Рішення

від 11.11.2019 по справі 461/5369/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5369/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Скаб В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 39420875) про визнання дій протиправними; скасування протоколу про порушення митних правил та інших документів у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить визнати дії відповідача щодо складення протоколу про порушення митних правил від 15.01.2019 року № 0234/20900/19 протиправними; скасувати протокол про порушення митних правил та: контрольний талон для проходження по червоному коридору серія ТЕС 070912 від 15.01.2019; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.01.2019; опис предметів у справі про ПМП №0234/20900/19 від 15.01.2019; акт прийому-передачі матеріалів справи від 16.01.2019; постанову про взяття проб і зразків від 22.01.2019; протокол про одержання проб і зразків у справі від 23.01.2019; видаткову накладну від 23.01.2019; постанову про призначення експертизи від 06.02.2019; висновок № 142008600-0114 від 27.03.2019.

На адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого Львівська митниця ДФС позов заперечила та просила відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Учасники спору в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15 січня 2019 року інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста Краковець Львівської митниці ДФС Дячок В.О. складено протокол про порушення митних правил № 0234/20900/19, в якому зафіксовано, що 15.01.2019 року близько 10 год. 30 хв. в зону митного контролю митного поста Краковець Львівської митниці ДФС в напрямку в`їзд в Україну по смузі руху червоний коридор заїхав транспортний засіб MERCEDES-BENZ модель SPRINTER 313 CDI , реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який повертався із приватної поїздки з Республіки Польща. В ході проведення письмового декларування громадянин ОСОБА_1 заявив про відсутність будь-яких товарів, що підлягають декларуванню. Після завірення митної декларації штампом Під митним контролем № 143, в ході проведення митного огляду та митного контролю кабіни та вантажного відділення транспортного засобу було виявлено у вантажному відділенні автомобіля вказаного вище без ознак приховування дріт з кольорового металу сріблястого кольору 235 кг, дріт з кольорового металу жовтого кольору 402 кг, які при усному опитуванні не були заявлені та у митній декларації не вказані. Виявлений під час огляду товар ОСОБА_1 визнав своєю власністю.

Таким чином, ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точні і достовірні відомості про наявні в нього товари, які підлягають обов`язковому декларуванню в разі їх переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

Протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил № 0234/20900/19 від 15.01.2019, передбачених статтею 472 Митного кодексу України, був розглянутий Галицьким районним судом м. Львова та переглянутий в апеляційному порядку Львівським апеляційним судом за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення, рішення набрало законної сили.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) і безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 19 статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом ст. 7 КУпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1.дату і місце його складення;

2.посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3.необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4.місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5.посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6.прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7.відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;

8.інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Право посадової особи на складання протоколу про порушення митних правил закріплене ст. 490 МК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать:

1.складення протоколу про порушення митних правил;

2.опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;

3.витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них;

4.тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них;

5.митне обстеження;

6.пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання;

7.експертиза;

8.взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Положенням статті 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

У разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471 - 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482 - 484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471 - 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482 - 484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18- річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Статтею 528 МК України визначено, що справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень , які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та, у подальшому, може призвести до виникнення нових судових спорів.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак, сам протокол не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов`язки суб`єкта та не є обов`язковим для виконання, отже, не є нормативно-правовим актом індивідуальної дії.

Протокол про адміністративне правопорушення є складовою частиною справи про адміністративне правопорушення, оцінка йому надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, юридичні наслідки у справі про адміністративне правопорушення має постанова, яка приймається судом. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не має правового значення у розумінні п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України, оскільки посадова особа митного органу під час складання протоколу вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, перевірка правильності складання протоколу здійснюється уповноваженим органом (в даному випадку судом) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому Митним кодексом України та КУпАП, що виключає можливість оскарження протоколу в порядку КАС України .

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 26 вересня 2018 року по справі № 757/6550/17-а та від 10 травня 2018 року по справі №760/9462/16-а.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволені позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 39420875) про визнання дій протиправними; скасування протоколу про порушення митних правил та інших документів у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.11.2019.

Суддя Волоско І.Р.