Справа № 308/6676/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бойко Б.Б. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сторожницької сільської ради, третьої особи без самостійних вимог - Фермерське господарство Коник про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності,
встановив:
12 червня 2019 року до суду надійшла вищевказана позовна заява про визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 більше 25 років проживає в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який така отримала у власність за договором купівлі-продажу житлової площі від 18.10.2000, укладеному у простій письмовій формі. Сума договору становила 200 грн., які були сплачені нею в касу КСП ім. Горького. 18.04.2000 продавцем КСП ім. Горького, керуючись рішення правління КСП ім. Горького від 15.09.1999 про продаж житлової площі, у зв`язку з реформуванням КСП ім. Горького, було підписано прийомо-здаточний акт житлової площі. Оригінали даних документів находяться в позивача, однак оригінал рішення правління КСП від 15.09.1999 не збереглося, що доводиться довідкою №1/21 від 24.04.2018, виданою ФГ Коник , яке є правонаступником КСП ім. Горького. Згідно з рішенням Сторожницької сільської ради Ужгородського району 34 сесії 6 скликання від 21.05.2015 № 12 за ОСОБА_3 закріплена земельна ділянка за належною їй житловою власністю в АДРЕСА_1 , площею 0.07 га. Відповідно характеристики будівель і споруд вартість житлового будинку з врахуванням зносу 70 % становить 132 300 грн. Належним чином оформити право власності на придбане майно позивач не змогла, так як надалі законодавством України не передбачалося можливість купівлі-продажу нерухомого майна за договором, укладеним в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення. ОСОБА_3 проживала у даному будинку за декілька років до його придбання в КСП ім. Горького і по сьогоднішній день. Враховуючи наведене, єдиним способом відновлення порушених прав ОСОБА_3 є звернення до суду з позовом про визнання за нею право власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Сторожницької сільської радищодо задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Фермерське господарство Коник в судове засідання не з`явився.
Суд, з`ясувавши позиції учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З письмових пояснень позивача, які визнані та не заперечуються відповідачем, вбачається, що 18.04.2000 між КМС ім. Горького та ОСОБА_3 було укладено прийомо-здаточний акт, за яким остання приймає як особисту власність в гуртожитку по АДРЕСА_1, загальною площею 18 кв.м. (а.с. 4).
За договором купівлі-продажу від 18.10.2000, укладеним між КМС ім. Горького та ОСОБА_3 , житлову площу 18 кв .м. в гуртожитку по АДРЕСА_1 передано ОСОБА_3 з видачею документів, що засвідчують право на володіння такою. (а.с. 4).
Згідно з рішенням Сторожницької сільської ради Ужгородського району 34 сесії 6 скликання від 21.05.2015 № 12 щодо закріплення земельної ділянки за належною їй житловою власністю в АДРЕСА_1 , сесія сільської ради вирішила: закріпити за житловою власністю ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.07 га у постійне користування. (а.с.6)
Статтею 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 13 постанови № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснив, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відсутність реєстрації права власності в даному випадку не перешкоджає визнанню права власності за набувальною давністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1995 року по теперішній час відкрито, безперервно володіє і користується спірним житловим будинком.
Вказане підтверджується зокрема письмовим опитуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що позивач проживає в будинок по АДРЕСА_1 більше 25 років. (а.с.13-14)
Згідно з копії технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлений 04.05.2018, станом на 12 березня 1992 року, житловий будинок складається з двох приміщень: кухня та житлова кімната, загальною площею 34.9 кв.м. (а.с.10)
З листа БТІ від 27.08.2019 №149/2019 вбачається, що Ужгородським міжміським БТІ право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване, інвентарна справа відсутня.
За інформаційною довідкою №136219405 від 31.08.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо об`єкта нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 відсутні. (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК або раніше, тобто до 1 січня 2001 року. Як зазначалось вище, позивач житловим будинком користується з 1995 року.
Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається на підставі рішення суду.
Згідно з позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі №465/6560/15-ц, правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_3 з 1995 року відкрито, безперервно володіє і користується житловим будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , з чого слідує, що позивач є добросовісним набувачем, визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є всі наявні підстави передбачені законом для задоволення позову.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .
Питання розподілу судових витрат не виникає, оскільки від ОСОБА_3 надійшла заява від 28.08.2019, за якою вимоги про стягнення судових витрат з відповідача - Сторожницької сільської ради не ставиться.
Керуючись ст. 16,328,334ЦК України, ст.12,76,77,81,83,141,247,258,259,265,268,273 ЦПК України, суд
вирішив:
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текс рішення складено 08.11.2019 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85543492 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Іванов А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні