Рішення

від 30.10.2019 по справі 916/1838/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1838/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/1838/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ТРАНС»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛУМ ШИППІНГ»

про стягнення 518 827,94 грн., -

за участю представників :

від позивача: Яременко Д.В. довіреність від 01.03.2019р. б/н

від відповідача: Гульчак О.В. ордер серія ОД № 301216 від 24.07.2019р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Л-ТРАНС звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛУМ ШИППІНГ основного боргу у розмірі 377 734,50 грн., пені у розмірі 82 948,44 грн., 3% річних у розмірі 14 114,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 44 031,00 грн., та судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, становить 34782,42 грн., в т.ч. судовий збір в розмірі 7 782,42 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 27 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки продукції №20/12 від 20.12.2017р. щодо своєчасної оплати отриманого товару.

05.07.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов за вх.№14887/19 від 25.07.2019р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з посиланням при цьому на те, що в порушення вимог встановлених п. 5.10. договору про поставку продукції, позивачем при наданні відповідачеві видаткових накладних №РН -0000197 від 21.03.2018р., № РН-0000198 від 22.03.2018р., № РН-0000199 від 22.03.2018р. та РН-0000200 від 26.03.2018р. не надано повного пакету документів щодо підтвердження належності продукції Постачальнику, та сертифікатів якості або сертифікатів відповідності на продукцію. Відповідач стверджує, що зазначена продукція знаходиться на зберіганні ТОВ Велум Шиппінг , оскільки станом на сьогодні відповідачем не отримано документи про походження та належність товару ТОВ Л-Транс .

Також, відповідач посилається на те, що з 01.01.2017р. введено мораторій на вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених деревних порід. Для реалізації за межі митної території України в митному режимі експерту суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, необхідно сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (ст. 2, ст. 2-1 ЗУ Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів ).

Ухвалою від 05.08.2019р. продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів до 04.10.2019р.

У відповіді на відзив за вх. № 16449/19 від 16.08.2019р. та додаткових поясненнях за вх. № 20882/19 від 11.10.2019р. позивач посилається на наступне.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем поставлено товар відповідачеві, в свою чергу відповідач не заперечує факт отримання товару на суму 3 578 647,61 грн. та часткову оплату товару в сумі 3 200 913,11 грн. крім того, відповідач сам вказує на факт того, що поставлена продукція знаходиться у нього на зберіганні, оскільки до сьогоднішнього дня ним не отримано документи про походження та належність товару. Але, незважаючи на факт неотримання документів, відповідач включив дану поставку товару до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2017 року-грудень 2019 року де вказав про наявну заборгованість. Окрім того, хоча відповідач до даного часу зберігає поставлений товар, однак зменшив податковий кредит у податкових деклараціях за березень 2018 року (час поставки товару), у зв`язку із чим на даний час відсутні розбіжності між ТОВ Л-Транс та ТОВ Велум Шипппінг щодо податкових зобов`язань та податкового кредиту на суму 62 955,75 грн. Також позивач вказує, що відповідно по положень п. 5.11. Договору покупець має право не приймати та не оплачувати продукцію, поставлену без його письмової заявки, між тим поставка продукції відбулась виключно за погодженням відповідача, однак останній хоча й прийняв товар, однак відмовився від підписання документів, про що свідчить копія видаткової накладної не підписана відповідачем, наявна в матеріалах справи. Разом із цим, хоча товар по сьогодні знаходиться у відповідача, однак під час його отримання не надходило до позивача жодних скарг чи рекламацій, щодо невідповідності переданих документів чи їх відсутність.

Також, позивач спростовує заперечення відповідача щодо виконання зобов`язань за п. 5.8. договору, а саме вказує на те що, сертифікати відповідності на предмет закупівлі хвойної породи деревини (яка саме поставлялась) не числиться у переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, згідно з наказом № 1308 від 06.11.2013 року Міністерством економічного розвитку та торгівлі України (чинним на час здійснення господарських операцій. Таким чином, відповідний сертифікат не є обов`язковим під час поставки продукції на території України.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не надав, з поясненнями при цьому представника відповідача про відсутність у відповідача намірів подавати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 09.09.2019р. підтовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2019р.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Окрім того, у письмових поясненнях за вх.№20882/19 від 11.10.2019р. позивач повідомив про понесення додаткових витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн. та надав відповідні докази, а саме акт надання послуг №23 від 07.10.2019р.

Відповідач судовому засіданні щодо розгляду справи по суті просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 30.10.2019р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

20.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Л-Транс (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Велум Шиппінг (Покупець, відповідач) укладений договір на поставку продукції №20/12, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики якої зазначені в Додатках до договору на кожну партію продукції.

Відповідно до п. 2.1. - 2.2. договору Ціна Договору орієнтовано складає 3 000 000,00 грн. (три мільйони гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ - 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок). Остаточна ціна Договору складається із суми всіх Додатків, що укладаються Сторонами на кожну партію Продукції,

Ціни на кожну партію Продукції визначаються в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 2.6. договору Сторони зобов`язуються забезпечити електронний документообіг адміністрування податку на додану вартість та підтверджують наявні електронного цифрового підпису. Постачальник зобов`язується зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до неї) відповідно до порядку та строку, визначених законодавством.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору Постачальник здійснює поставку Продукції за умовами згідно з Додатками до Договору. Місце, строк поставки Продукції визначається в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 5.3. договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної (акту приймання - передачі продукції).

Згідно з умовами п. 5.5. договору право власності на Продукцію переходить від Постачальника до Покупця в момент, передбачений в п. 5.3. Договору.

Відповідно до п. 5.8. договору при поставці Продукції Постачальник зобов`язаний надати Покупцю необхідні приналежності Продукції та оригінали таких документів:

- рахунок-фактуру;

- відповідних товаросупроводжувальних накладних (в тому числі товарно-транспортну накладну встановленої форми (якщо її наявність випливає з умов поставки згідно Інкотермс- 2010 , видаткову накладну);

- сертифікатів (паспортів) якості або сертифікатів відповідності на продукцію (якщо такі документи вимагаються чинним законодавством України).

У п. 5.9. договору обумовлено, що в залізничних накладних (якщо поставка здійснюється залізницею) на Продукцію у графі «Особливі відмітки» повинна бути зазначена інформація про належність Продукції Постачальнику.

Відповідно до умов п. 5.10. договору у разі відсутності в залізничній накладній інформації про належність Продукції Постачальнику, остання приймається вантажоотримувачем на відповідальне зберігання і вважається поставленою тільки з дати передачі Покупцеві документів, що підтверджують належність Продукції Постачальнику та після підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної (акту приймання-передачі Продукції).

Відповідно до умов п. 6.2. договору в разі поставки Постачальником Продукції що не відповідає кількості, комплектності, номенклатурі, асортименту та іншим характеристикам, передбаченим Договором та/або стандартам, встановленим законодавством (ДСТУ, ГОСТ, ISO тощо) відмовляє в прийманні такої Продукції. У разі присутності представника Постачальника у місці приймання Продукції, Сторонами складається двосторонній Акт про невідповідність продукції, в якому фіксується факт невідповідності Продукції умовами Договору, перелік виявлених недоліків, строк і шлях їх усунення. У разі відсутності представника Постачальника у місці приймання Продукції Покупець призупиняє приймання Продукції та направляє Постачальнику письмове повідомлення (лист, факсограма, електронний лист) про виклик представника Постачальника для спільного складання двостороннього Акту про невідповідність Продукції. На підставі двостороннього Акту про невідповідність Продукції Постачальник зобов`язаний усунути недоліки Продукції або здійснити її заміну у порядку та строки, визначені в Акті.

Відповідно до умов п. 9.5. договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченої Продукції за кожен день порушення строку оплати.

Відповідно до п. 12.1. договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками, та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаємних розрахунків та гарантійних зобов`язань Постачальника - до повного належного виконання.

У Додатку №1 до договору на поставку продукції № 20/12 від 20.12.2017р. сторонами встановлено найменування, асортимент, кількість, ціна продукції: пиловник, хвойних порід, сосновий, діаметр 20см. і більше, довжина 4 м (п.1). Загальна ціну продукції 925 000 грн. (п.2). Умови розрахунків: оплата за продукцію здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3). Умови щодо поставки продукції Постачальником (п.4) та інші умови.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки продукції, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 578 647,11 грн., що підтверджується видатковими накладними та залізничними накладними, а також складеними позивачем податковими накладними.

В свою чергу відповідачем здійснено оплату продукції на суму 3200913,11 грн., що підтверджується заключними виписками АТ КБ Приватбанк за поточним рахунком позивача р/р НОМЕР_1 .

Продукція, яка поставлена позивачем за видатковими накладними №РН -0000198 від 22.03.2018р. на суму 123240 грн., №РН-0000199 від 22.03.2018р. на суму 121504,50 грн., №РН-0000200 від 26.03.2018р. на суму 132990 грн. відповідачем не оплачена та відповідні видаткові накладні відповідачем не підписані.

28.03.2019р. позивач направив відповідачу претензії з вимогою оплати боргу у розмірі 377 734,50 грн. та пені, про що свідчать відповідний опис вкладення у цінний лист, накладна Укрпошти та фіскальні чеки, згідно з якими претензії направлені відповідачу, як на адресу місцезнаходження останнього, так і на адресу, що зазначена у договорі.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки продукції із додатком, на підставі яких позивач у період з 23.12.2017р. по 26.03.2018р. поставив відповідачу продукцію на суму 3 578 647,11 грн., а відповідач зобов`язався здійснити оплату цієї продукції.

Між тим, продукція на суму 377 734.50 грн., яка поставлена позивачем за видатковими накладними №РН -0000198 від 22.03.2018р. на суму 123240 грн., №РН-0000199 від 22.03.2018р. на суму 121504,50 грн., №РН-0000200 від 26.03.2018р. на суму 132990 грн. відповідачем не оплачена та відповідні видаткові накладні відповідачем не підписані.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем поставлено продукцію, найменування, асортимент і кількість якої не узгоджено з відповідачем, оскільки умовами п.6.2. укладеного між сторонами договору встановлено, що в разі поставки Постачальником продукції, що не відповідає умовам по якості, кількості, комплектності, номенклатурі, асортименту та іншим характеристикам передбаченим Договором та/або стандартам, встановленим законодавством (ДСТУ, ГОСТ, ISO тощо) відмовляє в прийманні такої Продукції. У разі присутності представника Постачальника у місці приймання Продукції, Сторонами складається двосторонній Акт про невідповідність продукції, в якому фіксується факт невідповідності Продукції умовами Договору, перелік виявлених недоліків, строк і шлях їх усунення. У разі відсутності представника Постачальника у місці приймання Продукції Покупець призупиняє приймання Продукції та направляє Постачальнику письмове повідомлення (лист, факсограма, електронний лист) про виклик представника Постачальника для спільного складання двостороннього Акту про невідповідність Продукції. На підставі двостороннього Акту про невідповідність Продукції Постачальник зобов`язаний усунути недоліки Продукції або здійснити її заміну у порядку та строки, визначені в Акті.

Відповідачем не надано до суду ані Акту про невідповідність продукції, ані письмового повідомлення позивача про виклик представника для спільного складання двостороннього акту про невідповідність продукції.

За таких же обставин господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те. що позивачем не надано сертифікатів якості та сертифікатів відповідності на товар.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Також господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів про належність продукції постачальнику, оскільки умовами п.5.10 укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі відсутності в залізничній накладній інформації про належність продукції Постачальнику, остання приймається вантажоотримувачем на відповідальне зберігання і вважається поставленою тільки з дати передачі Покупцеві документів, що підтверджують належність Продукції Постачальнику та після підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної (акту приймання-передачі Продукції).

Відповідачем не надано до суду відповідних доказів, які свідчать про прийняття на відповідальне зберігання продукції, яка поставлена позивачем за спірними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, виходячи з того, що відповідачем не доведено суду наявності підстав, які надають можливість не оплачувати поставлену позивачем продукцію, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію в розмірі 377 734,50 грн.

При цьому, господарським судом враховуються також наявні у справі податкові накладні, які складені позивачем за відповідною поставкою продукції та довідка Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.06.2019р. №7891/6/06-30-53-12, згідно з якою відповідно до бази даних співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагенті на рівні ДФС станом на 11.06.2019р. розбіжності за березень 2018р. між сумами податкового зобов`язання ТОВ „Л-Транс» та сумами податкового кредиту ТОВ „Велум Шиппінг» відсутні. Доказів корегування податкового кредиту відповідачем до суду не надано.

Окрім того, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 913/102/18 щодо прийняття в якості належних та допустимих доказів підтверджуючих поставку товару та прийняття його покупцем податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено господарським судом ані умовами договору, ані умовами додатку до цього договору строк оплати відповідачем поставленої позивачем продукції не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.03.2019р. позивач направив відповідачу претензії з вимогою оплати боргу в розмірі 377 734,50 грн.

Отже, із врахуванням строків пересилання поштових відправлень, встановлених у Нормативах і нормативних строках пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013р. №958 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014р. за №172/24950, строк оплати відповідачем поставленої позивачем продукції настав 10.04.2019р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 9.5. договору встановлено у випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченої Продукції за кожен день порушення строку оплати.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 82948.44 грн. не відповідає обставинам справи щодо дати виникнення прострочення відповідача.

Згідно з розрахунком суду розмір пені за період з 11.04.19р. по 21.06.19р. становить 13117,22 грн.

Сума боргу (грн.)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 377734.50 11.04.2019 - 25.04.2019 15 18.0000 % 2794,2 377734.50 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 7606,43 377734.50 07.06.2019 - 21.06.2019 15 17.5000 % 2716,59

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань позивача також не відповідає обставинам справи щодо прострочення дати виникнення прострочення відповідача.

Згідно з розрахунком суду розмір інфляційні нарахування за період з 11.04.2018р. по 21.06.19р. включно становить 4527.02 грн.

Період заборгованості Сума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період №Інфляційне збільшення суми боргу Сума боргу з врахуванням індексу інфляції 11.04.2019 - 21.06.2019 377734.50 1.012 4527.02 382261.52 Також не відповідає обставинам справи здійснений позивачем розрахунок 3% річних, розмір яких за розрахунком суду за період з 11.04.19р. по 21.06.19р. включно становить 2235,56 грн.

Сума боргу (грн.)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів 377734.50 11.04.2019 - 21.06.2019 72 3 % 2235.36

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 13117.22 грн., 3% річних в розмірі 2235,36 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 4527,02 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких в силу вимог ст.123 ГПК України відносяться судові витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому щодо судових витрат на професійну правничу допомогу господарський суд виходить з наступного.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу становить 27 000 грн.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч.5 ст.129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач на підтвердження понесених судових втрат на професійну правничу допомогу надав до суду договір про надання правової допомоги б/н від 01.03.2019р., укладений між ТОВ Л-Транс (клієнт) та адвокатом Яременко Д.В., в якому встановлено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, а саме: - усної консультації; - вивчення наданих документів; - представництво прав, свобод та інтересів клієнта у органах прокуратури, служби безпеки України, національної поліції України, національному антикорупційному бюро України, державному бюро розслідувань, національному агентстві з питань запобігання корупції, спеціалізованій антикорупційній прокурорі України, державної фіскальної служби України, установах виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України, державної виконавчої служби, приватних виконавців, органах нотаріату, органах державної реєстрації в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні; - здійснювати захист прав клієнта під час кримінального провадження і усіх органах досудового розслідування; - представництво законних інтересів та захист прав клієнта в судах України, а саме: в місцевих судах, апеляційних судах Верховному Суді, що спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, Конституційному суді України з усіма правами сторони в судовому процесі; - підготовка та подання клопотань, скарг, заяв, позовів, пояснень та інших необхідних документів; - надання інших видів правової допомоги.

Згідно з п. 4.2. договору оплатні послуги передаються згідно акту прийому-передачі наданих послуг, в якому вказується загальна вартість наданих послуг, даний акт повинен бути підписаний не пізніше двох робочих днів після його надання.

Вартість послуг за кожен календарний місяць визначається сторонами відповідно до часу витраченого на надання послуг адвокатом, що зазначений в акті прийому-передачі наданих послуг за ставками за годину.

Згідно з п.4.3. договору клієнт зобов`язаний здійснити оплату протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Довіреність б/н від 01.03.2019р., яка видана ТОВ Л-Транс адвокату Яременко Д.В., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЖТ № 000771 від 24.03.2016р.

Також позивач надав до суду акт надання послуг № 21 від 12.08.2019р., в якому наведено детальний опис наданої правничої допомоги, та згідно з яким вартість наданих послуг становить 20 250 грн.

Рахунок № 21 від 12.08.2019р. відповідно до договору про надання юридичної допомоги від 01.03.2019р. на суму 20 250 грн., платіжне доручення № 10710 від 13.08.2019р., згідно з яким позивачем оплачено вартість зазначених у рахунку послуг.

Акт надання послуг №23 від 07.10.2019р., в якому наведено детальний опис наданої правничої допомоги, та згідно з яким вартість наданих послуг становить 3 000 грн.

Доказів оплати позивачем послуг згідно акту надання послуг №23 від 07.10.2019р. позивачем до суду не надано.

Між тим, виходячи з умов п.4.3. укладеного між позивачем та адвокатом договору, яким встановлено, що оплата послуг здійснюється позивачем протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, а також підписання акту надання послуг на суму 3 000 грн. 07.10.2019р., господарський суд вважає, що станом на 30.10.2019р. надані адвокатом послуги повинні бути сплачені позивачем.

Отже, за відсутністю доказів оплати позивачем послуг адвоката в розмірі 3000 грн., господарський суд при розподілі судових витрат в цій частині виходить із доведеного позивачем розміру 20250 грн.

Водночас господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки посилання представника відповідача у судовому засіданні на те, що в акті надання послуг №21 від 12.08.2019р. двічі зазначено вартість наданих адвокатом послуг, спростовуються наявною у справі претензією №1, яка складена та направлена відповідачу на адресу місцезнаходження, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і вартість таких послуг становить 1500 грн. та претензія №1, яка направлена відповідачу на адресу, що зазначена у договорі поставки і вартість таких послуг становить 750 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ТРАНС» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛУМ ШИППІНГ» /65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-а, оф. 107/1, код ЄДРПОУ 41020196/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ТРАНС» /11600, Житомирська обл., м. Малин, вул. Грушевського, буд. 12, код ЄДРПОУ 34829074/ основний борг в розмірі 377 734 /триста сімдесят сім тисяч сімсот тридцять чотири/ грн. 50 коп., пеню в розмірі 13 177 /тринадцять тисяч сто сімдесят сім/ грн. 22 коп., 3 % річних в розмірі 2 235 /дві тисячі двісті тридцять п`ять/ грн. 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 527 (чотири тисячі п`ятсот двадцять сім/ грн. 02 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 964 /п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири/ грн. 22 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 518 /п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять/ грн. 99 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець