Рішення

від 21.10.2019 по справі 911/1677/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Справа № 911/1677/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції Столичного округу

2. Здвижівської сільської ради

до Комунального підприємства Здвижівка Здвижівської сільської ради

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 1693937,70 грн.

за участю представників

прокурор: Набок Ю.В., службове посвідчення № 044829 видане 16.11.2016;

позивачів: не з`явились;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: Поліщук М.І. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 26.07.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернувся заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції та Здвижівської сільської ради до Комунального підприємства Здвижівка Здвижівської сільської ради (КП Здвижівка ), в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства Здвижівка на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області 1693937,70 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного видобування піску при розчистці водойми в межах Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок дій КП Здвижівка щодо незаконного заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах спричинено тяжкі наслідки у формі збитків, заподіяних державі в особі територіальної громади с. Здвижівка Бородянського району Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 05.08.2019. Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Через канцелярію господарського суду Київської області 29.07.2019 від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо позову.

Так, ОСОБА_1 вважає, що будь-яких умисних протиправних дій з його боку не було, оскільки рішеннями Здвижівської сільської ради були надані дозволи КП Здвижівка на розчистку і поглиблення сільського ставу, а також для приведення водоймища в нормальний санітарно-екологічний стан.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2019 підготовче провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 23.09.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області 05.08.2019 від прокуратури надійшла відповідь на пояснення ОСОБА_1 .

На підставі ухвали суду від 23.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області 07.10.2019 представником ОСОБА_1 подано заяву про застосування до позовних вимог строків позовної давності та відмову в зв`язку з цим в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07.10.2019 розгляд справи по суті відкладено на 21.10.2019.

В судовому засіданні 21.10.2019 прокурор і представник третьої особи усно підтримали позиції, викладені ними в заявах по суті спору.

21.10.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Комунальне підприємство Здвижівка створено на підставі рішення двадцять сьомої сесії Здвижівської сільської ради п`ятого скликання від 09.04.2009 та зареєстровано 22.01.2010. Відповідно до Статуту КП Здвижівка останнє створено з метою комунального обслуговування населення, організацій і підприємств села Здвижівка, а також району.

Розпорядженням Здвижівської сільської ради від 16.12.2009 № 23/01-04 начальником КП Здвижівка призначено ОСОБА_1 .

Рішенням дев`ятої сесії шостого скликання Здвижівської сільської ради від 18.05.2011 надано дозвіл КП Здвижівка на розчистку і поглиблення сільського ставу у зв`язку з засміченістю і підтопленням території, а також для приведення водоймища в нормальний санітарно-екологічний стан.

Рішення дванадцятої сесії шостого скликання Здвижівської сільської ради від 13.12.2011 надано дозвіл КП Здвижівка на розробку робочого проекту і будівництво по об`єкту Екологічне покращення існуючої водойми і захист від підтоплення прилеглих земель в с. Здвижівка Бородянського району Київської області .

У 2012 році проектною групою Ірпінського міжрайонного управління водного господарства на замовлення КП Здвижівка розроблено робочий проект Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району .

Між Здвижівською сільською радою Бородянського району (замовник) та КП Здвижівка (інвестор-виконавець) 03.09.2012 укладено інвестиційний договір № 1, згідно з п. 2.1. якого, враховуючи складну ситуацію в регіоні, пов`язану з замуленням і наносами водойми в с. Здвижівка Бородянського району, що призводить до погіршення її гідрологічного режиму та санітарно-екологічного стану прилеглих територій громади Здвижівської сільської ради та відсутність достатніх бюджетних коштів на фінансування гідромеліоративних експлуатаційних робіт з підтримання у належному стані акумулюючої водойми та прибережних захисних смуг, замовник на підставі п. 1 статті 10 Водного кодексу України доручає, а інвестор-виконавець приймає на себе зобов`язання за свої власні інвестовані кошти виконати природоохоронні заходи (далі Роботи) по об`єкту згідно з проектом - Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району , розробленого проектною групою Ірпінського МУВГ згідно завдання на проектування та проектно-кошторисної документації на виконання природоохоронних заходів.

За умовами п. п. 3.2.-3.4. інвестиційного договору № 1 замовник зобов`язується погодити виконані роботи згідно з актами здавання-приймання робіт. Інвестор-виконавець в процесі виконання робіт повинен дотримуватись вимог Водного та Земельного кодексів України. Замовник в процесі виконання робіт за даним інвестиційним договором повинен здійснювати технічний нагляд за якістю робіт.

На виконання наказу № 126 від 11.03.2014 та направлення на проведення позапланової перевірки № 000690, у присутності посадової особи суб`єкта господарювання - начальника КП Здвижівка Державною екологічною інспекцією у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП Здвижівка .

В ході вказаної перевірки встановлено: КП Здвижівка проводить гідротехнічні роботи в межах села Здвижівка Бородянського району згідно розробленого робочого проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району Ірпінським МУВГ у 2012 році. Розділ Оцінка впливу на навколишнє середовище не пройшов державну екологічну експертизу, чим порушено ст. 29, 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища . Під час розчистки водойми здійснюється виїмка грунту, який використовується для планування дна і укосів водойми. На момент перевірки роботи не проводились. . Зазначені обставини викладено в акті № 000192 від 13.03.2014, який складено Державною екологічною інспекцією у Київській області.

За наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державною екологічною інспекцією у Київській області складено припис від 13.03.2014, в якому міститься вимога щодо отримання в тридцятиденний термін висновку державної екологічної експертизи по робочому проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району .

На вказаному приписі міститься підпис начальника КП Здвижівка ОСОБА_1 про прийняття припису до виконання.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2014 прокуратурою Бородянського району Київської області внесено кримінальне провадження № 42014110120000009 з фабулою: В ході проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів встановлено, що службові особи КП Здвижівка незаконно, шляхом зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб з метою отримання неправомірної вигоди під час розчистки ставка в с. Здвижівка Бородянського району видобували пісок, без отримання спеціального дозволу на видобування піску, який в подальшому реалізовували суб`єктам господарювання. Так, за період 2012-2013 років піску реалізовано на суму понад 400000,00 гривень. .

На підставі розпорядження Здвижівської сільської ради № 13/01-03 від 26.06.2014 звільнено з посади начальника КП Здвижівка Здвижівської сільської ради ОСОБА_1 з 26.06.2014 згідно ст. 36 п. 1 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін).

Відповідно до висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Салганенко К.Г. від 23.01.2015 № 16401/14-34/173-175/15-34, виконаного за результатами проведеної судово-ґрунтознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42014110120000009, зазначено наступне:

- надані на дослідження зразки речовини в пакетах експертної служби МВС України №№ 0585007 та 0584964, являють собою природній пухкий не карбонатний дрібнозернистий пісок;

- згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМ №1370 від 28.12.2011, піски, входять до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення;

- надані на дослідження зразки речовини в пакетах експертної служби МВС України № 0584963, № 0584962, являють собою донний осад водойми, основу якого складають піщані фракції і до корисних копалин не відносяться.

Комісією судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведеної комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 28.12.2016 № 14796/16-48/22547/16-48 на підставі постанови від 05.09.2016 старшого слідчого СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Напісочного Є.Є. про призначення судової інженерно-екологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 42014110120000009, надано наступні висновки.

1. За результатами дослідження наданих для проведення даної судової експертизи матеріалів кримінального провадження та інших додатково наданих матеріалів і документів, як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції у Київській області, в результаті проведення господарської діяльності КП Здвижівка на території досліджуваної земельної ділянки та водойми (ставка), що знаходиться в с. Здвижівка Бородянського району, наявні наступні ознаки негативного впливу, а саме:

- використання земельної ділянки водного фонду не за цільовим призначенням, а з метою видобутку та реалізації корисної копалини місцевого значення - піску (без погодження питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб), а також - всупереч умовам інвестиційного договору від 03.09.2012 № 1, направленого на здійснення природоохоронних заходів;

- видобуток грунтово-піщаної суміші (піску) з водойми з використанням важкої техніки (земснаряди, екскаватори) та автотранспорту (вантажні автомобілі) за відсутності погодженої проектної документації (без оцінки впливу на навколишнє середовище) та необхідної дозвільної документації на проведення днопоглиблювальних та інших робіт на землях водного фонду (зокрема, спеціального дозволу на користування надрами), а також здійснення підприємницької діяльності з реалізації видобутого піску іншим суб`єктам господарської діяльності за відсутності відповідного дозволу (зазначений дозвіл відсутній в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження та додатково наданих матеріалах);

- в результаті видобутку грунтово-піщаної суміші (піску) за відсутності необхідних дозвільних документів утворились місця складування грунтово-піщаної суміші (піску);

- ймовірно, використання озеленених земельних ділянок не за призначенням (внаслідок складування видобутої грунтово-піщаної суміші (піску) без дозвільних документів).

Місця складування видобутої грунтово-піщаної суміші (піску) потребують подальшого відновлення, зокрема штучного озеленення (залуження, заліснення тощо), для чого необхідно залучення додаткових коштів, в тому числі на планування території (вирівнювання ґрунтової поверхні), завезення (за необхідності) родючого ґрунту, а також висівання спеціальних трав (для залуження пошкоджених ділянок) та/або висаджування дерев, чагарників тощо.

При цьому, зазначені роботи мають бути проведені в рамках робочого проекту з метою приведення водойми та поруч розташованих земельних ділянок до належного санітарно-екологічного стану відповідно.

2. Господарська діяльність на території водойми, що знаходиться в с. Здвижівка Бородянського району Київської області, здійснювалась з недотриманням вимог природоохоронного законодавства: роботи, в тому числі, з розчищення, днопоглиблення та берегоукріплення водойми проводились за відсутності необхідної для їх проведення погодженої проектної документації, зокрема без проведення державної екологічної експертизи робочого проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району та відповідно без отримання позитивного висновку екологічної експертизи робочого проекту. Разом з тим, роботи з видобутку піску та подальше його вивезення (реалізація) за допомогою вантажних автомобілів різним суб`єктам господарської діяльності проводились за відсутності необхідної для їх проведення дозвільної документації, зокрема спеціального дозволу на надрокористування.

Відповідно дії осіб, що безпосередньо приймали участь у роботах, пов`язаних, в тому числі з розчищенням, днопоглибленням та берегоукріпленням водойми, видобутком піску з водойми, складуванням, вивезенням видобутого піску та його реалізацією, можна вважати такими, що не відповідали вимогам нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища.

При цьому, в прямому причинно-наслідковому зв`язку з досліджуваною подією з технічної точки зору знаходяться:

- Здвижівська сільська рада, в особі сільського голови, якою не було надано виконавцю робіт погодженого робочого проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району та позитивний висновок державної екологічної експертизи вказаного проекту, оскільки відповідно до Інвестиційного договору від 03.09.2012 № 1 саме сільська рада виступала замовником робіт (природоохоронних заходів) по зазначеному робочому проекту, а також повинна була в процесі виконання робіт за даним Інвестиційним договором здійснювати технічний нагляд за якістю виконуваних робіт та перевірку дотримання вимог відповідної технічної документації Інвестором-Виконавцем ;

- дії представників КП Здвижівка в частині проведення фактичних робіт за відсутності погодженої проектної документації та без висновку державної екологічної експертизи робочого проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району , а також робіт з видобутку піску та реалізації видобутого піску за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, оскільки відповідно до Інвестиційного договору від 03.09.2012 №1 комунальне підприємство виступало Інвестором-Виконавцем робіт по вказаному проекту.

3. Внаслідок незаконного видобутку на території водойми, що знаходиться в с. Здвижівка Бородянського району Київської області, та подальшої реалізації іншим суб`єктам господарської діяльності піску кількістю 14430 тонн (об`ємом 9018,75 м 3 ), як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції у Київській області, державі завдані збитки в розмірі 1845452 (один мільйон вісімсот сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 70 копійок.

Належним чином засвідчена копія висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 28.12.2016 № 14796/16-48/22547/16-48 долучена до позовної заяви.

Старшим слідчим СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП у Київській області майором поліції Зубенок Т.В. 09.02.2017 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110120000009 від 19.03.2014, який затверджено прокурором Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури радником юстиції Казбановою Т.В. 09.02.2017.

У вказаному обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 239-2 КК України, тобто в незаконному заволодінні поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки.

У подальшому Фастівська місцева прокуратура звернулась з цивільним позовом від 06.03.2017 № 796/вих17 в інтересах держави в особі Здвижівської сільської ради у кримінальному провадженні № 42014110120000009 до Бородянського районного суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 в користь Здвижівської сільської ради збитки, заподіяні кримінальним правопорушенням, в сумі 1845452,70 грн.

Ухвалою Бородянського районного суду від 28.02.2019 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності,передбаченої ч. 3 ст. 239-2 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за № 42014110120000009 від 19.03.2014 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 239-2 КК України, закрито. Заявлений Фастівською місцевою прокуратурою в інтересах Здвижівської сільської ради Бородянського району цивільний позов залишено без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Столичного округу у відповідь на лист Фастівської місцевої прокуратури від 22.04.2019 № 174/07-35 у додатку до листа № 4/07-35/2008 від 23.04.2019 надано розрахунок розміру шкоди заподіяної державі, станом на жовтень 2012 року (момент видобутку піску), від самовільного видобутку піску в с. Здвижівка, згідно з Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 29.08.2011 № 303, зареєстрованою у Мін`юсті України 19.09.2011 за № 1097/19835.

Так, за розрахунками Державної екологічної інспекції Столичного округу загальний розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобутку піску будівельного у 2012 році в с. Здвижівка Бородянського району становить 1693937,70 грн.

Посилаючись на викладені обставини прокурор зазначає, що дії КП Здвижівка щодо незаконного, на його думку, заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, спричинили тяжкі наслідки у формі збитків державним інтересам, внаслідок чого бюджетом недоотримано надходжень, що в подальшому значно ускладнює фінансовий стан отримувача та негативно впливає на ефективність здійснення своїх функцій державою, чим порушується один із пріоритетів діяльності держави. У зв`язку з цим прокурор вбачає у невідшкодуванні шкоди територіальній громаді с. Здвижівка Бородянського району порушення загальнодержавних інтересів, що стало правовою підставою для звернення прокурора в інтересах держави до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п. п. 1, 2 ч. 1 статті 3 Закону України Про прокуратуру , діяльність прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до ч. 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Здвижівської сільської ради, на які законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.

Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Здвижівської сільської ради в суді, відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , Фастівська місцева прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції Столичного округу та Здвижівської сільської ради листом від 26.04.2019 № 11-89-1991вих19, яким просила звернутись до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої КП Здвижівка , внаслідок самовільного користування надрами.

Статтею 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища територіальним органам Державної екологічної інспекції України надано право пред`являти претензії про відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У спірних правовідносинах факт такого порушення контролюючим органом зафіксовано, розмір збитків обраховано, однак жодних претензій щодо їх відшкодування не сформовано та суб`єкту господарювання не надіслано.

З наведеного в сукупності слід зробити висновок, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначає, що Державною екологічною інспекцією не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 13 Конституції України, ч. ч. 1, 2 статті 148 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 3 статті 324 Цивільного кодексу України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.

За змістом ч. 1 статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 2 статті 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод.

Згідно з вимогами ст. 86 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Як вбачається з матеріалів справи, робочий проект Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району не погоджено органами, визначеними статтею 86 Водного кодексу України, зокрема Київською обласною державною адміністрацією та Державною службою геології та надр України, що підтверджується листами Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 29.08.2016 № 06.2-08.2/1133 та Держгеонадра України від 19.09.2016 №17319/13/10-16, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 4 Закону України Про екологічну експертизу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Згідно з ч. 3 статті 13 вказаного Закону здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За змістом п. п. 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808 Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, їх берегоукріплення, зміна і стабілізація стану русел; проведення будівельних робіт, що передбачають видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду віднесено до діяльності та об`єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку.

За приписами статті 29 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища висновок державної екологічної експертизи є обов`язковим для виконання. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Всупереч наведеним вимогам законодавства екологічну експертизу робочого проекту Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району не проведено, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП Здвижівка № 000192 від 12.03.2014.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Кодексу України Про надра (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною 3 статті 24 Кодексу України Про надра передбачено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з п. 3 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557, який визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, дозволи видаються Держводагентством за погодженням з Мінприроди - у разі проведення на землях водного фонду днопоглиблювальних робіт, робіт з прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій.

Суб`єкт господарювання, який претендує на отримання дозволу, обов`язково узгоджує питання видачі дозволу з органами місцевого самоврядування, Держземагентством (у разі проведення робіт на землях, зайнятих морями) або його територіальними органами (у разі проведення робіт на інших землях водного фонду), Держрибагентством - у разі проведення робіт у рибогосподарських водних об`єктах, територіальними органами Держлісагентства - у разі проведення робіт у лісах на землях водного фонду (п. 5 вказаного Порядку).

Виходячи зі змісту наведених норм, проведення робіт з розчищення, днопоглиблення та берегоукріплення водойми, а також проведення будівельних робіт, що передбачають видобування піску, відносяться до діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку та вимагає обов`язкового проведення державної екологічної експертизи, без позитивного висновку якої реалізація вказаної діяльності забороняється.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, робочий проект Поліпшення технічного та санітарно-екологічного стану водойми в с. Здвижівка Бородянського району відповідними органами не погоджувався, державної екологічної експертизи не проходив, також відсутня дозвільна документація, необхідна для здійснення господарської діяльності КП Здвижівка згідно вказаного проекту, що свідчить про порушення останнім законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Порядок визначення відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, визначений Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303 (далі - Методика).

Відповідно до п. 3.2 вказаної Методики розмір збитків (З), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Ді ), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (Рі ).

Прокуратурою при зверненні до суду з даним позовом взято до уваги розрахунки, які надавались Державною екологічною інспекцією Столичного округу у листі № 4/07-35/2008 від 23.04.2019 з урахуванням результатів проведених судових експертиз.

Перевіривши розрахунок збитків в розмірі 1693937,70 грн., суд дійшов висновку про те, що його виконано відповідно та з дотримання вимог Методики.

Згідно зі статтею 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 42 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відповідно до ч. 1, п. з ч .2, ч. 4 статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

З урахуванням вимог статей 1166 та 1172 Цивільного кодексу України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Беручи до уваги викладене та приймаючи до уваги те, що матеріалами справи доведено факт заподіяння державі шкоди внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої незаконним видобутком піску, в сумі 1693937,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно приписів п. 7 ч. 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За змістом п. 4 ч. 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Київської обласної ради та місцевого бюджету Здвижівської сільської ради.

Відносно строків позовної давності, що заявлені третьою особою - ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Разом із тим, згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 статті 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема, права користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 5 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 5 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу, у той час, як стаття 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Аналогічну позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів .

Враховуючи вищенаведене, суд залишає без розгляду заяву ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати прокуратури, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, при задоволенні позову покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Здвижівка Здвижівської сільської ради (07830, Київська обл., Бородянський р-н, с. Здвижівка, вул. Леніна, буд. 102; код ЄДРПОУ 36577234) 1693937,70 грн. збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України в Київській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами , по коду бюджетної класифікації видатків - 24062100 Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності , які розподілити наступним чином: 30% від суми, що становить 508181 (п`ятсот вісім тисяч сто вісімдесят одну) грн. 31 коп., - до спеціального фонду Державного бюджету України; 20% від суми, що становить 338787 (триста тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 54 коп., - до спеціального фонду Київського обласного бюджету; 50% від суми, що становить 846968 (вісімсот сорок шість тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 85 коп., - до спеціального фонду Здвижівської сільської ради.

3. Стягнути з Комунального підприємства Здвижівка Здвижівської сільської ради (07830, Київська обл., Бородянський р-н, с. Здвижівка, вул. Леніна, буд. 102; код ЄДРПОУ 36577234) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996; р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, Державна казначейська служба України у м. Києві) 25409 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 07 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 12.11.2019.

Суддя О.В. Щоткін