Ухвала

від 08.11.2019 по справі 308/11862/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11862/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Клопотання мотивує тим, що як встановлено досудовим розслідуванням, що службові особи фермерського господарства «Макош» (ЄДРПОУ 32651319), а саме директор ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співзасновник вказаного господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з головою Новодавидківської сільської ради ОСОБА_6 організували злочинну схему отримання коштів шляхом реалізації незаконно видобутого піску на території Новодавидківської сільської ради без відповідних дозвільних документів на видобуток піску, залучивши до злочинної приватних підприємців - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом укладення договору підряду №б/н від 04.10.2018 року на виконання робіт по розчистці русла озера в с. Нове Давидково на земельній ділянці з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради, площею 7,907 га, які в подальшому реалізують незаконно добутий пісок за ціною 5500 грн за 12 м. куб.

В клопотанні вказано, що як встановлено досудовим розслідування встановлено, що незаконно добутий пісок розміщено на земельну ділянку кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га, що знаходиться поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001.

В клопотанні вказано, що 31.10.2019 року під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 виявлено та вилучено блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 без дозволу на її зберігання та документів щодо права власності.

Згідно ст. 98 КПК України вилучені під час вищевказаного обшуку блокнот, накладні з чорновими записами містять сліди вчинення злочину, а саме записи з кількістю добутого та реалізованого піску, а тому з метою тимчасового позбавлення права, можливості відчужити, розпоряджатися та будь яким чином їх використовувати та збереження речового доказу, на них у відповідності п.1 ч.2 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт.

Крім того, зважаючи на те, що для встановлення факту наявності складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України необхідно провести експертизу вогнепальної зброї, яку вилучено в ході обшуку, на неї необхідно накласти арешт.

Слідчий вказує, що не застосувавши вказані заходи, можуть призвести до зникнення та навіть втрати слідів, речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В свою чергу, ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування, необхідності проведення почеркознавчих, технічних та інших експертиз, з метою збереження речових доказів, забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також зважаючи, що вилучені предмети можуть бути використані як доказ у вчиненні даного кримінального правопорушення, необхідно накласти на них арешт, а тому, керуючись ст. ст. 40,100,131,132,170,171,172 КПКУкраїни,слідчийпросить: накласти арешт на блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , вилучені в ході обшуку 31.10.2019 року будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слідчий в судове засідання не зявився, подав заяву в якій просив розглянути клопотанян без його участі, та задоволити таке в повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Однак його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 01 листопада 2019 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно було повернуто прокурору, та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

07.11.2019 року слідчий повторно, після усунення недоліків вказаних в ухвалі слідчого судді від 01.11.2019 р. звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів клопотання: в рамках даного кримінального 31.10.2019 року під час проведення санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 виявлено та вилучено блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 без дозволу на її зберігання та документів щодо права власності.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так,згідно протоколуобшуку від31.10.2019року копіяякого доданадо матеріалівклопотання,під час проведення санкціонованого обшуку в будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 виявлено та вилучено блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 без дозволу на її зберігання та документів щодо права власності.

Як передбачено п. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддявважає,доведеним,що вилучені згідно протоколу обшуку від 31.10.2019 року блокнот, накладні з чорновими записами могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, оскільки враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом із тим в частині накладення арешту на мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , слідчий суддя вважає, що:

Частиною 2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий в клопотанні обґрунтовує необхідність накладення решту на мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що для встановлення факту наявності складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України необхідно провести експертизу вогнепальної зброї, яку вилучено в ході обшуку, на неї необхідно накласти арешт.

Разом із тим із витягу ЄРДР, що доданий до матеріалів клопотання вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесені за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Відомостей про зміну правової кваліфікації матеріали клопотання не містять. Таким чином, в рамках даного кримінального провадження накладення арешту саме на мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 для встановлення факту наявності складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України матеріалами справи необґрунтовано

Згідно абз.1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя приймає до уваги, що вилучені під час обшуку в будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 мають бути надані експертам для проведення відповідної експертизи, тому подальше застосування їх арешту є необхідним для проведення слідчих дій. Також слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучена під час обшуку мисливська рушниця на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , є речами з обмеженим обігом, не зареєстровані за заявником у встановленому порядку, їхня належність саме ОСОБА_7 жодним чином не підтверджена.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно п.3 ч.2ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Частиною 2ст. 168 КПК Українивизначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України,заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, а саме мисливської рушниці на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вилученого під час проведення вказаного обшуку також.

Слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту вилученого майна, а саме: блокноту, накладних з чорновими записами, мисливської рушниці на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, частині з яких вилучена з обігу та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.170-173,175,309,394,395 КПК України,слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України. Погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити.

Накласти арешт на блокнот та накладні з чорновими записами, мисливської рушницію на якій наявні номери 54177-64 та НОМЕР_2 вилучені в ході обшуку санкціонованого 31.10.2019 року будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1