Постанова

від 11.11.2019 по справі 916/810/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/810/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Клименко О.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса - Марочкін В.О. на підставі угоди про надання правової допомоги від 03.01.2017 року № б/н;

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ТК Кредит» , м. Київ

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року про залишення позову без розгляду, суддя Гут С.Ф., м. Одеса, повний текст ухвали складено 18.09.2019 року

у справі № 916/810/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ТК Кредит» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія ІНТАЛ» , м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення 130 000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ частину заборгованості за кредитом за Кредитним договором від 28.03.2012 року № 464/11 у розмірі 130 000 грн., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч вимог укладеного між сторонами Кредитного договору від 28.03.2012 року № 464/11, не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів за їх користування, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість у розмірі 5 734 018 грн., з яких 3 973 000 грн. - основна (прострочена) заборгованість за кредитом, 1 761 018 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Проте, як вбачається із змісту позовної заяви, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з вимогами до відповідача про стягнення частини заборгованості у розмірі 130 000 грн..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 року відкрито провадження у справі № 916/810/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ТК Кредит» , м. Київ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 року залучено до участі у справі № 916/810/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі №916/810/19 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, про стягнення 130 000 грн. залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем без поважних причин на вимогу суду не було подано оригіналів витребуваних судом доказів, а саме, первинної документації за Кредитним договором від 28.03.2015 року № 464/11, а тому, суд першої інстанції, посилаючись на приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про неможливість вирішення спору, внаслідок чого позовну заяву у справі № 916/810/19 було залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі № 916/810/19 скасувати, справу № 916/810/19 направити до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи та оцінки доказів поданих у справі.

Зокрема, скаржник зазначає, що подання позову зумовило невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом. Але, у зв`язку з тим, що Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ перебуває у стані ліквідації, а тому має обмежені фінансові можливості зі сплати судового збору за стягнення заборгованості у повному обсязі, звертається до суду з позовом про стягнення частини заборгованості за кредитним договором від 28.03.2015 року № 464/11 в розмірі 130 000 грн.

При цьому, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ звертає увагу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду на те, що на адресу Господарського суду Одеської області позивачем було направлено належним чином засвідчений меморіальний ордер від 28.03.2012 року № 26/3182, виписки банку по рахункам обліку заборгованості за кредитним договором від 28.03.2015 року № 464/11, засвідчені належним чином. Разом з тим, скаржником наголошено, що в судовому засіданні при розгляді вищезазначеної справи, позивачем надано пояснення, що надання витребуваного судом оригіналу меморіального ордеру не виявилось можливим, оскільки останній передано до архіву.

На думку скаржника, Банком було надано всі можливі документи, які є в наявності позивача по справі, і неможливість надати суду для огляду оригіналу меморіального ордеру не впливає на наявність кредитних правовідносин між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса та не означає, що позивачем не підтверджено факту заборгованості відповідача за кредитним договором іншими доказами.

Посилаючись на норми Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566, позивач зазначив, що виписки по особовим рахункам обліку заборгованості за кредитним договором є первинними документами, які підтверджують факт перерахування коштів згідно Кредитного договору від 28.03.2012 року № 464/11 на користь відповідача.

Також Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ вважає, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 року за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі №916/810/19 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

31.10.2019 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа без самостійних вимог на стороні позивача просила суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ задовольнити в повному обсязі, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі № 916/810/19 скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.

У відзиві Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ зазначає, що Господарський суд Одеської області, обґрунтовуючи підстави для залишення позову без розгляду, послався на п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, оскільки відповідно до ухвали від 05.09.2019 року суд витребував докази у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не є позивачем по справі, а тому підстави для залишення позову без розгляду у даному випадку відсутні. При цьому, ухвалою від 05.09.2019 року Господарський суд Одеської області у позивача жодних доказів не витребував.

Разом з тим, на думку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, у позивача по справі не було об`єктивної можливості надати суду оригінал меморіального ордеру, оскільки останній передано до архіву, але позивачем на вимогу суду було надано виписки по особовим рахункам обліку кредитної заборгованості, які є первинними документами, що підтверджують факт перерахування коштів у відповідності до кредитного договору.

