Рішення

від 01.11.2019 по справі 310/5649/19

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5649/19

2/310/2280/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 листопада 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бердянська регіональна товарна біржа Нерухомість Приазов`я , про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Бердянська регіональна товарна біржа Нерухомість Приазов`я , про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначила, що 09 липня 1997 року між нею та ОСОБА_2 був укладений та зареєстрований на Бердянській регіональній товарній біржі Нерухомість Приазов`я договір № 41 купівлі-продажу зазначеного домоволодіння. Між сторонами була досягнута домовленість щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомості та відбулося повне його виконання: продавець передав, а покупець прийняв майно та сплатив за нього певну грошову суму, сторони здійснили реєстрацію договору в Бердянському підприємстві з технічної інвентаризації. Однак, через юридичну необізнаність сторін, вказаний договір не був нотаріально посвідчений, що заважає позивачці розпорядитися своїм майном, в зв`язку із чим вона вимушена звернутися до суду. Просила визнати договір купівлі-продажу зазначеного будинку дійсним.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному сайті суду, про причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про власність , чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. У цьому випадку наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Правило ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР про визнання угоди дійсною не може бути застосоване, якщо сторонами не досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.

У відповідності із ст. 15 Закону України Про товарні біржі не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Тобто, у період укладання спірного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, тому що згідно ст.ст. 224, 227 ЦК Української РСР (1963 року) договір купівлі-продажу обєкту нерухомості повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Але у відповідності зі ст. 15 Закону України Про товарну біржу біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 квітня 1978 року, зі змінами № 15 від 15 травня 1998 року Про судову практику по справам про визнання угод недійсними , з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК (1963р.) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

За змістом ст. ст. 128, 153, 227 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості № 41 від 09 липня 1997 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належало продавцю на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Бердянською державною нотаріальною конторою за № І-І-6187 25 вересня 1985 року та Бердянським міським підприємством з технічної інвентаризації 06 грудня 1985 року за № 10052.

Реєстрація Бердянським підприємством з технічної інвентаризації за позивачкою права власності на спірне домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на 09 липня 1997 року не суперечила чинному законодавству. Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Отже, зазначене вище свідчить про узгодження між сторонами угоди щодо усіх істотних її умов, зокрема щодо факту продажу, об`єкту продажу нерухомості, ціни будинку, продавець був власником будинку і мав право на відчуження будинку та отримав кошти за будинок, і всі умови відображені в письмовому договорі.

Досягнуті умови договору купівлі-продажу мали силу, сторонами не змінювалися і не оспорювалися, договір виконано продавцем і покупцем.

Позивачка ОСОБА_1 20 листопада 1997 року зареєструвалась в будинку АДРЕСА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 11 лютого 1997 року).

Згідно адресних довідок відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради та обласного адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Запорізькій області відповідачка в зазначеному домоволодінні не зареєстрована, що свідчить про її своєчасне зняття з реєстрації після укладення договору купівлі-продажу.

Таким чином, фактичні дії сторін за спірним договором були спрямовані на досягнення певного юридичного результату: передачу домоволодіння у власність від продавця покупцеві та набуття останньою права власності на це нерухоме майно і сплату за нього обумовленої суми грошових коштів.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись 47, 128, 153, 227 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , дата народження та РНОКПП не відомі (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - Бердянська регіональна товарна біржа Нерухомість Приазов`я , ЄДРПОУ 39261970 (пр. Азовський, 23/2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112), про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомості від 09 липня 1997 року, зареєстрований на Бердянській регіональній товарній біржі Нерухомість Приазов`я за номером 41 від 09 липня 1997 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі якого ОСОБА_1 отримала у власність домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2019 року.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Вірченко