Ухвала

від 08.11.2019 по справі 461/8598/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/8598/19

Провадження № 2-з/461/13/19

УХВАЛА

08.11.2019 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просить накласти арешт на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, загальною площею: 178,4, житловою площею: 118,8 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,0551 ГА, кадастровий номер 4622110100:01:001:0043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 із забороною всім державним реєстраторам, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, приватним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, відчуження вищевказаного нерухомого майна.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, подається за правилами підсудності , встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Так, ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини . Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пункт 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2014 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз`яснює, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним ; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 в подальшому має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсними договору позики, договору іпотеки та договору поруки, предметом яких є нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи положення ч.1 ст.152 ЦПК України та враховуючи те, що майно яке є предметом спору та відносно якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову - територіально не перебуває у Галицькому районі м.Львова, суд приходить до висновку, що вищезазначена заява підлягає розгляду за правилами виключної підсудності.

Крім того, в самій заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування щодо визначення підсудності зазначеної заяви відповідно до ст.152 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи встановленні вище обставини, суддя дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику для пред`явлення за місцем знаходження відповідного майна.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з додержанням вимог статті 151 ЦПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Х.М. Мисько