Рішення

від 10.10.2019 по справі 917/328/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.19 р. Справа № 917/328/19

м. Полтава

за позовом Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Фіалка" с.Великі Будища, Гадяцького району, Полтавської області, 37320

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна, 23, м.Полтава, 36039

про визнання поновленим договору оренди землі

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники згідно протоколу судового засідання.

Розглядається позовна заява про визнання поновленим Договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, який був укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5893661 від 04.06.2014 року), шляхом визнання укладеною між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (код ЄДРПОУ 03772281) та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) додаткової угоди, проект якої подавався СТОВ "Фіалка" до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області разом із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки (вих. № 214 від 15.11.2017 р.).

Ухвалою суду від 28.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.03.2019р. на 15-30 год.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прав СТОВ «Фіалка» , як добросовісного користувача земельної ділянки, що належним чином виконував свої обов`язки на підставі договору оренди землі від 28.12.2012р. та дотримався процедури реалізації переважного права орендаря на продовження вказаного договору на новий строк. Підставою позову позивач визначив частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Відповідач у відзиві на позов проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що позивач надіслав до Головного управління Держгеокадастру проект додаткової угоди з пропозиціями поновити договір строком на 7 років та визначив нормативну грошову оцінку 8%. Відповідач, у встановлений законом строк, надіслав позивачу обґрунтовані заперечення у поновленні договору у зв`язку із, зокрема, не наданням позивачем документів, необхідних відповідачу для вирішення питання про поновлення договору, а також запропонував при поновленні договору встановити строк дії договорів 7 років з орендною платою 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Проте, відповіді на даний лист позивачем не надано, вимоги щодо укладання додаткової угоди в редакції позивача або на тих самих умовах і в той же строк до відповідача не надходило (вх. № 2761 від 20.03.2019р.).

Позивач до суду подав відповідь на відзив з додатком, у т.ч. клопотання про витребування доказів вих. №40 від 25.03.2019р., (вх. № 3018 від 26.03.2019р.).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що лист відповідача за вих. № 27-16-0.332-9297/2-17 від 01.12.2017р. не отримував, зі змістом вказаного листа ознайомився лише при отриманні відзиву на позовну заяву.

Позивач у відповіді на відзив повністю заперечує як факт надіслання відповідачем та отримання позивачем вищевказаного листа, так і надходження будь-яких заперечень відповідача, саме, протягом місяця з моменту закінчення договору.

Також позивач зазначає, що з даного листа вбачається, що відповідач не прийняв рішення ні про поновлення договору, ні про заперечення у поновленні договору.

Отже, відповідач надав до суду недостовірні докази, які з`явилися лише після звернення позивачем до суду.

Ухвалою суду від 26.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 23.05.2019р. на 09-00 год.

Ухвалою від 23.05.2019р. клопотання про витребування доказів вих. № 40 від 25.03.2019р. судом задоволено, відкладено розгляд справи на 23.07.2019р. на 14-00 год.

Від відповідача 12.07.2019р. за вхід. №7198 надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме, реєстраційно-контрольних карток.

Позивач у додаткових поясненнях (вх. № 7819 від 26.07.2019р.) зазначає, що надання відповідачем до суду реєстраційно-контрольних карток не є доказом доведення до відома орендаря в порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі змісту листа відповідача № 27-16-0.332-9297/2-17 від 01.12.2017р.

Позивач вказує, що відповідач надав до суду недостовірні докази, які з`явилися лише в 2019р. шляхом надсилання відповідачем до суду як додаток до відзиву на позовну заяву.

З наданого до суду відповідачем листа-повідомлення від 01.12.2017 року вбачається, що відповідач проігнорував порядок надання відповіді, визначений ч. 4 ст. 15 Закону України Про звернення громадян та ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме, листи прийняті та оформлені без посилання на Закон і без викладення мотивів; відповідач не розглянув надісланий позивачем проект додаткової угоди; не перевірив її на відповідність вимогам закону, не узгодив з орендарем (за необхідності) істотні умови. Таким чином позивач вважає, що відповідач не прийняв рішення ні про поновлення договору, ні про заперечення у поновленні договору.

Ухвалою суду від 14.08.2019р. призначено розгляд справи на 19.09.2019р. на 14-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 23.07.2019р. на 14-00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

19.09.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2019р. на 14-00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 10896 від 09.10.2019р.).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.

В судовому засіданні 10.10.2019р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28 грудня 2012 року між орендодавцем Гадяцькою районною державною адміністрацією та орендарем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Фіалка» (СТОВ «Фіалка» , позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки б/н (договір), який зареєстровано 04.06.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 5893661.

Відповідно до договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, загальною площею 2,1038 га (рілля), кадастровий номер 5320481400:00:002:0346.

Відповідно до пункту 9 договору, договір укладений терміном до 31.12.2017р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 10 договору).

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 5, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 308 від 17.11.2016р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Полтавської області.

За наведеними вище нормами, орендодавцем земельних ділянок, що отримані позивачем в оренду, є Головне управління Держгеокадастру у Полтавської області. Вказана зміна розпорядника земельної ділянки не є підставою для припинення дії відповідного договору.

Як убачається з матеріалів справи, 15.11.2017р. позивач, відповідно до пункту 9 договорів та частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з листом-клопотанням вих. № 214 про поновлення договору оренди земельної ділянки. До листа позивачем додано проект додаткової угоди до договору. В додатковій угоді позивачем запропоновано внести зміни до договору оренди землі від 28.12.2012р. в частині підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки та продовження строку дії договору оренди земельної ділянки до 31.12.2024р.

Вказані документи позивачем надіслані відповідачу поштою цінним листом з описом вкладення 22.11.2017р.

Проте, як зазначає позивач, відповіді на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не надало.

Відповідач подав суду лист від 01.12.2017р. за вих. № 27-16-0.332-9297/2-17, відповідно до якого надав відповідь на клопотання позивача щодо поновлення договорів оренди землі від 28.12.2012р., в т.ч. договору оренди землі від 28.12.2012р. (земельна ділянка площею 2, 1038 га, кадастровий номер 5320481400:00:002:0346), в якій зазначив, що СТОВ «Фіалка» надано копії договорів оренди земельних ділянок не в повному обсязі, а лише копії першої та останньої сторінки договорів, не надано документи, що підтверджують реєстрацію договорів оренди землі, у визначений законом спосіб, агрохімічного паспорту, не надано правоустановчих, реєстраційних та статистичних документів СТОВ «Фіалка» . Також, відповідач зазначив, що дана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності згідно Державного акту на право колективної власності на землю Серії ПЛ №19, виданого КСП ім. Леніна і включена до площі земель, законсервованих шляхом залуження згідно акту приймання-передачі від 28.12.2006 р.

Позивач у відповіді на відзив від 26.03.2019р. (вхід. №3018) зазначив, що лист від 01.12.2017р. за вих. № 27-16-0.332-9297/2-17 не отримував, зі змістом вказаного листа ознайомився лише при отриманні відзиву на позовну заяву.

Позивач вважає дії відповідача незаконними, оскільки останній безпідставно ухиляється від укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у частинах 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , друга - у частині 6 вказаної статті.

За змістом частин 1-5 вказаної статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом вказаної статті Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Отже, частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Як встановлено судом, на виконання вимог вказаної норми та умов договору оренди землі, позивач своєчасно - до закінчення строку дії договору, листом повідомив ГУ Держгеокадастр у Полтавській області про намір поновити договір оренди земельної ділянки та надав проект додаткової угоди.

Будь-яких заперечень стосовно істотних умов спірного договору відповідач не надав.

Крім того, як убачається з наданих доказів, позивач є добросовісним користувачем спірної земельної ділянки і протягом дії договору належно виконував зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Позивачем ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений саме частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статей 641-642 вказаного Кодексу визначено порядок подання пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, а відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Наслідком реалізації правового механізму погодження істотних умов договору оренди, передбаченого частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є або продовження договору у зв`язку з погодженням між сторонами його істотних умов (таких же або інших), або припинення переважного права орендаря внаслідок їх непогодження (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). При цьому, у випадку не укладення з вини орендодавця додаткової угоди до договору на погоджених між сторонами умовах, орендар має правові підстави для захисту свого права в суді і таке право реалізовується шляхом подання позову про визнання додаткової угоди до договору оренди про продовження строку його дії укладеною.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В силу статті 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за користування земельною ділянкою є істотною умовою договору оренди землі. Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджується, що позивачем ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» і сторони дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині строку дії договору - на 7 років, та розміру орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки, оскільки відповідач не надав суду доказів щодо заперечення ним запропонованих позивачем істотних умов договору. Однак, додаткової угоди до договору оренди сторони не уклали.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача, як на підставу відмови в поновленні договору оренди, відсутність агрохімічного паспорту, відсутність документів, що підтверджують реєстрацію договору оренди землі, у визначений законом спосіб, відсутність правоустановчих, реєстраційних та статистичних документів СТОВ «Фіалка» , оскільки Закон України «Про оренду землі» не передбачає подання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 24.09.2018 р. спірна земельна ділянка належить до державної форми власності.

За таких обставин, відмова відповідача у поновленні дії договору із зазначених підстав є неправомірною.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 18 грудня 2018 року № 924/1122/17 та від 29 листопада 2018 року № 922/621/18.

Подані відповідачем до матеріалів справи копії реєстраційно-контрольних карток не є належними доказами в підтвердження направлення позивачу листа від 01.12.2017р. за вих. № 27-16-0.332-9297/2-17 та отримання позивачем даного листа.

Враховуючи те, що позивачем дотримані усі умови для поновлення договору оренди, визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» щодо звернення до відповідача в установлений термін з проханням поновити договір та те, що відповідачем не надані заперечення щодо істотних умов спірного договору, суд дійшов висновку задовольнити позов про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 5893661 від 04.06.2014р., шляхом визнання укладеною додаткової угоди, на умовах, запропонованої позивачем.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати поновленим Договір оренди землі від 28 грудня 2012 року, який був укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5893661 від 04.06.2014 року), шляхом визнання укладеною між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (код ЄДРПОУ 03772281) та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) додаткової угоди, проект якої подавався СТОВ "Фіалка" до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області разом із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки (вих. № 214 від 15.11.2017 р.) в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки

від 28 грудня 2012р.,

зареєстрованого 04/06/2014 року в Державному реєстрі речових прав на

нерухоме майно за № 22556441

"____"

---

2017 р.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надалі - орендодавець, в особі начальника Чувпила В.В., що діє на підставі Положення, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Фіалка , в особі директора Дудка В.Г., що діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, уклали дану Додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012., про наступне:

1.За взаємною згодою сторін Орендар та Орендодавець та відповідно до статті 122 Земельного кодексу України вирішили внести зміни в преамбулу договору оренди землі, та викласти в наступній редакції:

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надалі - Орендодавець, в особі начальника Чувпила В.В., що діє на підставі Положення,

та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Фіалка , в особі директора Дудка В.Г., що діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, уклали цей Договір про наступне:

2.Сторони прийшли до згоди викласти деякі пункти Договору оренди в наступній редакції

П.6. нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.11.2017 року становить 72 064,02 грн.

Сторони прийшли до згоди змінити п. 9 Договору оренди землі та викласти його в новій редакції:

8. Договір укладено на строк до 31 грудня 2024 року.

Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен протягом 3 (трьох) місяців до моменту закінчення строку дії /Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та надати проект додаткової угоди (вдвох примірниках), підписаної з боку Орендаря. При цьому Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий Орендарем лист-повідомдення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з Орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, укладає з Орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень Орендодавця щодо поновлення договору оренди землі Орендарю, у місячний строк з дати отримання листа-повідомлення від Орендаря, Орендодавець направляє лист-повідомлення про прийняте Орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

1.2. Змінити розмір орендної плати, вказаний в п.10 Договору оренди землі, шляхом погодження Сторонами орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5 765,12 грн. в рік.

3. Інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними, і Сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

4. Ця Додаткова угода :

- набирає чинності і моменту її підписання Сторонами і є невід`ємною складовою частиною Договору оренди землі;

- укладена в 3 (трьох) оригінальних автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін та один примірник для органу реєстрації

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру СТОВ "Фіалка"

у Полтавській області с. Великі Будища, Гадяцький район,

вул.Уютна,23, м. Полтава Полтавської області, Код ЄДРПОУ 03772281

---

В.В.Чувпило

---

В.Г.Дудко

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавські області (код ЄДРПОУ 39767930, вул.Уютна,23, м. Полтава, 36039) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (с. Великі Будища, Гадяцького району, Полтавської області, 37320, код ЄДРПОУ 03772281) 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 1, ч. 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.