Ухвала

від 06.11.2019 по справі 910/5032/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/5032/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши

заяву Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук`янової Національної академії медичних наук України"

про відстрочення виконання рішення

у справі № 910/5032/19

за позовом Приватного підприємства "ДОНМЕД"

до Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук`янової Національної академії медичних наук України"

про стягнення 369465,05 грн.

представники учасників процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявника): Целовальніченко Н.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Гулевець О.В. перебувала справа №910/5032/19 за позовом Приватного підприємства "ДОНМЕД" до Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за договором №38 від 23.07.2013, стягнуту за рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/18496/15 від 09.10.2015 до моменту виконання відповідачем цього рішення (07.04.2017) у загальному розмірі 369465,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 позов задоволено.

Стягнуто з Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук`янової Національної академії медичних наук України" на користь Приватного підприємства "ДОНМЕД" 3% річних у сумі 86843,84 грн., інфляційні втрати у сумі 282621,21 грн. та судовий збір у сумі 5541,98 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 25.06.2019 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2019 апеляційну скаргу Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук`янової Національної академії медичних наук України" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 повернуто скаржнику.

03.09.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 видано наказ.

17.10.2019 через канцелярію суду від Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій заявник просить суд надати відстрочку у виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 на строк в один рік.

25.10.2019 через канцелярію суду від Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" надійшли додаткові документи до заяви про відстрочення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 суд призначив заяву Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про відстрочення виконання рішення суду по справі №910/5032/19 до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2019 та повідомлив учасників справи про розгляд вище вказаної заяви.

05.11.2019 через канцелярію суду від Приватного підприємства "ДОНМЕД" надійшли письмові пояснення щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/5032/19, в яких стягувач проти заяви про відстрочення виконання рішення заперечив, посилаючись на те, що відстрочення рішення суду призведе до порушення рівності прав та обов`язків сторін, суперечитиме загальним принципам добросовісності, справедливості та розумності, оскільки боржник тривалий час не виконує зобов`язання за договором, а відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від відповідальності.

У судове засідання 06.11.2019 представник стягувача не з`явився.

Присутній в судовому засіданні 06.11.2019 представник боржника надав пояснення щодо заяви, просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19, суд зазначає наступне.

У своїй заяві заявник просить суд надати відстрочку у виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 до прийняття для Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України спеціальної бюджетної програми для забезпечення виконання рішень судів у строк в один рік, про що прийняти відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на відсутність вини Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" у виникненні заборгованості, оскільки як стверджує заявник заборгованість виникла внаслідок затримки державного фінансування. Окрім того, заявник зазначає, що у випадку примусового одноразового стягнення усієї заборгованості з боржника може відбутися повна зупинка роботи єдиної в Україні державної установи, що комплексно вирішує питання охорони материнства та дитинства, а саме Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" буде неможливо придбати медикаменти, кисень для відділень реанімації новонароджених та недоношених дітей, оперативних блоків для вагітних, хворих жінок та дітей молодшого та старшого віку, продуктів харчування для хворих.

В підтвердження своєї заяви заявником надані доповідна записка головного лікаря Інституту від 02.09.2019 року, довідки про кількість хворих станом на 10.09.2019 та станом на 17.10.2019, станом на 25.10.2019, паспорти бюджетної програми, кошториси, банківські виписки, платіжні доручення, копії звернень Інституту до Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України щодо прийняття для Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук`янової Національної Академії медичних наук України спеціальної бюджетної програми для забезпечення виконання рішень судів.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 згідно з частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом враховано, що у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості діяльності Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України", суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

При цьому, враховуючи те, що згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, суд відстрочує виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5032/19 до 21.05.2020 року, у зв`язку із чим задовольняє заяву Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення частково. Заяву у частині надання відстрочки у виконанні рішення суду до прийняття для Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України спеціальної бюджетної програми для забезпечення виконання рішень судів суд залишив без задоволення.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/5030/19 до 21.05.2020 року .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 11.11.2019.

Суддя О.В. Гулевець