Відтак, посилаючись на практику Європейського суду, третя особа вважає, що судом першої інстанції було формально прийнято рішення про залишення позову без розгляду з огляду на надмірне, бюрократичне застосування правових норм, що у даному випадку привело до порушення права сторони на справедливий судовий розгляд.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса усно просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Представники Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ .

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі № 916/810/19 не відповідає нормам процесуального права, а тому підлягає скасуванню, справа № 916/810/19 - передачі на розгляд до місцевого господарського суду по суті позовних вимог, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Звертаючись з позовом до Господарського суду Одеської області, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ надало копію Кредитного договору від 28.03.2012 року № 464/11 разом з додатковими угодами до нього; копію договору застави майнових прав від 31.08.2015 року № 464/11-6; розрахунки заборгованості по кредитним договорам; копії виписок по рахункам; копію Постанови Національного банку України від 07.04.2016 року № 241; копію Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2016 року № 493, від 15.03.2018 року № 742.

29.08.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просив суд зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб додатково надати оригінали документів для огляду судом у судовому засіданні по справі №916/810/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 року у справі №916/810/19 вищезазначене клопотання відповідача було задоволено та зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні по справі № 916/810/19, а саме:

- Меморіальний ордер за відповідними реквізитами, в якості первинного документу для здійснення перерахунку кредитних грошей на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса по кредитному договору від 28.03.2012 року № 464/11 (із змінами та доповненнями).

- Первинні бухгалтерські документи на підтвердження ( за наявності) щодо реалізації відповідного договору застави майнових прав за договором № 778 від 31.08.2015 року., який забезпечує зобов`язання за кредитним договором № 533/1 від 03.06.2015 року ( із змінами та доповненнями).

- Виписки по рахункам обліку заборгованості за кредитним договором № 464/11 від 28.03.2015 року ( із змінами та доповненнями) на день звернення до суду включно, а саме в розрізі обліку:

- заборгованості по кредиту,

- простроченому кредиту,

- процентах,

- прострочених процентах,

- комісії,

- простроченої комісії,

- пені з урахуванням переносів ( включно з періодами до/після переносу сальдо) у зв`язку зі зміною плану рахунків.

- Щоденні оборотно-сальдові відомості (за дні, коли відбувався в наявності рух коштів за кредитним договором № 464/11 від 28.03.2012 року із змінами та доповненнями) на день звернення до суду включно) по аналітичним рахункам, що були задіяні в обліку кредиту по клієнту ТОВ « ТК Інтал» , код ЄДРПОУ: 34551277.

12.09.2019 року до Господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК Кредит", м. Київ надійшли письмові пояснення у справі, до яких було долучено копію меморіального ордеру від 28.03.2012 року № 26/3182, розрахунок за кредитним договором від 28.03.2012 року № 464/11, виписки банку по рахункам (позичковий, процентний) позичальника, копія постанови Національного банку України від 07.04.2016 року № 241, копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2016 року № 493, копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.04.2019 року № 723.

13.09.2019 року до Господарського суду Одеської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення, в яких третя особа зазначила, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутня витребувана ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 року у справі №916/810/19 первинна документація, в зв`язку з чим виконання запиту належить до компетенції Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК Кредит".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі №916/810/19 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ІНТАЛ , м. Одеса, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, про стягнення 130 000 грн. залишено без розгляду в зв`язку з ненаданням позивачем без поважних причин на вимогу суду оригіналів витребуваних судом доказів, а саме, первинної документації за Кредитним договором від 28.03.2015 року № 464/11.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду мотивована неподанням витребуваних у позивача документів, що на думку суду, перешкоджає вирішенню спору у даній справі по суті.

За приписами п. 4 ч. 1 та ч. 4 с. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що наведене можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому, поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Крім того, у розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо, а визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів та/або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором від 28.03.2012 року № 464/11 у розмірі 130 000 грн.

При цьому, з огляду на предмет позовних вимог та приписи ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості судового рішення, а також приписи ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; враховуючи те, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність нарахування заявлених позивачем до стягнення сум.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви було додано копію Кредитного договору від 28.03.2012 року № 464/11 разом з додатковими угодами до нього; копію договору застави майнових прав від 31.08.2015 року № 464/11-6; розрахунки заборгованості по кредитним договорам; копії виписок по рахункам; копію Постанови Національного банку України від 07.04.2016 року № 241; копію Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2016 року № 493, від 15.03.2018 року № 742.

В подальшому, разом із письмовими поясненнями позивачем також було надано копію меморіального ордеру № 26/3182 від 28.03.2012 року, розрахунок за кредитним договором № 464/11 від 28.03.2012 року, виписки банку по рахункам (позичковий, процентний) позичальника, копія постанови Національного банку України від 07.04.2016 року № 241, копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2016 року № 493, копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.04.2019 року № 723.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, в обсязі, який самостійно визначається позивачем на свій розсуд.

Колегія суддів зазначає, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності та допустимості, що випливає зі змісту ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, в той же час, вирішуючи питання належності та/або допустимості доказів, суд має зважати не лише суто на їх оформлення (в даному випадку оформлення копій документів), але й на обґрунтування та докази, які стосуються змісту цих документів та об`єктивно можуть змінити суть обставин, з`ясування яких входять до предмету доказування у справі.

При цьому, у разі наявності в інших учасників справи сумнівів щодо наданих до матеріалів справи документів, такий учасник у справі, дотримуючись засад змагальності, має довести суду свої заперечення з приводу поданих іншим учасником документів (доказів).

Разом з тим, як вже зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 року у справі № 916/810/19 було зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, як в межах даної справи є третьою особою без самостійних вимог, надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні по справі № 916/810/19 за переліком.

При цьому, зазначені у вищевказаній ухвалі документи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ надані не були в зв`язку з відсутністю зазначеної первинної документації, після чого суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду справи за відсутності відповідних документів.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Виходячи зі змісту зазначеної частини статті, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, суд вправі в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що місцевий господарський суд своєю ухвалою витребував відповідні докази лише у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ, у позивача будь-яких доказів своїми ухвалами суд першої інстанції не витребував, в зв`язку з чим, будь-які посилання суду першої інстанції щодо невиконання позивачем обов`язку надати витребувані судом докази є безпідставними, що в свою чергу свідчить про незаконність залишення позову без розгляду саме в зв`язку з зазначеними обставинами, оскільки позивач по справі не може бути позбавлений права на вирішення його справи судом в зв`язку з невиконання іншим учасником справи вимог ухвали суду.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду відсутнє обґрунтування, яким чином неподані третьою особою витребувані судом докази унеможливлюють вирішення спору по суті заявлених вимог та перешкоджають прийняттю судом відповідного рішення.

При цьому, матеріали справи містять надані позивачем докази на підтвердження існування між сторонами кредитних відносин та неналежного виконання з цього приводу зобов`язань з боку відповідача в обсязі, який позивач вважає необхідним подати до суду, в якості своєї доказової бази, та які підлягають оцінці судом на предмет належності та допустимості, що випливає зі змісту ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, яка має бути надана судом при прийнятті рішення за результатами розгляду справи по суті. А наявність доказів, які спростовують позовні вимоги, є підставою для відмови у задоволенні у позові повністю або частково, а не підставою для залишення позову без розгляду.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про залишення позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ТК Кредит» , м.Київ без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20.05.2019 у справі № 917/1494/17, від 23.08.2019 року у справі № 910/13094/17, від 12.09.2019 року у справі № 910/498/18.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року про залишення позову без розгляду у справі № 916/810/19 не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з направленням справи до місцевого господарського суду для розгляду, оскільки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи та невірно застосовано норми процесуального права.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ТК Кредит , м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі № 916/810/19 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 року у справі №916/810/19 - скасувати.

Справу № 916/810/19 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України .

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 11.11.2019 року.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош