Рішення

від 11.11.2019 по справі 910/10373/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2019Справа № 910/10373/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Папір Україна" (м. Бровари, вул. Залізнична, 4)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Метал" (м. Київ, вул. Юрія Пасхаліна, б. 6/5)

Про стягнення 195.922,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Папір Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Метал" про стягнення 195.922,00 грн, з яких: 183.000,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар та 12.922,00 грн неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № АР193 від 10.05.19. та на непоставку товару на здійснену позивачем переоплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.19. відкрито провадження у справі № 910/10373/19 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 12.09.19. по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому судом враховано, що за даними сайту ПАТ Укрпошта http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku позовну заяву з додатками (направлену позивачем відповідачу) (рекомендоване повідомлення № 0318706305343) вручено відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (02.08.19.).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/10373/19.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

10.05.19. між відповідачем (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № АР193 (далі - Договір), за умовами якого (розділ 1) Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність у встановлений термін товар, а Покупець зобов`язується оплатити Товар виробничо-технічного призначення (далі - Товар) і прийняти його на умовах, визначених Договором.. Кількість, асортимент та вартість Товару вказуються у рахунках-фактурах до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 8.1 з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Передача Товару Покупець здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту отримання Постачальником 100% передоплати (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України у вигляді попередньої оплати в розмірі 100% на розрахунковий рахунок Постачальника.

На підставі виставленого відповідачем позивачу рахунку на оплату № 4212 від 10.05.19. на суму 183.000,00 грн. за лист 8 та доставку металопрокату, позивачем сплачено Постачальнику 183.000,00 грн передоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 298 від 10.05.19. з призначенням платежу згідно рахунку № 4212 від 10.05.19. у т.ч. ПДВ 20% = 30500,00 грн. . Вказані грошові кошти сплачено саме на рахунок відповідача, вказаний в рахунку-фактурі № 4212 від 10.05.19. та розділі 10 Договору Реквізити сторін .

Вказане додатково підтверджується наданою позивачем банківською випискою по власному рахунку та податковою накладною.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлене позивачем платіжне доручення, банківська виписка та податкова накладна є належним доказом сплати грошових коштів відповідачу в порядку встановленої сторонами розміру та строку передплати, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з оплати товару за Договором на суму 183.000,00 грн. здійснено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як відзначалось судом, передача Товару Покупець здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту отримання Постачальником 100% передоплати (п. 2.6 Договору).

Таким чином, враховуючи умови Договору та дату здійснення передплати поставка Товару на суму 183.000,00 грн. за Договором відповідачем мала була бути здійснена до 20.05.19. включно.

За твердженням позивача, Товар відповідачем поставлено не було, сплачені грошові кошти в сумі 183.000,00 грн відповідачем позивачу не повернуто, що зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Папір Україна" з даним позовом до суду.

Приписами ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

За змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого Договором Товару у визначені строки, а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним Товару згідно з умовами укладеного Договору та у відповідності з приписами чинного законодавства, що регулює договірні зобов`язальні відносини.

Також, відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов`язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили здійснити поставку товару (надзвичайної і непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого таке зобов`язання втратило для позивача господарський інтерес, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати за Товар за Договором в розмірі 183.000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення 12.922,00 грн неустойки, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 Договору у разі порушення термінів передачі Товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожний день прострочення. Постачальник не несе відповідальності за порушення терміну поставки, пов`язаним з несвоєчасним вивезенням Товару Покупцем.

З рахунку-фактури вбачається, що саме відповідач зобов`язаний був поставити Товар позивачу, зо що останній оплатив 1.000,00 грн за доставку металопрокату .

В силу приписів ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судом встановлено, сукупність вказаних умов та встановлено, що дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пунктом 6.1 Договору сторонами встановлено відповідальність у вигляді пені.

При цьому. оскільки відповідач зобов`язаний був поставити Товар до 20.05.19. включно, прострочення почалось з 21.05.19.

Після здійснення перерахунку, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 12740,00 грн за період з 21.05.19. по 29.07.19., нарахована на суму непоставленого товару в розмірі 182000,00 грн. Пеню в сумі 182,00 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Метал" (02141, м. Київ, вул. Юрія Пасхаліна, б. 6/5; ідентифікаційний код 32962661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Папір Україна" (07403, м. Бровари, вул. Залізнична, 4; ідентифікаційний код 39932743) 183.000 (сто вісімдесят три тисячі) грн 00 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 12740 (дванадцять тисяч сімсот сорок) грн 00 коп. пені та 2936 (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн 10 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко