Рішення

від 12.11.2019 по справі 916/2618/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2618/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" (65020, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 38478479)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.10.2018 в розмірі 49 224,56 грн., з якої 41 666,69 грн. - сума основного боргу, 1 255,55 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 185,09 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 117,23 грн. - пеня

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача ТОВ "Одесавторресурси" - не з`явився;

Від відповідача Шашакової В.В. - не з`явився.

Суть спору:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" (далі - Відповідач1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач2) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.10.2018 в розмірі 49 224,56 грн., з якої 41 666,69 грн. - сума основного боргу, 1 255,55 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 185,09 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 117,23 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 04.10.2019 відкладено судове засідання на 25.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2019 відкладено судове засідання на 08.11.2019.

Позивач не забезпечив явку свого повноваженого представника до судового засідання, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить власний підпис представника на ухвалі про повідомлення від 28.10.2019. На адресу суду надійшла заява представника Позивача в якій вона, зокрема, просила суд розглянути справу у відсутності представника Позивача.

Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 509, 526, 530, 549, 559, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем1 умов договору, неповерненням кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплатою в повному обсязі процентів у вигляді щомісячної комісії. Позовні вимоги до Відповідача2 обгрунтовані невиконанням умов Договору поруки № POR1537793580947 від 01.10.2018 укладеного між Позивачем та ОСОБА_1 щодо обов`язку виконати зобов`язання ТОВ "Одесавторресурси".

Відповідач - ОСОБА_1 явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. На адресу суду надійшов конверт з ухвалою від 28.10.2019 з поміткою пошти „адресат не проживає" правильність адреси підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.09.2019, згідно із яким ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" та її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Також відповідно до відомостей наданих Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Як випливає зі змісту виписки з офіціального сайту ДП "Укрпошти", відповідно до якої відправлення за трек номером НОМЕР_2 , яким було надіслано відповідачу - ТОВ Одесавторресурси ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2019 у справі № 916/2618/19, якою повідомлено його про судове засідання на 08.11.2019, повернуто за зворотною адресою 07.11.2019. Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.11.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в:

01.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси (Відповідач1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги ,,КУБ". Відповідно до вказаної заяви позичальник (Відповідач1) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Анкети-заяви від 01.10.2018 банк (Позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати клієнту (Відповідачу1) строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Розмір кредиту: 100 000,00 грн. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів. Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку № 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу . У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язався додатково до процентів в пункті 1.4, сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частинами першою, другою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору Позивачем перераховано на рахунок Відповідача кредитні кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком ТОВ Одесавторресурси .

Відповідачем1 частково погашено заборгованість за кредитом в розмірі 58 333,31 грн., а саме:

8 333,33 грн. - 01.11.2018;

8 333,33 грн. - 01.12.2018;

8 333,33 грн. - 03.01.2019;

8 333,33 грн. - 01.02.2019;

8 333,33 грн. - 01.03.2019;

8 312,22 грн. - 03.04.2019;

21,11 грн. - 11.04.2019;

8 333,33 грн. - 14.05.2019;

Отже сума заборгованості Відповідача1 за кредитом складає 41 666,69 грн. (100 000,00 - 58 333,31 = 41 666,69).

Докази повернення Відповідачем1 кредитних коштів у зазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача1 за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість складають суму у розмірі 1 255,55 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Заборгованість Відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії складає суму в розмірі 5 185,09 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Заяві позичальника від 01.10.2018, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і заборгованість у вигляді щомісячної комісії.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині сум пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.10.2018, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК": https://privatbank.ua.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК": https://privatbank.ua, що надані Позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (пункт 3.2.8.11 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, про що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 про те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК": https://privatbank.ua/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються Відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами від 06 березня 2018 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасну сплату відсотків та погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення суми пені в розмірі 1 117,23 грн. з вищевказаних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно із частинами першої, другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

01.10.2018 між ОСОБА_1 (Поручитель) та Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Кредитор) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису укладено договір поруки № РОR1537793580947, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання підприємством Одесавторресурси товариство з обмеженою відповідальністю (Боржник) зобов`язань за угодами - приєднання до: розділу 3.2.8 ,,Кредит КУБ" Умов (,,Угода 1"), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8 % відсотка від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з підпунктом 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4 % відсотка від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1 - 100 000,00 грн. Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (пункт 1.1.1 Договору поруки).

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно із пунктом 1.5 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Згідно із підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання Боржника, зазначені в направленій Кредитором вимозі, згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору.

На підставі викладеного суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині солідарного стягнення з Відповідача 41 666,69 грн. - заборгованості за кредитом, 1 255,55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 185,09 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 536, 549, частинами першою, другою статті 551, частинами першою, другою статті 553, частинами першою другою статті 554, статтею 610, частиною першою статті 612, статтями 625, 629, частиною першою статті 633, статтями 634, 1046, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1049, частиною першою статті 1050, частинами першою, другою статті 1054, статтею 1055, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, постановою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, статтями 129, 231, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" (65020, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 38478479) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 41 666,69 грн. (сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 69 коп.) - суму основного боргу, 1 255,55 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять гривень 55 коп.) - відсотки нараховані на прострочену заборгованість, 5 185,09 грн. (п`ять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 09 коп.) - відсотки у вигляді щомісячної комісії.

3. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" та ОСОБА_1 в частині стягнення 1 117,23 грн. - пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесавторресурси" (65020, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 38478479) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору в розмірі 938,71 грн. (дев`ятсот тридцять вісім гривень 71 коп.).

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору в розмірі 938,71 грн. (дев`ятсот тридцять вісім гривень 71 коп.).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 листопада 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов