Рішення
від 23.10.2019 по справі 905/1025/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2019 Справа № 905/1025/18

Господарський суд Донецької області у складі судді головуючого судді Сковородіної О.М. , суддів Говоруна О.В., судді Зекунова Е.В.

секретар судового засідання Доннік Н.В.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; код ЄДРПОУ 32281519)

до відповідача: Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 31599557)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30).

про відшкодування збитків в сумі 14 106 790,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", Донецька область, м. Покровськ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", Донецька область, м.Покровськ про стягнення 215 342 400 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на збитки від самовільного користування відповідачем надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" зареєстровано та фактично знаходиться на території ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська".

30.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (сторона 1) та Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" (сторона 2) укладено договір про надання послуг виробничого характеру №569/12.

За змістом розділу 1 вказаного договору сторона 2 надає стороні 1 послуги, необхідні для здійснення останньою усіх процесів виробництва починаючи з операцій технологічного комплексу поверхні до розтину та підготовки запасів вугілля, їх добування у межах її гірничого відводу, збагачення та охорони праці, правил техніки безпеки, правил технічної експлуатації, промислової санітарії та екології, виконання складських операцій, надання послуг соціального характеру.

У відповідності до п.4.1 зазначеного договору (в редакції додаткової угоди №7) починаючи з підсумків роботи за січень 2012, вартість наданих послуг визначається на підставі актів виконаних робіт, наданих стороною 2 стороні 1, у відповідності з фактично виконаними об`ємами та на підставі висновку про прийнятність та правильність застосування Методики визначення фактичних загальношахтних витрат по Державному підприємству Вугільна компанія Краснолиманська відповідно до договору №569/12 від 30.12.2003", затвердженого Інститутом економіки промисловості НАН України 17.01.2006 з уточненнями, що до загальношахтних витрат включаються усі витрати по електроенергії, за виключенням ЦЗФ Краснолиманська та об`єктів соціальної сфери, які не знаходяться на території промислової площі, та загальношахтні витрати будуть розподілятись пропорційно добутку рядового вугілля, у відповідності до приведеної в додаткової угоді формулі. Для врахування фактичних простоїв сторони 1 щомісячно до 30 числа поточного місяця, сторона 1 надає заявку щодо надання послуг виробничого характеру стороні 2, відповідно до планових об`ємів на наступний місяць стосовно добутку та проведенню гірничих виробку. Сторона 2 за розрахунковий місяць надає стороні 1 на оплату акт наданих послуг на підставі акту фактичного виконання заявлених послуг, затверджений представниками сторони 1.

Додатковою угодою №11 від 20.06.2014 строк дії договору встановлено до 19.12.2032.

Як зазначає позивач, 05.09.2014 територія Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська та всі побутові та виробничі будівлі, які перебували в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське були захоплені невідомими озброєними людьми, що призвело, зокрема, до зупинення діяльності підприємства позивача (наказ №1861 від 10.09.2014).

Сертифікатом №1718 від 20.11.2014 Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажору) в силу приписів розділу 9 договору №569/12 від 30.12.2003; початок дії обставин форс-мажору - 05.09.2014.

Після спливу обставин, якими за позицією позивача було зумовлено зупинення діяльності товариства, 01.11.2017 відбулась спільна нарада представників Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", що оформлена протоколом б/н від 01.11.2017, за змістом якого вбачається визнання сторонами спірних відносин фактів:

- позбавлення позивача з 01.10.2014 доступу до документів, офісної техніки, обладнання, а також запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське";

- проведення без достатніх правових підстав з жовтня 2014 року силами ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" гірничих робіт з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ "Краснолиманське" (код ЄДРПОУ 32281519) згідно спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу №2724 від 24.12.2013;

- використання без достатніх правових підстав з жовтня 2014 року у господарській діяльності ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" обладнання, яке належить ТОВ "Краснолиманське".

Додатково сторони встановили, що з дати проведення наради ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" припиняє будь-які роботи у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ "Краснолиманське", та забезпечує позивачеві безперешкодний доступ до робочих місць в офісних та виробничих приміщеннях на території ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", а також до запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське".

Як вказує позивач, в процесі спільного огляду гірничих виробок в технічних межах шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в, комісією було встановлено факт несанкціонованого добування вугілля Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська", а саме встановлено, що в період з 01.10.2014 по 01.11.2017 відбувалось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське": з 01.10.2014 по 01.10.2017 загалом у розмірі 2 944 000 т вугілля (протокол технічної наради з розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" у період з 2014 - 2017р.р.), що підтверджено Протоколом технічної наради по розгляду руху балансових запасів на площі гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське" в період 2014-2017 рік.

Крім того, Державною службою України з питань праці Головного управління держпраці у Донецькій області здійснено перевірку Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" щодо дотримання останнім вимог гірничого законодавства за місцем розташування гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське" з метою визначення обсягу гірничої маси (із зазначенням конкретної частки вугілля в цій масі), що була фактично видобута державним підприємством у період часу з 05.09.2014 по 29.03.2016 в межах шахтного поля ТОВ "Краснолиманське".

Під час проведення вказаної перевірки була вивчена маркшейдерська, геологічна та інша документація Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", на підставі якої з вересня 2014 року по березень 2016 року вівся маркшейдерський облік видобутку вугілля на вищезазначених підприємствах;на у зазначений період вівся маркшейдерський облік видобутку вугілля на вищезазначених підприємствах; у зазначений період маркшейдерські виміри у шахті та розрахунки обсяги виконаних робіт та видобутку вугілля в межах ділянки надр яка надана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" здійснювався відповідними службами Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"; були проаналізовані результати обстеження гірничих виробок посадовими особами Головного управління держпраці у Донецькій області, які приймали участь у перевірці; встановлено обсяг видобутку в період з 01.09.2014 по 01.03.2016 в межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ "Краснолиманське" рядового вугілля 2213372 т, по чистим вугільним пачкам - 1 506 541 т.

Вказані дані відображено у акті №06.4-08 від 29.03.2016 перевірки суб`єкта господарювання Державної служби України з питань праці Головного управління держпраці у Донецькій області.

Таким чином, за твердженням позивача, з огляду на те, що Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" всупереч діючого законодавства без наявного спеціального дозволу та акту про надання гірничого відводу здійснювало несанкціоноване видобування кам`яного вугілля з ділянки надр, що надана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", в результаті чого видобуло 2 944 000 т вугілля, чим спричинило позивачу збитки (упущена вигода).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У відзиві №01/11-126/8 від 09.07.2018. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з посиланням на те, що Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" продовжувало свою виробничу діяльність з видобування кам`яного вугілля, оскільки зупинення ведення гірничих робіт могло призвести до неповоротних наслідків та неможливості у подальшому відновити роботу підприємства, що суперечить стратегічним інтересам держави, а саме виникнення соціальних та економічних збитків для всього регіону Донецької області, недоотримання та втрату грошових коштів бюджетами міст Покровського району, відсутність забезпечення більше 3 тисяч людей робочими місцями. Водночас, відповідач зауважував, що видобуток кам`яного вугілля здійснювався за договором №569/12 від 30.12.2003. При цьому, сам факт не передачі позивачу видобутого вугілля, відповідачем не заперечувався.

15.08.2018 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, якою позивач заявив вимоги про стягнення 2 829 238 464 грн. в якості відшкодування збитків (упущеної вигоди) від самовільного користування надрами, які були надані в користування ТОВ Краснолиманське на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки №2724 від 24.12.2013.

У запереченні №01/11-165/6 від 31.08.2018. Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" вказувало на недоліки наданого позивачем розрахунку розміру збитків (упущеної вигоди), зокрема, щодо обґрунтованості та правильності використаних складових.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2018 по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- який обсяг видобутого вугілля у період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m 2 4 , l 3 , k 5 + k 5в ?

- встановити вартість видобутого вугілля у період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 року в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 року.

- визначити розмір витрат, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003 за період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 року з урахуванням приписів п.2.3.1 договору №569/12 на здійснення послуг виробничого характеру та додаткових угод до нього.

- з урахуванням результатів дослідження питань, зазначених в п.п.2.2, 2.3 резолютивної частини ухвали, встановити розмір збитків від самовільного користування відповідачем надрами, які надані позивачеві в користування на підставі спеціального дозволу №3316 від 19.13.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 року за №2724.

Після повернення матеріалів справи з експертної установи, ухвалою суду від 16.05.2019 поновлено провадження у справі №905/1025/18 та продовжено розгляд вказаної справи зі стадії підготовчого провадження. Крім того, враховуючи категорію справи, обсяг обставин, що підлягають з`ясуванню під час вирішення спору та необхідність у їх об`єктивному, всесторонньому розгляді, справу №905/1025/18 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2019 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

07.10.2019р. на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 07.10.2019р. про зменшення позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути збитки заподіяні відповідачем, шляхом несанкціонованого видобутку вугілля за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. в розмірі 130000 тон., виділивши 7 (сім) днів з цього періоду.

При зменшенні позовних вимог позивач виходить з наступного розрахунку: 130000 тон/ 62 дні = 2097 тон вугілля видобуток за добу; 2097 х 2535,00 грн. (вартість вугілля визначена на підставі протоколу наради з питань визначення граничної ціни на вугільну продукцію (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України від 30.03.2018р.) х 37,91% (рентабельність продукції визначена на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності про ТОВ Краснолиманська за перше півріччя 2018 року) = 2015255,79 грн.

Розмір збитків за 7 днів становить 14 106 790,56 грн. (2 015 255,79 грн. х 7).

Як вказує позивач, мотивами зменшення позовних вимог є проведення переговорів з відповідачем стосовно укладання мирової угоди щодо стягнення збитків заподіяних з 01.01.2015 по 01.11.2017.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 106 790,56 грн. в якості відшкодування збитків (упущеної вигоди) від самовільного користування надрами, які були надані в користування ТОВ Краснолиманське на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 року та акту про надання надання гірничного відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки 24.12.2013р. за №2724.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Заява про зменшення позовних вимог надана на стадії підготовчого провадження, а тому, прийнята судом та справа розглядається з її урахуванням.

17.10.2019р. від третьої особи надійшли пояснення б/н б/д, в яких зазначено, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, щороку (на початку року, що наступає за звітним), з метою приймання щорічних геолого-маркшейдерських звітів, до вугледобувних підприємств всіх форм власності Міністерством надсилається телеграма з переліком звітних форм державної статистичної звітності та матеріалів, які підприємствам необхідно надати до Міністерства, та додається графік приймання річного звіту з визначеними датами прибуття представників підприємств.

Так, відповідно до телеграми Міненерговугілля № 04/34 - 790 від 27.01.2017 за підписом заступника Міністра А. Корзуна, згідно із зазначеним графіком було визначено дату приймання звітності від ДП Вугільна компанія Краснолиманська та від ТОВ Краснолиманське за 2016 рік, а саме - 15.02.2017.

На визначену дату до Департаменту вугільно-промислового комплексу прибули представники геологічної та маркшейдерської служб ДП Вугільна компанія Краснолиманська з метою звітування Міністерству за 2016 рік.

Представники ТОВ Краснолиманське до Міністерства ані у визначений графіком термін, ані пізніше не прибули.

Водночас, як усно повідомили працівники ДП Вугільна компанія Краснолиманська фахівцям Департаменту, на електронну адресу в Департаменті вугільно-промислового комплексу геологічною службою ТОВ Краснолиманське надіслано в електронному вигляді форми за 2016 рік: 5ГР (кам`яне вугілля), 6ГР (метан) та 5ГР (германій).

Дійсно, при перевірці вхідної електронної пошти було встановлено, що з електронної адреси gl.gео1оg.oookrasnolimanskoe@gmail.com (адреса відправника) в електронному вигляді на електронну адресу Департаменту вугільно-промислового комплексу надійшли три вищезазначені форми геологічної звітності ТОВ Краснолиманське за 2016 рік (без підписів): 5ГР (кам`яне вугілля), 6ГР (метан) та 5ГР (германій).

Форми маркшейдерської звітності ані у паперовому, ані у електронному вигляді за 2016 рік від ТОВ Краснолиманське до Міненерговугілля надано не було.

Представники сторін у судове засідання 23.10.2019р. не з`явились, про час, дату та місце проведення судвого засідання були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Гірничого Закону України дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Статтею 24 Гірничого Закону України встановлено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (позивач) на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19 грудня 2003 року, зі змінами внесеними в відповідності до Наказу Держгеокадастра України № 174 від 28 квітня 2012 року та № 440 від 30 серпня 2013 року (т.1 а.с.24), Акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за № 2724 (т.1 а.с.25), здійснює діяльність з видобування, розробки родовища кам`яного вугілля та супутніх корисних копалин в технічних межах шахтного поля, на полі діючої шахти Краснолиманська (відповідач, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська") пласти m 2 4 , Із , k 5 + k 5 B .

30.12.2003 між ТОВ "Краснолиманське" та ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" укладено договір № 569/12 про надання послуг виробничого характеру, відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач зобов`язався надавати позивачу - ТОВ Краснолиманське послуги, необхідні для здійснення останнім усіх процесів виробництва, починаючи від виконання операцій технологічного комплексу поверхні, до розкриття і підготовки запасів вугілля, їх видобування в межах її гірничого відводу, збагачення і охорони праці, правил техніки безпеки, правил технічної експлуатації, промсанітарії та екології, виконання складських операції, надання послуг соціального характеру (т.1 а.с.26-29).

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1. договору позивач прийняв на себе зобов`язання організовувати роботи в відповідності з розробленими і погодженими Сторонами графіками, по виконанню інтенсивного розкриття, підготовки та відпрацюванню запасів в межах власного гірничого відводу.

В свою чергу, Відповідач на підставі п.п. 2.3.1, 2.3.3. п. 2.3. договору зобов`язувався надавати послуги необхідні для здійснення усіх процесів виробництва, зокрема вскриття та підготування запасів вугілля та їх видобування в межах гірничого відводу, збагачення та реалізації, а також виконувати спільно встановлені Сторонами плани і графіки ведення робіт з підготовки і відпрацюванню запасів.

Відповідно до п.п 2.1.5. п. 2.1 договору, в редакції Додаткової угоди від 27.06.2013 № 8 до договору № 569/12 від 30.12.2003, сторонами визначено обов`язок відповідача щодо складання та надання позивачу відповідних актів виконаних робіт, та обов`язок позивача щодо погодження та підписання наданих актів виконаних робіт, а саме: Підписувати акт наданих послуг, який свідчить про обсяги та вартість виконаних Стороною №2 (відповідач) робіт. Зазначений акт готується Стороною №2 і передається на підпис Стороні №1 (позивач) в 2-х місячний термін з періоду виконання послуг. Сторона №1 зобов`язується протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту його підписати і повернути Стороні №2. У разі наявності у Сторони №1 достатніх підстав для відмови підписати акт виконаних робіт вона в цей же термін повертає Стороні №2 неоформлений акт з додатком письмових заперечень по суті акту .

Вартість наданих послуг відповідно до п. 4.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 7 до договору № 569/12 від 30.12.2003 визначається на підставі актів виконаних робіт, наданих відповідачем позивачу відповідно до фактично виконаних обсягів і на підставі Висновку про прийнятність і правильності застосування Методики визначення фактичних загальношахтних витрат по ДП ВК Краснолиманська , що підлягають відшкодуванню ТОВ Краснолиманське згідно з договором № 569/12 від 30.12.03р. , затвердженого Інститутом економіки промисловості НАН України 17.01.2006 з уточненнями, що в загальношахтні витрати включаються всі витрати по електроенергії, за винятком ЦЗФ Краснолиманська і об`єктів соціальної сфери, які не перебувають на території проммайданчика, і загальношахтні витрати будуть розподілятися пропорційно видобутку рядового вугілля, відповідно до певної формули. Для обліку фактичних простоїв ТОВ Краснолиманське , щомісяця до 30 числа поточного місяця, позивач надає заявку на надання послуг виробничого характеру відповідачу, згідно планових обсягів на наступний місяць з видобутку і проведення гірничих виробок. ДП ВК Краснолиманська за розрахунковий місяць надає позивачу до оплати акт виконаних послуг на підставі акту фактичного виконання заявлених послуг, затвердженого представниками позивача

Пунктом 4.2 договору встановлено, що сторони здійснюють розрахунки між собою грошовими коштами, згідно наданих за актами виконаних робіт рахунків, за фактично надані послуги, у відповідності з договором не пізніше 20 днів після приймання робіт.

Строк дії договору визначено п. 5.1, 5.2 договору - з моменту підписання та на весь строк дії ліцензії на використання надр ТОВ Краснолиманське - до 01.01.2014. Даний договір може бути продовжено сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений строк. Строк дії договору неодноразово продовжувався, так додатковою угодою № 11 від 20.06.2014 до договору № 569/12 від 30.12.2003, визначено, що строк дії договору - з моменту його підписання до 19.12.2032 року.

Відповідно до п.9.1 договору при виникненні форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за даним договором, строк договору продовжується на період таких обставин тільки в тому разі, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання цього договору.

За інформацією Служби безпеки України (лист № 33/2117 від 13.06.2014р.) 07 квітня 2014р. згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10,11 ЗУ Про боротьбу з тероризмом ) прийнято рішення про проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях. При цьому, в ході проведення АТО уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення заручників, блокування і пошкодження об`єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними угрупованнями та окремими фізичними особами, створили загрозу життю і здоров`ю людей, збереженню їх майна, обмежили свободу пересування територією зазначених областей .

Указом Президента України від №405/2014 14.04.2014, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) на сході України, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Як зазначає позивач, 05.09.2014, територію ДП ВК Краснолиманська та всі виробничі і побутові будівлі, що знаходилися в оренді у ТОВ Краснолиманське , було захоплено невідомими озброєними людьми, що призвело до: відсторонення органів управляння підприємства від контролю за виробничими процесами та управляння трудовим колективом; відсутності у уповноважених органів управління фізичної можливості перебувати на території підприємства та керувати фінансово-господарською діяльністю товариства; позбавлення органів управління підприємства можливості забезпечувати видобування, облік та реалізацію готової вугільної продукції; знищення виробничо-технологічної, геологічної документації, документації з надракористування, фінансово-бухгалтерської документацій підприємства тощо.

Наказом Про встановлення простою виробничих дільниць підприємства № 1861 від 10.09.2014 діяльність ТОВ Краснолиманська була тимчасово зупинена (т.1 а.с.52).

Положеннями ст. 218 Господарського кодексу України зазначено, що непереборною силою є надзвичайні і невідворотні обставини, за умов настання яких виконання договірних зобов`язань є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікатом про настання обставин непереборної сили № 1718 від 20.11.2014 року Торгова-промислова палата України підтвердила, що зазначені події на території Донецької області є обставинами непереборної сили, передбаченими умовами Договору № 569/12 від 30.12.2003, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Краснолиманське та ДП Вугільна компанія Краснолиманська . Початок дії обставин форс-мажору - 05 вересня 2014 року (т.1 а.с.53).

Листом від 27.11.2014 позивач письмово повідомивляв генерального директора ДП ВК Краснолиманська , про настання для ТОВ Краснолиманське обставин непереборної сили, що призвело до зупинки діяльності підприємства на невизначений термін та надав копію Сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1718 від 20.11.2014 року.

Як зазначає ТОВ Краснолиманське у позові, в червні 2015 року їм стало відомо про призначення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП ВК Краснолиманське ОСОБА_1 (Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 79- к/к від 04.06.2015 року), що на думку позивача свідчило про відновлення контролю над державним підприємством.

08.06.2015 Позивач звернувся до Відповідача з листом (т.1 а.с.55), в якому проінформував керівництво підприємства про намір відновити виробничу діяльність з видобування кам`яного вугілля в межах свого гірничого відводу та розпочати виконання умов господарських договорів, в тому числі раніше укладених з ДП ВК Краснолиманська , для чого просив забезпечити директору та працівникам товариства безпечний прохід на територію підприємства.

Як зазначає позивач лист було залишено без відповіді, доступ працівникам товариства на територію підприємства відновлено не було.

23.12.2015, ТОВ Краснолиманське в черговий раз направило листа до відповідача з вимогою про забезпечення дотримання законних інтересів та відновлення порушених господарських прав ТОВ Краснолиманське та наполягало на: створені робочої групи з залученням представників Товариства для спільного обстеження та огляду майна і гірничих виробок Товариства; проведенні спільно з представниками Відповідача інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів Товариства; спільної розробити план заходів по відновленню виробничої діяльності Товариства з одночасним відновленням надання Відповідачем послуг виробничого характеру за договором від 30.12.2003 року № 569/12.

Лист від 23.12.2015 року, відповідачем залишено без відповіді.

23.10.2017 листом позивач звернувся до Відповідача, в особі виконуючого обов`язки генерального директора Райчева О.Г. з вимогами про: забезпечення працівникам ТОВ Краснолиманське доступ до їх робочих місць в офісних та виробничих приміщеннях за місцезнаходженням товариства на території ДП ВК Краснолиманська ; вжиття заходів щодо повернення у володіння ТОВ Краснолиманське належного йому майна, яке наразі знаходиться на території ДП ВК Краснолиманська , в тому числі у гірничих виробках; припинення діяльності в межах гірничого відводу, визначеного Спеціальним дозволом на користування надрами № 3316 від 19.12.2003.

На це звернення ТОВ Краснолиманське отримало лист від Відповідача, де зазначено, що з метою перевірки всіх обставин викладених в зверненні товариства від 23.10.2017, Відповідач створив спеціальну комісію та пропонує прийняти участь в її роботі представникам позивача.

01.11.2017, за результатами роботи спеціальної комісії, була проведена спільна нарада представників ДП ВК Краснолиманська та ТОВ Краснолиманське за підсумками якої було прийнято протокольне рішення та вирішено наступне:

1. Внаслідок протиправних дій, з 01.10.2014 року без будь-яких правових підстав у примусовому порядку було припинено функціонування ТОВ Краснолиманське , яке має зареєстроване місцезнаходження за адресою: 85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, ДП ВК Краснолиманська . Зазначені протиправні дії були кваліфіковані органами прокуратури за ч.3 ст.289, ст.356, ч.5 ст.191, ст. 341, ч.З ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.147, ч.І ст.172, ч.5 ст.186, ч.З ст.209, ч.2 ст.240, ч.1 ст.263, ч.2 ст.357, ч.ч.3,4 ст.358 Кримінального Кодексу України та наразі розслідуються в межах кримінального провадження № 12014050000000546, матеріали виділеного кримінального провадження №42016050000000202 - передано до суду. При цьому з 01.10.2014 і дотепер ТОВ Краснолиманське було позбавлено доступу до документів, офісної техніки, обладнання, а також запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське .

2. З жовтня 2014 силами ДП ВК Краснолиманська без достатніх правових підстав велись гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське згідно Спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19.12.2003 та Акту про надання гірничого відводу №2724 від 24.12.2013. З дати проведення цієї наради ДП ВК Краснолиманська припиняє будь-які роботи у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське .

3. З жовтня 2014 року у господарській діяльності ДП ВК Краснолиманська без достатніх правових підстав використовувалося обладнання, яке належить ТОВ Краснолиманське . З дати проведення цієї наради ДП ВК Краснолиманська припиняє будь-яке використання обладнання, яке належить ТОВ Краснолиманське .

4. З дати проведення цієї наради всі підрозділи ДП ВК Краснолиманська забезпечують працівникам ТОВ Краснолиманське безперешкодний доступ до їх робочих місць в офісних та виробничих приміщеннях на території ДП ВК Краснолиманська , а також до запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське .

Крім того, за результатами спільного огляду гірничих виробок в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське встановлено що 01.10.2014 по 01.11.2017 відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське за періодами: з 01.10.2014 по 31.12.2014 - 130 тис.тон, за 2015 - 1228 тис.тон, за 2016 - 1139 тис.тон, з початку 2017 до 01.10.2017 - 447 тон. Разом: 2944 тис.тон.

Протокол спільної наради від 01.11.2017 підписано представниками обох сторін.

Наказом від 01.11.2017 № 1 Про часткове поновлення господарської діяльності підприємства , яким частково поновлена господарська діяльність товариства, утворені робочі комісії з відновлення первинної виробничої і бухгалтерської документації та проведення інвентаризації основних засобів, оборотних і необоротних активів, малоцінного майна та встановлення фактичної лінії виїмкових та підготовчих забоїв у межах гірничого відводу товариства.

Протоколом технічнійоъ наради по розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу ТОВ Краснолиманске за період 2014-2017 роки встановлено, що зменшення балансових запасів вугілля за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, відбулось в результаті ведення ДП ВК Краснолиманська гірничих робіт з видобування вугілля и проведенню гірничих виробок в межах гірничого відводу, наданого в користування ТОВ Краснолиманське згідно зі Спеціальним дозволом на користування надрами № 3316 від 19.12.2003.

Крім того, актом перевірки суб`єкта господарювання № 06.4-08 від 29.03.2016, складеного за результатами перевірки Головним управлінням держпраці у Донецькій області дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини в частині: дотримання вимог гірничого законодавства ДП ВК Краснолиманська , за місцем розташування гірничого відводу ТОВ Краснолиманське з метою визначення обсягу гірничої маси (із зазначенням конкретної частки вугілля в цій масі), що була фактично видобута держпідприємством у періоду часу з 05.09.2014 до дати перевірки в межах шахтного поля ТОВ Краснолиманське (т.1 а.с.66-71).

Під час перевірки була вивчена маркшейдерська, геологічна та інша документація ДП ВК Краснолиманська та ТОВ Краснолиманське , на підставі якої з вересня 2014 по березень 2016 року вівся маркшейдерський облік видобутку вугілля на вищезазначених підприємствах.

Перевіркою встановлено, що у зазначений період маркшейдерські виміри у шахті та розрахунки обсягів виконаних робіт та видобутку вугілля в межах ділянки надр яка надана у користування ТОВ Краснолиманське здійснювався відповідними службами ДП ВК Краснолиманська .

Під час перевірки виявлено те, що починаючи з вересня 2014 року по 28 березня 2016 року ДП ВК Краснолиманська несанкціоновано веде гірничі роботи по пластам l 3 , м 2 4 та к 5 за межами ділянки надр яка надана у користування ДП ВК Краснолиманська , згідно спеціального дозволу на користування надрами №4403 від 28.09.2007, в межах ділянки надр яка надана у користування ТОВ Краснолиманське згідно спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003, що є грубим порушення вимог ст. 19, 24 Гірничого Закону України.

Таким чином, ДП ВК Краснолиманська в порушення вимог ст. 24 Гірничого Закону України без наявного спеціального дозволу і Акту про надання гірничого відводу та без погодження з належним надракористувачем на протязі 2014 року здійснювало несанкціоноване видобування кам`яного вугілля з ділянки надр, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003, що є порушення вимог ст. 19, 24 Гірничого Закону України.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачу було запропоновано зупинити роботи по пластам l 3 , м 2 4 в межах ділянки надр яка надана у користування ТОВ Краснолиманське спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003.

Відповідно до довідки ДП ВК Краснолиманська та висновку Інституту геотехнічної механіки ім.М.С. Полякова Національної академії наук України від 20.10.2015 № 311-22/11-1-671 зупинка ведення гірничих робіт в спірних гірничих лавах могла б привести к трагічним наслідкам та економічний та соціальний збиток для усього регіону Донецької області (т.1 а.с.81-82).

Припинення форс-мажорних обставин ТОВ Краснолиманське за договором № 569/12 від 30.12.2003, укладеного з ДП ВК Краснолиманська підтверджується сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати № 8206 від 13.08.2018, відповідно до якого датою закінчення форс-мажорних обставин є 31.10.2017 (т.15 а.с.66).

Враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ Краснолиманське звернулось до суду з даним позовом, в якому просило стягнути збитки від самовільного користування відповідачем надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724 у розмірі 14106790,56 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Як вже було зазначено судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2018 по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.

За результатами проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи зроблено висновок експертів № 4459-4462 від 23.04.2019, про наступне:

1. в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на полі діючої шахти Краснолиманська , пласти l 2 , м 2 4 та к 5+ к 5в , загальна кількість: видобутого вугілля складає 2820 тис.тн, згідно Журналів визначення видобутку вугілля згідно маркшейдерським замірам в технічних межах ТОВ Краснолиманьске ; зменшення запасів складає 2944 тис.тн, згідно Протоколу технічної наради по розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу ТОВ Краснолиманська у період з 2014-2017 від 09.01.2017;

2. вартість видобутого вугілля у період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на полі діючої шахти Краснолиманська , l 2 , м 2 4 та к 5+ к 5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з жовтня 2014 року по 1 листопада 2017 року:

- у першому варіанті, виходячи з кількості 2820 тис.тн, вартість становитиме 7148 700 000,00 гри. без ПДВ та витрат на транспортування (сім мільярдів сто сорок вісім мільйонів сімсот тисяч грн. 00 коп.);

- у другому варіанті, виходячи з кількості 2944 тис.тн, вартість становитиме 7463 040 000,00 грн. без ПДВ та витрат на транспортування (сім мільярдів чотириста шістдесят три мільйони сорок тисяч грн. 00 коп.);

3. виходячи з наданих документів, в межах компетенції експерта економіста встановлено, що розмір:

- витрат на видобуток вугілля відповідачем за період з жовтня 2014 року по листопад 2017 року, в тому числі, виходячи з обсягу нарахування по заробітній платі, споживання електричної енергії, водопостачання та теплопостачання, водовідведення визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на користь Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманське за надані послуги за договором № 569/12 від 30.12.2003 визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 які мало відшкодувати ТОВ Краснолиманське на користь ДП Вугільна компанія з видобутку вугілля складає 48762,92 грн.

4. з урахуванням результатів дослідження по питанням, зазначені: п.п.2.2, 2.3 резолютивної частини ухвали, у разі надання судом правової оцінки та кваліфікації розрахованої експертом суми недотриманого прибутку - збитками від самовільного користування відповідачем надрами, які надані позивачеві в користування на підставі спеціального дозволу № 3316 від 19.13.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 за № 2724 становитимуть:

- у першому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2820 тис.тн - 5344472 тис.грн.;

- у другому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2944 тис.тн - 5658812 тис.грн.

18.07.2019 від ДП Вугільна компанія Краснолиманське надійшли пояснення щодо неповноти висновків комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи, відносно поставлених судом запитань.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Частина 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

На підставі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до положень ст. 38 Гірничого Закону України власник (керівник) гірничого підприємства зобов`язаний забезпечувати, зокрема відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Згідно ст. 50 Гірничого Закону України шкода, завдана внаслідок порушення гірничого законодавства, відшкодовується в порядку та розмірах, визначених законами України.

Згідно ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до положень ст. 24 Кодексу України про надра, користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді прот Згідно ст. 25 Кодексу України про надра, збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 56 Кодексу України про надра, визначено що, основними вимогами в галузі охорони надр є в тому числі, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Положеннями ст. 67 Кодексу України про надра, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вбачається з п. 2.3.1 договору №569/12 від 30.12.2003р. (том. 1 а.с.26) та додаткових угод до нього (том 1 а.с. 50), відповідач надаючи послуги, здійснював, в тому числі видобуток вугілля, а також мав право на його завантаження у залізничні вагони та подальше транспортування виключно за реквізитами, наданими позивачем.

Факт видобутку відповідачем вугілля за період з 01.10.2014 по 01.11.2017 у кількості 2944 тис.тон. з ділянки надр, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та Акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724, надана у користування ТОВ "Краснолиманське", підтверджується матеріалами справи, та не спростований відповідачем.

Будь-яких доказів, що відповідач мав права на видобуток вугілля на вказаному гірничному відводі поза межами договору, укладеному з позивачем суду не надано. При цьому відповідач не довів наявність видобутого вугілля на власних складах.

Також, в матеріалах справи наявні залізничні накладні (том 1 а.с. 173 - 249, том 2, том 3, том 4. том 5, том 6, том 7, том 8, том 9, том 10, том 11, том 12, том 13, том 14 а.с 1-35) за якими відповідач здійснював відправлення вугілля за період з 01.10.2014 по 01.11.2017.

Проте, доказів того що позивач надавав відповідачу розпорядження про відвантаження вугілля відповідно до умов договору №569/12 від 30.12.2003р. та/або уповноважував останнього на вчинення таких дій у будь-який інший спосіб, відповідачем не надано.

Отже, суд вважає доведеним протиправну поведінку відповідача щодо розпорядження майном (вугіллям), яке ним видобуте на переданих в користування позивачу пластах та непередання цього вугілля позивачу.

Таким чином, відповідач здійснював видобуток вугілля, але в порушення умов договору №569/12 від 30.12.2003р. не передавав його позивачу, розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв збитки останньому.

Як встановлено матеріалами експертного дослідження, вартість однієї тони вугілля складає 2535,00 грн.

При цьому, загальношахтні витрати, які мали відшкодовані (оплачені) позивачем відповідно до умов договору не є можливим встановити, виходячи з того, що відповідач не надав відповідних документів.

Разом з цим, розмір таких витрат, при здійсненні позивачем у 2018 році видобутку вугілля становить 1 549 629 465,31 грн.

Таким чином, застосовуючи висновки, зроблені експертом в межах призначеної судом експертизи, вартість 1 тони вугілля (видобутого з 01.10.2014 по 01.11.2017 у кількості 2944 тис.тон.), за вирахуванням загальношахтних витрат, становить 1 553,43 грн. (2535,00 вартість 1 тони вугілля - 981,57 загальношахтні витрати).

Як слід, сума збитків, заявлених до стягнення за 7 днів (як частина періоду видобутку листопада-грудня 2014р.) дорівнює 22 802 798,97 грн. (7 днів х 2097 тон (обсяг видобутку за одну добу) х 1553,43 вартість 1 тони вугілля з урахуванням загальношахтних витрат).

Але, позивачем заявлена до стягнення менша сума збитків - 14 106 790,56 грн., що не суперечить нормам чинного законодавства та є правом позивача, а тому, позовні вимоги в розмірі 14 106 790,56 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем за звернення з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 616700,00 грн.

В подальшому, позивачем сума позовних вимог була зменшена до 14 106 790,56 грн.

За приписами п.1 ч.1 ст. Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тому, сума судового збору в розмірі 405 098,14 грн. може бути повернута на користь позивача у разі відповідного звернення у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1025/18 від 12.09.2018р. у справі призначено судову економічну експертизу, вартість експертизи було покладена на сторін в рівних частинах.

Згідно з ч.4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до акту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №4459-4462 від 12.09.2018р. вартість експерити становить 100 042,80 грн. (разом з ПДВ), тобто, позивачем було сплачено 50 021,40 грн. (100 042,80 : 2).

У зв`язку з тим, що спір виник через неправомірні дії відповідача, тому, витрати пов`язані з проведенням судової економічної експертизи відлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 14 106 790,56 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" 14 106 790,56 грн. збитків заподіяних, шляхом несанкціонованого видобутку вугілля, 211 601,86 грн. судового збору та 50 021,40 грн. витрат на оплату експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.10.2019 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; код ЄДРПОУ 32281519),

Відповідач : Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 31599557).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30).

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Говорун

Суддя Е.В. Зекунов

Дата ухвалення рішення23.10.2019
Оприлюднено12.11.2019

Судовий реєстр по справі —905/1025/18

Ухвала від 28.07.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 13.02.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 05.02.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 16.12.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 16.12.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Рішення від 23.10.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Рішення від 23.10.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 07.10.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 26.09.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Ухвала від 09.09.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні