоведеність провини їх підзахисного у скоєнні вищезазначених злочинів, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги захисника в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційних скаргах, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за них у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначення захисту в апеляції про те, що суд першої інстанції встановив завеликий розмір застави, який не відповідає майновому стану підозрюваного та його родини, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки зазначені в апеляції підстави були враховані судом під час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням того, що ризики, встановлені судом, є реальними, і запобігти їхньому уникненню, окрім як застосуванням найбільш суворого запобіжного заходу неможливо, а тому судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу належним чином врахував обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, які визнав доведеними, та як вимагають приписи норми ч.5 ст. 182 КПК України, визначив заставу у межах, передбачених за скоєння особливо тяжкого злочину, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.4 ст. 190 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є особливо тяжким злочином і за нього передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 358, ч.1 ст. 366 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4